Законодавча сверблячка. Під мостом, що хитається

Законодавча сверблячка. Під мостом, що хитається

Аналітика
Укрінформ
Народні обранці пишуть не дуже, натомість мають значну перевагу - з трибуни оцінювати написане урядом

У вічній, як дискусія про курку та яйце, суперечці між урядом та парламентом - хто з них розумний, а хто красивий - зазвичай Кабмін оперує цифрами, а Верховна Рада - емоціями. Виборцю у розмові сліпого з глухим зорієнтуватись не важко: цифри лукаві, а слова йдуть від щирого серця. Щоправда, інколи депутати використовують мову цифр, особливо коли треба підкреслити власну працелюбність.

На історичному засіданні ВР 16 лютого 2016-го року пані Южаніна (БПП), голова Комітету з податкової політики, обрала саме другий шлях:

“Слід відзначити, що протягом 2015 року на розгляд комітету надійшло 397 законопроектів, з яких 44 лише - урядових, 3 із них - відкликані, це 10 відсотків від загальних законопроектів з нашого питання”.

Цифри вражають. Ні, не обсягами законотворчості - до цього повернемось пізніше. Три відкликаних законопроекти - це лише 0,25% від 397, або 6.8% від 44. Якими арифметичними діями сертифікований аудитор досягла магічних кругленьких 10%, лишається невідомим; втім, для колишнього працівника податкової - десять відсотків туди, десять сюди, яка різниця?

“За наслідками розгляду подано висновки до Верховної Ради України щодо 111 законопроектів, з них 28 - урядових, інші перебувають в роботі комітету. Прийнято Верховною Радою України 36 законопроектів, із них 13 урядових”. Причини пані Южаніна приховувати не стала, одразу доповіла розпаленому антикорупційною боротьбою виборцю:

“Вимушені зазначити, що за оцінкою народних депутатів - членів комітету велика кількість законопроектів підготовлена на вкрай низькому професійному рівні”.

Утім, якщо порахувати на справному калькуляторі, то виходить, що ВР схвалила майже 30% урядових законопроектів. Показник дуже поганий. За словами Карла Волоха, у Словаччині підтримка парламентом урядових законопроектів складала 95%. Ну так пані Южаніна все пояснила: пишуть незрозуміло, хочуть вченість свою показати. Не дивно - радником міністра Н.Яресько є Іван Міклош, який успішно провів реформи у Словаччині.

А от нардепи у нас пишуть майже бездоганно - тому законами стали аж 6,6% їхніх творів. І навіть, якщо ми порахуємо, яку частину з розглянутих комітетом проектів парламент втілив у життя, перевага буде на боці уряду - 46% проти 23%.

Виходить, народні обранці пишуть не дуже; натомість мають значну перевагу - з трибуни оцінювати написане урядом.

Якість написаного парламентарями і особисто головою Комітету з податкової політики оцінює зараз МВФ - за чутками, збільшення дірки у бюджеті та Пенсійному Фонді внаслідок реформаторських зусиль Южаніної там особливого захвату не викликало. Ну то таке, не Южаніній же бюджет виконувати - у найфантастичніших варіантах складу майбутнього уряду її прізвище відсутнє.

Спробуємо прикинути інтенсивність роботи комітету з податкової політики. За 251 робочий день 2015 року (без урахування днів пленарних засідань, роботи в округах, відпусток і свят, часу на написання власних законопроектів, брифінги й інтерв'ю у кулуарах) треба було прочитати і збагнути зміст майже 400 документів, їх зв'язок з іншими нормативними актами, виправити помилки, прочитати висновки експертів та юристів, підготувати правки, обговорити на комітеті, і так далі, і таке інше… Варто було б і порахувати, де додасться, а де поменшає, але з таким калькулятором, як у Южаніної - краще не треба. Виходить 1,576 закону у день, з яких 1,4 закону написаних колегами. І не завжди законопроект написаний на одній сторінці. Як наслідок - на веб-сторінці комітету перелік 433 проектів законів, які чекають розгляду. Сугоняко (БПП) просить звільнити від судового збору пенсіонерів, а Червакова (БПП) - прокуратуру; Зубач з Лавриком (“Самопоміч”) - допомогти розвитку курортних міст; Ляшко (РПЛ) - зупинити індексацію нормативної грошової оцінки землі; Мураєв (ОБ) - вдвічі зменшити податки реалізаторам “інноваційних проектів”; Княжицький (НФ) - допомогти вітчизняній кіноіндустрії; Вадатурський (БПП) - скасувати вивізне мито на соняшник, а Ляшко (РПЛ) разом з самою Южаніною (БПП) - скасувати ввізне мито на деревообробне обладнання; кому що болить, той про те й пише.

Наші нардепи, схоже, масово хворіють на законотворчу сверблячку. Втім, якщо пригадати тарифи нардепа-патріота Мосійчука на запити та звернення, виникають думки й про інші причини масової графоманії. Логічним здається хоча би членам коаліції не збільшувати цей паперовий потік - але у нас особливе розуміння єдиної команди.

Як результат, на голосування із запізненням виносяться погано опрацьовані комітетами документи з прихованим, або не дуже прихованим, лобістським і корупційним присмаком, а на прискіпливий їх розгляд у залі часто-густо часу не вистачає. До речі, того ж 16-го лютого, тільки зранку, саме такий закон і протягнули - скандально відомий 3755-й щодо електронного декларування. (До речі, проект закону на сайті ВР не має нічого спільного з тим, що обговорювалось у залі). Легким помахом руки, тобто - силою голосу, один відомий нардеп підвищив планку декларування чиновниками та депутатами рухомого майна, доходів, подарунків і, головне, видатків з 50 до 150 мінімальних зарплат. І нічого, пішло як діти до школи. Жоден із патентованих захисників інтересів електорату пенсійного віку - ані Ляшко, ані Тимошенко, ані Литвин, ані Королевська - які так полюбляють розповідати на камеру про жахи виживання на тисячу гривень у місяць, навіть не ворухнувся прикинути на своїх Айпедах, що планку підняли з 68900 до 206700 гривень. Не схвилював вивід з-під оподаткування значних сум грошей і пані Южаніну - її справа знижувати податки, а наповнювати бюджет і долати корупцію - проблеми уряду. Спраглий до крові прем'єра, парламент задовольнився сповненим оптимізму аргументом ініціатора закону: “50 мінімальних зарплат - це може бути до кінця року уже взагалі фактично нічим”.

Якщо так працювати над законами, то пророцтво може справдитись значно раніше.

Формальний лідер фракції БПП, пан Ю.Луценко, того ж 16-го лютого повідомив країні і всьому світу, “що саме цей парламент, панове урядовці, найняв вас на роботу”. Юрій Віталійович лукаво не згадав, що коли роботодавцю від робітника потрібна робота, а не імітація, він ще й надає знаряддя і предмети праці. Для уряду - це вчасно прийняті якісні закони.

Прийняті парламентом, який виборці найняли для реформування країни, а не для піару серед себе.

У будівельників мостів існує добра традиція - під час випробувань на міцність головний інженер проекту стоїть під мостом. Зазвичай, до нього приєднуються всі, хто будував.

Чомусь усі прагнуть поставити під мостом самотнього Яценюка. А поряд із ним мають стати і Южаніна, і Луценко - увесь український парламент. І Президент Порошенко теж.

І тоді не варто сподіватись, що когось не зачепить уламком.

Віктор Мішковський, Киїів.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-