Геннадій Зубко, віце-прем'єр-міністр України
Німецький бізнес готовий інвестувати в Україну, але вичікує зручного моменту
27.10.2015 14:50 1905

Ми спостерігаємо велику активність німецького бізнесу, який чітко уявляє собі, як відбудовувалась Східна Німеччина, що потрібно було робити, щоб підняти її до рівня європейської держави. Бізнесу, який в напрямку енергоефективності проводив ті ж заходи - скорочення споживання природного газу, перехід на альтернативні джерела.

Німеччина - ключовий партнер. По-перше, з точки зору політичної підтримки, просування Мінського процесу. І водночас, німецький уряд дуже серйозно допомагає нам у підготовці законопроектів, нормативних актів. Зараз ось ми співпрацюємо з Міністерством навколишнього середовища та енергетики ФРН з питання моделі і створення фонду енергоефективності. Вона вже практично готова на вихід, але треба ще серйозно відпрацювати пов'язану з цим законодавчу базу, яка буде ключовим моментом з точки зору мотивації українців інвестувати в енергоефективність.

- Німців...

- Українців, в першу чергу.... З іншого боку, цей інструмент дає чітке розуміння німецькому бізнесу і будь-якому іншому про те, що інвестиції можуть бути повернуті не тільки з прибутком, а й дуже швидко.

Але вже саме підписання дасть серйозний сигнал того, щоб німецькі міста могли безпосередньо співпрацювати з українськими і разом розробляти маршрутну карту сталого розвитку. Це те, чого сьогодні так не вистачає Україні, тому що ми, провівши реформу децентралізації, сформувавши громади, передавши бюджетний ресурс (зараз у парламенті буде очікувати розгляду блок земельних питань), повинні сформувати ту інфраструктуру міст, яка працює в Німеччині.

- За виступами і за аналітикою, з того, як німецький бізнес розбирається в ситуації в Україні, чітко видно, що він зацікавлений і лише чекає кращого моменту для інвестицій. З точки зору конкретних кроків, то той же проект меморандуму про включення українських міст у мережу міст, з якими пов'язані німецькі, означає, що є оцінка проведення реформи децентралізації. І на сьогодні Мінекономіки розуміє, що українські міста, отримавши повноваження, додаткові бюджетні кошти, можливість самим формувати бюджет на наступні роки, додаткові владні повноваження, можуть вже дійсно вести діалог з німецькими містами.

Як сказав на конференції держсекретар Федерального міністерства економіки і енергетики Матіас Махніг, для того, щоб відродити економіку, слід  відродити, перш за все, інфраструктуру. Ця та сама кровоносна система, по якій рухаються гроші.

- Ви кілька разів згадували децентралізацію. Створюється враження, що процес дещо застопорився. Як просувається реформа у цій сфері?

- Навпаки. Чому ми не хочемо під час місцевих виборів говорити про реформу, яка триває? Тому що вона має конкретний результат. 159 територіальних громад пішли на вибори і 25 жовтня отримали свої органи самоврядування. Це буде для нас тим прикладом, коли ми запропонуємо їм, в тому числі, долучитися до меморандуму Лейпцігській хартії, до можливостей ЄС з інституційної підтримки цих громад, за підтримки держбюджету в 2016 році саме цих об'єднаних територіальних громад. Ми перейшли від просто прийняття законів до конкретної імплементації на місцях. Вже треба їхати в регіони, дивитися, хто об'єднався, що там відбувається, яким чином йде робота.

Сьогодні дуже важлива ця реформа, і важливо не виводити її на спекуляції політичного рівня. Ми бачимо, що було перед голосуванням Конституції в першому читанні, і під час політичної боротьби, коли деякі політсили просто не пускали об'єднані територіальні громади на вибори. Я думаю, це час простих справ, а не просто гучних слів.

- Геннадію Григоровичу, можете прокоментувати погрозу Міжнародного валютного фонду, яка пролунала недавно щодо того, що він може призупинити програму фінансування України, якщо парламентський комітет з питань податкової та митної політики внесе до Верховної Ради свій проект податкової реформи?

- Я скажу, чого чекає український бізнес і німецький у питанні податків: простоти адміністрування. І це, можливо, найважливіше питання, яке ми повинні розглядати. Не те, скільки відсотків треба заплатити за доходом на прибуток або ПДВ, або навіть ЄСВ (єдиний соціальний внесок). Хоча ЄСВ, ми розуміємо, треба знижувати для того, щоб вивести з тіні заробітні плати. Нам треба зробити простим нарахування податків і, найголовніше, захистити від фіскальних органів простих підприємців, які сьогодні платять податки. Тому основне питання до податкової реформи, який ми повинні сьогодні вирішувати - це просте, прозоре адміністрування податків.

Ольга Танасійчук, Берлін

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-