Переговори Росії і США: чи існують таємні домовленості по Україні?

Державний секретар США Джон Керрі й міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у середу провели у швейцарському Цюриху особисту зустріч з питань Сирії й України. У двох годинах їзди звідти, в курортному гірському містечку Давос зібралися сотні міжнародних лідерів на Всесвітній економічний форум, куди прибув, у тому числі, президент України Петро Порошенко. В цей же день у засніженому Мінську пройшов черговий раунд переговорів Тристоронньої контактної групи по врегулюванню ситуації на Донбасі. І хоча в жодному випадку не було повідомлено про наявність суттєвого прогресу на українському напрямі, ці три події все ж виявилися знаковими для подальшого процесу розв'язання кризи в Україні.

ПИТАННЯ ПРІОРИТЕТІВ

На зустрічі в Цюриху Керрі і Лавров обговорили, головним чином, дві ключових теми - врегулювання сирійського конфлікту та ситуацію на сході України. Саме в такому порядку - спочатку Сирія, а потім Україна, чого, зрештою, не приховують у самому Вашингтоні. Пояснюється це просто: сирійське питання охоплює не тільки усунення від влади Башара Асада, але й створення передумов для ліквідації "Ісламської держави" в Сирії, де безлад, руйнування й диктатура режиму тільки підживлюють розростання екстремістських рухів. Крім того, ІД в очах американців - це джерело прямої загрози для національної безпеки самих США у вигляді ідеологічного впливу на громадян, внаслідок чого з'являються психічно неврівноважені фанатики, як це проявилося нещодавно в Сан-Бернардіно.

Що ж стосується України - у Вашингтоні прогнозовано займають послідовну позицію. Вона зводиться до безумовного виконання сторонами конфлікту Мінських домовленостей на основі суверенітету й територіальної цілісності України. І це жорстка лінія США.

ТАЄМНІ ДОМОВЛЕНОСТІ?

Чи існує зв'язок у питаннях Сирії й України в переговорах між представниками Москви і Вашингтона? Цілком можливо, і про це вже давно ведуться розмови в експертних колах. Хоча американська адміністрація на офіційному рівні й намагається всіляко заперечити поєднання цих двох напрямів своєї зовнішньої політики. Втім, після переговорів за зачиненими дверима представники США чомусь уникають прямих коментарів про те, що саме пропонувала російська сторона. Через це Держдепартамент утримався від конкретних оцінок недавньої зустрічі Нуланд і Суркова, обмежуючись стандартними дипломатичними фразами. Очевидно, через це немає й оптимістичних заяв по українському питанню після зустрічі Керрі-Лаврова в Цюриху.

Такий розвиток подій може створити враження, що між Москвою і Вашингтоном ведуться таємні переговори щодо розв'язання конфлікту на сході України - без участі самої України. Особливо активно про це стали говорити в російськомовному сегменті інтернету після зустрічі Нуланд і Суркова в Калінінграді.

Зокрема, висувалися версії, що Росія могла зацікавити США поступками в сирійському питанні в обмін на компроміс у ситуації в Україні. А саме, що Кремль хоче добитися вигідної для себе послідовності виконання мінських домовленостей - спочатку децентралізація та вибори на Донбасі (в умовах фактичної окупації), а потім вже розмови про виведення зброї, допуск спостерігачів ОБСЄ та відновлення українського кордону.

На користь такої версії наводяться кілька факторів. Серед них - замовчування деталей з обох сторін, про що вже згадувалося вище, а також відкрите бажання адміністрації Обами досягти швидкого прогресу в сирійському врегулюванні. І Росія начебто йде назустріч по Сирії, про що вже встиг заявити Лавров після переговорів у Цюриху.

США: ПОЗИЦІЯ НЕЗМІННА

Однак, існує цілий ряд ознак, які на сьогодні не підтверджують такого розвитку подій. Безумовно, Кремль може пробувати торгуватися з адміністрацією США щодо взаємовигідних компромісів та формулювати свої пропозиції за зачиненими дверима. Втім не факт, що в Вашингтоні можуть позитивно сприйняти такі ідеї.

Навпаки, зустріч Керрі і Лаврова підкреслила, що американська сторона розглядає логічну послідовність врегулювання ситуації на Донбасі: спочатку деокупація, а потім децентралізація та вільні демократичні вибори місцевої влади. У повідомленні Держдепу за підсумками зустрічі в Цюриху так і було зазначено: "По Україні вони (сторони - ред.) обговорили, як прискорити повну імплементацію мінських зобов'язань, у тому числі термінову необхідність відновлення режиму припинення вогню та забезпечення повного доступу ОБСЄ". Жодних інших аспектів.

Крім того, логічно було би припустити, що в разі досягнення "таємних домовленостей" між США і Росією, одразу змінився би тон підтримуваних РФ сепаратистів у Тристоронній контактній групі. Поки що ми бачимо цілком протилежні речі. Так, після чергової зустрічі в Мінську 20 січня прес-секретар Леоніда Кучми зазначила чітко "Представники окремих районів Донецької і Луганської областей не виконують рекомендації Тристоронньої контактної групи ні про дотримання режиму тиші, ні про обмін незаконно утримуваними особами". Більше того, за її словами, сепаратисти "в останню мить висунули абсолютно неприйнятні умови" обміну полоненими.

Існує ще один аргумент, який якщо не спростовує, то, принаймні, точно не підтверджує домисли про "таємні домовленості" між Москвою і Вашингтоном. Це результати зустрічі 20 січня в Давосі делегацій України і США на чолі з президентом Порошенком і віце-президентом Байденом. Якщо дослівно цитувати українського президента України щодо результатів цієї зустрічі, то він сказав таке: "Ми домовились про скоординовані дії, які мають забезпечити припинення вогню, обстрілів, безперешкодний доступ представників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ до пунктів зберігання важкої зброї і до кордону. Домовились про координацію дій з активізації звільнення українських заручників".

Важливим є також інше висловлювання президента щодо виборів на Донбасі. Так, за його словами, були скоординовані дії сторін, "включаючи підготовку модальностей виборів на окупованій території відповідно до українського законодавства з широкою участю міжнародних спостерігачів". Жодних ознак відступу від підтверджених раніше позицій.

ВИБІР ПУТІНА

Отже, чи існують таємні домовленості РФ і США по врегулюванню ситуації на Донбасі за спиною самої України? Поки прямих підтверджень цього немає. Тим не менше, не слід виключати можливості, що в Москві все ж намагаються просуватися на цьому напрямі.

Але не менш цікавим є інший аспект: про що ж тоді може свідчити раптова активність росіян у переговорах з американцями, зокрема, в питаннях Сирії й України? Очевидно, що Москва стала проявляти ознаки зацікавленості в імплементації мінських домовленостей, інтенсивно намагаючись знайти хоч якісь прийнятні компроміси.

Останні події зі стрімким зниженням цін на нафту, посиленням санкцій з боку Штатів та початком відвертої паніки серед російських топ-економістів, завели кремлівське керівництво в глухий кут. Схоже, перед режимом Путіна постав реальний вибір: або спробувати врятувати свою владу у вщент збіднілій країні, почавши виконувати міжнародні зобов'язання, щоб хоча би якось послабити західні санкції, або ж грати до кінця попри фатальну загрозу власній "імперії". В будь-якому випадку, часу у Кремля залишилось небагато, й не виключено, що невдовзі світ має підготуватися до нових геополітичних змін на Євразійському континенті.

Ярослав Довгопол, Вашингтон.