Чи існує парламентська коаліція?
Скільки людей, стільки й думок. У нашому ж випадку, який стосується парламентської коаліції, у кожного депутата та експерта свій погляд на те, чи існує сьогодні коаліція, чи вона розпалася, які правові підстави її нинішнього функціонування (за наявності заяв кількох фракцій про вихід із коаліції).
Ми намагалися розібратися, на яких юридичних та законодавчих нормах грунтується робота коаліції, чи повинні депутати ініціювати ще якісь кроки, щоб довести сам факт існування або розпаду коаліції?
Відновити стабільність проєвропейської коаліції і дати можливість уряду працювати й відповідати перед народом, забувши про політичні чвари, вже цього тижня запропонував учасникам політичного процесу прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк. У свою чергу, голова Верховної Ради Володимир Гройсман заявив, що наразі Україні необхідний чіткий план дій подальшого розвитку, навколо якого готові об'єднатися майже всі фракції коаліції «Європейська Україна».
Як відреагують лідери фракцій на такі пропозиції і заяви? Адже на даному етапі нам відомо, що "Батьківщина", вийшовши із коаліції, почала відлік 30-и днів, за які необхідно сформувати нову коаліцію; у фракції "Самопоміч" вважають, що діюча коаліція формально зберігається, хоча також озвучили заяву про вихід із коаліції. Причому, обидві фракції відкликали й підписи депутатів. А от фракція «Радикальної партії», попри те, що вийшла із коаліції ще у вересні торік, підписи своїх нардепів не відкликала, мотивуючи тим, що не бачить у цьому доцільності.
КОАЛІЦІЯ - ПИТАННЯ НЕ ПАПЕРУ, А ЖИВИХ ЛЮДЕЙ
Борис Беспалий, політичний експерт:
- Сьогодні ситуація із існуванням коаліції невизначена, і кожен трактує, як йому зручніше. Ляшко каже, що коаліції не існує, бо входити до більшості по новому - це висувати нові умови та торгуватися. Гройсман каже, що існує, бо йому зручніше.
Юридична сторона існування коаліції чітко не прописана. Коаліційну угоду підписали люди. З іншого боку, суб'єкти коаліції не люди, а фракції. Колись Іван Плющ казав, що не хоче бути в коаліції з Тимошенко, а КС сказав: «Ні. Фракція в коаліції, значить і ви там». А в 2010 році коаліцію дозволили формувати і на основі індивідуального членства. Нема чітко прописаних правил. І потім, як виходити з коаліції? Чи треба кожному відкликати окремо свій підпис? Чи досить заяви від імені всієї фракції? Тому це - питання, яке підлягає тлумаченню. Але є фактична сторона справи. Якщо коаліція є, то покажіть товар лицем. Питання коаліції - питання не паперу, а живих людей. Чи є, чи нема коаліції, показує голосування. Тому, щоб не збурювати суспільство, спікер мав би фактично підтвердити її ну, скажімо підняттям рук. Ну нема деталізованої процедури творення коаліції. Я вважаю, що її й не потрібно, коли є живі люди. Правові підстави існування коаліції визначені Конституцією, а визначити чи є коаліція можна, лише фізично пред'явивши цих людей.
Конституційний суд не встановлює факти, а тлумачить законодавство, використовує факти, які встановлені судами загальної юрисдикції. А в даному випадку йдеться про встановлення факту. Ну як КС встановить факт існування чи не існування коаліції? Тож, тим, хто вважає, що коаліції нема, їм нічого не треба доводити, а тим, хто вважає, що вона є, просто завести в зал парламенту та попросити зареєструватися. Дайте сигнал, і факт буде встановлено.
КОАЛІЦІЯ - ПИТАННЯ НЕ ЗАКОНУ, А ПОЛІТИКО-ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ
Олександр Барабаш, президент асоціації народних депутатів України:
- Питання формального існування чи не існування коаліції - глибоко вторинне. Бо це право, а не обов'язок президента - розпускати парламент. У президента свої міркування, він не готовий. І мені здається, щоб краще, аби він це зробив, для діючої влади краще розпустити. Бо чимдалі, то тим гірше буде результат для діючої влади. Це питання, яке відноситься до політико-правової культури, а не юридичних норм. Є бажання домовлятися та діяти разом, то знайдуть Конституційні й регламентні норми, і все їде, а нема, то починають шукати юридичні зачіпки та можливість поговорити про це, мати зиск із цього. В основі спільної праці парламентської більшості лежить культура та воля, а не формальні норми. Навіть КС дав тлумачення щодо того, як формується коаліція.
Коаліція - лише засіб, технологічний прийом перетворюється на зміст існування парламенту. Ніде це так не конститується, як у нас. Більшість парламенту - не конституційний інститут, це просто порядок організації. Я категоричний противник такої конституційної організації. Парламентська більшість - це лише політична воля та політична культура.
Ставлять питання так, ніби Верховна Рада існує для коаліції. Є парламентська згода - правила, як її складають, та інші формальні умови знайдуться. А як нема, то різні люди будуть жонглювати нормами.
Мені здається, що Верховна Рада себе вичерпала. Довіра народу сильніша за всі писані норми. Все решта: способи та механізми, а не цілі. Та вони самі не знають, чи є коаліція, чи ні. Не знають, чи написав Ляшко заяву чи ні. І коли серйозні люди, які обходяться країні в мільярд щороку, займаються тим, що то пишуть, то не пишуть заяви - це страшно. Ще півроку буде колотитися ситуація. Але перевибори - потужний стабілізуючий фактор. Нова Верховна Рада отримає новий кредит довіри ще на рік мінімум.
Вибори будуть дострокові. Не весною цього, так весною наступного року. Вже не оживити парламенту. Більшість людей повернеться у новий парламент. Але у суспільства буде згода, що відбулося оновлення.
А що думають з цього приводу у парламенті?
ІСНУВАННЯ КОАЛІЦІЇ ДЕ-ЮРЕ УЖЕ НЕ ВАЖЛИВО
Леонід Ємець, народний депутат, фракція «Народний фронт»:
- Конкретну відповідь щодо існування коаліції може надати Апарат Верховної Ради, бо все залежить від кількості підписів нардепів. Але юридичне існування коаліції не має ніякого сенсу, якщо в залі відсутні 226 голосів для прийняття рішень. Дуже часто частина фракцій не голосувала в залі, скорочуючи кількість голосів коаліції. Тому коаліція де-юре існувала і раніше, а де-факто зараз - ні. Для мене, як політика, важливе існування коаліції де-факто".
Депутат додав, що, відповідно до рішення Конституційного Суду від 2010 року, коаліція формується конкретно від народних депутатів і туди мають право входити й позафракційні, і виключені з фракцій нардепи.
- Тому це робить важливим встановлення конкретної кількості депутатів, які своїми підписами засвідчили вхід до коаліції. Виникають дискусії, бо коли Верховна Рада повернула Конституцію 2004 року, то змін до регламенту внесено не було, і там немає жодної згадки щодо формування коаліції, - пояснив Ємець.
Він зазначив, що для уникнення дискусій потрібне або рішення Конституційного Суду, або застосування аналогій.
- Застосування аналогії - якщо де входили до коаліції шляхом підписання своїх особистих заяв, а не лише фракційною приналежністю, то мабуть за такою ж процедурою вони мають залишати коаліцію", - сказав Ємець.
Відповідаючи на запитання, чи обговорювала фракція Народного фронту можливість звернення до КС за роз'ясненнями, Ємець зазначив: "ми обговорювали, але для звернення до КС, думаю, має бути узгоджена позиція усіх політичних фракцій".
НЕ ПОТРІБНО НІЯКИХ ОСОБИСТИХ ЗАЯВ ПРО ВИХІД ІЗ КОАЛІЦІЇ
Андрій Лозовий, народний депутат, фракція «Радикальної партії»:
- Ми, коли 1 вересня (2015 року - ред.) вийшли з коаліції, вони (коаліціянти - ред.) півроку не мали сумніву, що нас в коаліції немає. Тому зараз вони відверто брешуть людям, що начебто ми в коаліції є, намагаючись цього покійника врятувати. Є рішення фракції, ми подали заяву, всі необхідні документи. Заяву Гройсман з трибуни оголосив. Ніяких особистих заяв не потрібно, - сказав народний депутат.
Водночас він підкреслив: ані Регламент Верховної Ради, ані Конституція України ніяк не прописують особисте членство парламентаріїв у коаліції. Тому, за його словами, народні депутати з «Радикальної партії» не повинні підтверджувати свій вихід з коаліції написанням окремих заяв про відкликання підписів з-під Коаліційної угоди.
КОАЛІЦІЯ ІСНУЄ, І ПІДСТАВ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ ПОКИ ЩО НЕМАЄ
Думка обізнаного джерела:
На сьогодні діє норма Конституції, стаття 83, яка говорить про те, що у результаті виборів депутатські фракції у Верховній Раді на основі узгодження політичних позицій формують коаліцію депутатських фракцій. Проте, у нас є рішення Конституційного суду від 2010 року про те, що до складу коаліції можуть входити й одноосібно народні депутати України. Таким чином, до змісту конституційної норми, яка каже про те, що на основі узгодження політичних позицій депутатських фракцій формується коаліція, слід підходити критично.
Адже ми маємо змішану виборчу систему, за якою 225 депутатів обираються за пропорційною виборчою системою, а 225 - по мажоритарних округах. Тобто, може бути така ситуація, коли жоден мажоритарник не захоче входити в коаліцію. Правильно? Наприклад, на виборах перемогли три партії, вони сформували свої фракції, і у них 225 депутатів. І жоден із депутатів-мажоритарників не хоче входити до коаліції. Що далі? А наслідком того, коли протягом установленого Конституцією строку не було сформовано коаліцію, має стати дострокове припинення повноважень із наступними виборами.
Отже, нині існує рішення Конституційного суду про тлумачення конституційних положень, згідно з яким можуть входити одноосібно народні депутати України до складу коаліції.
На жаль, станом на сьогодні регламент Верховної Ради, після відновлення редакції Конституції 2004 року законом від 21 лютого 2014 року, не був приведений у відповідність до відновлених положень Конституції. В тому числі, і в частині можливості формування коаліції депутатських фракцій. На нинішній день таких положень не існує в самому регламенті. При цьому, після знаменитого рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2010 року, яким була відновлена редакція Конституції 1996 року, 7 жовтня був прийнятий Закон, яким було вилучено положення щодо коаліції та її формування із Закону про регламент.
Саме тому й виникають різні точи зору. І дехто стверджує, що взагалі не можна припинити коаліцію, оскільки немає закону. Але, якщо зараз немає закону, то тоді не було закону і щодо її формування. Правильно?
З огляду на це, постає питання - а яким чином сформували коаліцію? А сформували її на підставі того, як розуміли твердження "норми Конституції є нормам прямої дії". Виходячи з цього аспекту, а також із парламентських "прецедентів", парламентської практики, і була сформована коаліція, підписана угода між депутатськими фракціями - депутати одноосібно підписали, фактично поставили підписи у списках фракцій про входження до складу коаліції.
Таким чином, коаліція формувалась на підставі угоди, і плюс мали бути, і очевидно вони є, списки з персональними підписами народних депутатів - членів відповідних депутатських фракцій. Хоча, за деякою інформацією, ці списки не були передані до апарату Верховної Ради. Хоча це не предмет моєї уваги, і я не займаюсь обліком цих списків.
Наразі стоїть питання про те, чи мають право фракції на вихід зі складу коаліції? Очевидно, якщо вони приймали рішення про входження свого часу за наявності на те регламентних положень, але при існуванні конституційних положень щодо можливості утворення коаліції депутатських фракцій, то вони можуть прийняти рішення й про вихід. Як відомо, у лютому дві фракції передали свої рішення, звернення до голови Верховної Ради щодо оприлюднення рішень про вихід - це "Батьківщина" і "Самопоміч" - і додали до них списки народних депутатів, членів фракції з персональним підписом народних депутатів щодо виходу з фракції. Фракція "Радикальної партії" Олега Ляшка ще у вересні минулого року заявила про вихід із складу коаліції депутатської фракції у Верховній Раді восьмого скликання, подавши виписку з протоколу і зробивши відповідну заяву. Між тим, наскільки мені відомо, можливо, це не відповідає дійсності, але списку складу фракції з персональними підписами тоді не було подано.
Це те, що має місце на сьогоднішній день.
Щоб відповісти на питання, чи є у нас коаліція чи немає, потрібно порахувати кількісний склад однієї фракції за мінусом тих, хто заявив про вихід, другої фракції за мінусом тих, хто вийшов, а також врахувати списки тих депутатів, що одноосібно заявили і поставили підписи про входження до складу коаліції. Потім підсумувати - якщо є 226 депутатів у двох фракціях плюс в окремих списках, значить є коаліція. Якщо немає, то тоді ситуація вже інша.
Очевидно, що це мало б цікавити і Регламентний комітет, і тих лідерів фракцій, які не прийняли рішення про вихід із коаліції, чи про рішення яких не було поінформовано на пленарному засіданні Верховної Ради.
Тому, що, відповідно до раніше існуючих норм, які дали підстави для формування парламентського прецеденту, повідомлення про формування коаліції було зроблено на пленарному засіданні Верховної Ради. Відтак і повідомлення про вихід окремих фракцій зі складу коаліції робиться головуючим на пленарному засіданні.
Раніше так і було. Незважаючи на відсутність у Регламенті положень щодо порядку формування та припинення коаліції, було повідомлено і про формування коаліції у грудні 2014 року, і поінформовано про рішення фракцій про вихід зі складу коаліції.
Думаю, що і Регламентний комітет, і керівники фракцій, про які мова йшла, мали б оголосити про те, скільки депутатів перебуває у складі коаліції на цей момент. Це в принципі не складно зробити.
З моменту повідомлення на пленарному засіданні про те, що немає 226 народних депутатів у складі коаліції - то вважайте, що коаліція зникла. І починають діяти вимоги Конституції щодо формування коаліції у 30-денний термін. У разі, якщо нова коаліція не буде сформована, то тоді - нові дострокові парламентські вибори.
Але, наскільки я розумію, коаліція існує, і підстав для проведення виборів поки що немає.
Відлік має починатися після оголошення на пленарному засіданні?
Принаймні, якщо було оголошено про формування коаліції, то і про припинення коаліції у зв'язку з відсутністю в ній 226 депутатів, на мою думку, теж має бути оголошено на пленарному засіданні.
Принаймні, якщо ви згадаєте у серпні 2014 року, коли "Удар" виходив зі складу коаліції (візьміть стенограму серпневого пленарного засідання і що було сказано головуючим на пленарному засіданні), і коли дослідите, тоді вам стане зрозуміло до кінця і практику реалізації.
До речі, в 2014 році у серпні не було у нас положень в Регламенті щодо коаліції. Але у нас позачергові вибори відбулися? Нічого не з'явилося у Регламенті і після цього. Я думаю, що вам допоможе вивчення стенограми щодо подій із припинення коаліції в серпні 2014 року.
Василь Короткий, Олена Литвиненко, Лана Самохвалова, Божена Чекусь, Київ.
