Як не отруїтися російським медіафальсифікатом

Як не отруїтися російським медіафальсифікатом

Укрінформ
В Європі відрізняти кремлівську брехню від правди вчать вже зі шкільної лави

Ще років десять тому країни Заходу не до кінця усвідомлювали масштабу загрози, яку несе дезінформація, яку вкидають на їхню «територію», у свідомість громадян провладні російські ЗМІ. Але тепер ця небезпека є очевидною практично для всіх. І Захід застосовує контрзаходи, захищається. Це саме той випадок активного захисту, який, подібно до стратегічних шахових захистів імені видатних гросмейстерів, має у підсумку привести до перемоги.

Минулого тижня «Центр аналізу європейської політики» у Вашингтоні (CEPA) та ризький Центр стратегічної комунікації НАТО (StratCom COE) провели в столиці Латвії конференцію на тему «НАТО в епоху дезінформації: розуміння загрози».

Росія у назві теми не фігурувала, але, оскільки саме цей дезінформатор став останніми роками найбільш агресивним, йшлося, зрозуміло, про Росію. І у першу чергу - про російські телеканали.

«Ну, і в чому проблема?» - запитає український читач.

Дійсно, в Україні ця проблема вирішена кардинально - відключенням, забороною. Але тут умови війни - особлива ситуація! Країни Заходу живуть в інших обставинах, просто взяти і відключити російське ТБ вони не можуть («Свобода слова, представлення різних точок зору - це основа основ, стовп демократії!»). Доводиться співіснувати.

Однак Захід розуміє небезпеку дезінформації, яка поширюєтьсґ прокремлівськими ЗМІ, не «купується» на неї, вибудовує систему викриття, протидії та має намір робити це й надалі.

«ЩИРО ВАШ, ДЕРЖДЕП»

Україна під час ризької конференції звучала у кожному виступі, що зрозуміло: саме після нападу Росії на Україну і пропагандистського шабашу, який почався на всіх російських телеканалах, західні країни, які транслюють ці канали, постали перед жорсткою необхідністю вводити своїм громадянам «антидот» - пояснювати, хто є хто і що є що.

Так, старший експерт StratCom Даце Кундрате згадала у доповіді дві історії з фейковими листами. Для контрасту варто розповісти обидві, оскільки одна історія була резонансною і провальною для пропагандистів. А другу вони, мабуть, можуть зарахувати собі в плюс.

Восени 2015 року російський ЛГБТ-активіст Микола Алексєєв заявив, що деякі представники російської еліти (яка при нагоді не проти роздути гомофобські настрої) насправді є геями. І ось газета «Известия» у відповідь оперативно опублікувала матеріал з даними, які нібито були отримані у результаті роботи хакерів. Це було фейкове послання Алексєєву від представника Держдепартаменту США Ренді В. Беррі. У листі Беррі палко хвалив Алексєєва за роботу. Яку - розумійте самі. На думку «Известий» - за дискредитацію відомих російських чиновників.

Усе б нічого, але лист містив неймовірну кількість граматичних помилок. Співробітники посольства США в Росії внесли правки, приписавши коментар: «Шановні "Известия", наступного разу, коли будете використовувати фальшиві листи, надсилайте нам - будемо раді допомогти виправити помилки. Щиро Ваш, Держдеп».

«Робота над помилками» була викладена в Мережу і стала хітом переглядів.

А ось в іншій історії Зло, на жаль, не було осоромлено настільки ж широкомовно. У лютому 2015 року в соцмережах з'явився лист, нібито написаний міністром оборони Швеції Петером Хультквістом, у якому той вітав главу найбільшого оборонного концерну країни з контрактом на постачання зброї в Україну. Зауважимо, на той момент глава концерну, який згадується у листі, вже не обіймав цю посаду, до того ж послання було написано не рідною для міністра та адресата шведською, а англійською мовою. Неув'язки більш ніж очевидні!

Тим не менш, завдяки активності прокремлівських ЗМІ, галас навколо фальшивки був піднятий чималий («підтримка хунти!»). Це перший етап дезінформації. А на другому етапі Хультквісту та Швеції в цілому довелося пояснювати: нічого такого не було, підтримувати Україну зброєю не збиралися. І тут кремлівські ЗМІ з ще більшою радістю поширювали цю новину: «Нам збрехали. Швеція Україну НЕ підтримує!».

Успішна, з точки зору Кремля, двоходівка: по-перше, шведи виправдовуються в тому, чого не було; по-друге, змушені голосно говорити про те, що не підтримують Україну (принаймні, зброєю - але хто звертає увагу на такі деталі).

НАТОВСЬКІ ҐВАЛТІВНИКИ У ЖАХЛИВИХ ПОБУТОВИХ УМОВАХ

Наступний приклад - вже суто балтійський. Про нього розповів командир бригади латвійської піхоти, полковник Ілмарс Атіс Леіньш. На початку цього року якийсь сепаратистський сайт, який базується в Донецьку, вкинув дезінформацію про те, що НАТО направило в Європу, до російського кордону 3600 танків. Жах, очевидна загроза!

А що ж насправді? Північноатлантичний Альянс дійсно направив у Польщу та країни Балтії свої батальйони. У тому числі, була відправлена і техніка. Але не 3600 танків, а... 87! Різниця суттєва. Тим не менш, з подачі інформагентства РИА Новости, повідомлення з цифрою «3600» поширилося сотнями російських і навіть західних медіа.

У продовження тієї ж теми - байка про «російський бунт», який, нібито, ось-ось вибухне у країнах Балтії через появу контингенту НАТО. Подробиці про це включив у свою доповідь співробітник CEPA Мартіньш Капранс. А саме: у січні 2017-го німецька газета Die Tageszeitung повідомила про розміщення сил НАТО в Литві та сусідніх країнах, надавши буквально наступний коментар політолога Мартіна Цапфе: «У тумані гібридної війни російськомовні меншини можуть підтримуватися та управлятися Росією». Кінець цитати.

У лютому проросійський латвійський сайт Vesti.lv передрукував цю статтю, причому з посиланням на Die Tageszeitung, але вже зі своїм власним висновком про те, що "застосуванням заходів по залякуванню Росії НАТО ризикує спровокувати "російський бунт""!.. Тобто думку Мартіна Цапфе поставили з ніг на голову: не гібридні бунти, організовані Росією, а справедливі стихійні протести проти образ, які чинилися Росії.

Капранс також зазначив безперервну роботу кремлівських ЗМІ, спрямовану на дискредитацію самого факту розміщення в Латвії, Литві, Естонії натовських оборонних сил. У Росії та російськомовних ЗМІ Балтії акцент робиться на тому, що нахабні натовські вояки поводять (або будуть поводити себе як окупанти. Вони, мовляв, тільки й думають про те, як би напитися і кого-небудь побити або, ще гірше, зґвалтувати. А на більш далекий Захід транслюється принципово інший меседж: країни Балтії настільки злиденні та бідні, що вони навіть не можуть забезпечити нормальні побутові умови для ваших, дорогі натовці, солдат!

Подібних прикладів - безліч. І будуть нові, у чому можна не сумніватися.

Питання - що з цим робити? І, головне, як працювати на випередження?

«З ПІНГ-ПОНГОМ ЧАС ЗАКІНЧУВАТИ!»

Як вже говорилося, конференцію «НАТО в епоху дезінформації: розуміння загрози» підготували дві авторитетні організації: Center for European Policy Analysis (CEPA, штаб-квартири в США та Польщі) і NATO Strategic Communications Centre of Excellence, (штаб-квартира в Латвії). Перша працює з 2005 року, друга - з 2014-го.

Під час доповідей згадувалися й інші організації, які працюють у тому самому напрямку. Серед них - заснована у 2015 році East StratCom Task Force (штаб-квартира в Бельгії) , а також Bellingcat - міжнародне співтовариство журналістів-розслідувачів, засноване у 2014 році британським блогером Еліотом Хіггінсом.

Сайти цих організацій дають ґрунтовну інформацію про свою діяльність, «кейси», викриті фейки. Підписатися на розсилку їхніх доповідей, окремих розслідувань, щотижневих дайджестів може будь-хто. Для бажаючих ознайомитися та зрозуміти - жодних проблем!

Питання - чи багато охочих?

Головна ставка, зрозуміло, на журналістів, які у свою чергу мають вихід на масову аудиторію. (Не кажучи вже про те, що самі журналісти не тільки переказують чуже, але й активно працюють над викриттями, розслідуваннями).

Як не раз відзначали промовці на конференції в Ризі, відповідати фейками на фейки «не наш метод». Залишається скрупульозно відловлювати брехню і доказово її викривати. Але це, за образним висловом директора StratCom COE Яніса Сартса, схоже на гру в пінг-понг, і кінця краю якій не передбачається, а хотілося б все ж таки діяти на випередження. Як? Спосіб один - стимулювати громадян до бажання знати правду, давати їм алгоритм неприйняття та викриття брехні.

Зауважимо, що для західних країн однаково святі і прагнення людей займатися політикою, і небажання займатися нею, забивати голову «дурницями». При цьому RT, Sputnik подають свою крикливу, скандальну, конспірологічну «інформацію» так, як цього не роблять західні ЗМІ, які дотримуються журналістської етики. У результаті кремлівська продукція потрапляє в вуха і голови непідготовленої аудиторії. І там надовго затримується. Саме тому один з модераторів конференції, віце-президент СЕРА Пітер Доран все ж закликав колег, незважаючи ні на що, вчити глядачів-слухачів-читачів докопуватися до правди.

Наука, в принципі, нескладна, відома кожному професійному журналісту (якщо не користуються, значить, не професіонали або цілі інші). По-перше, треба дивитися на репутацію джерела, яке надає новину, по-друге, бажано перевіряти будь-яку інформацію, навіть незалежно від джерела (для журналістів повторна перевірка обов'язкова).

У Швеції та Чехії цього вже почали навчати у школах - заняття з медіаграмотності офіційно включені до навчальних планів старших класів. Країнам Балтії введення таких занять точно не завадить, як і всім іншим теж.

Щодо честі та совісті журналістів, корисним є досвід Британії, де вже чотирнадцятий рік існує британський державний медіарегулятор Ofcom, який зобов'язаний стежити за дотриманням приписів британського кодексу мовників. У кодексі чимало положень, зокрема, одне з них свідчить, що всі теми, які особливо стосуються важливих політичних проблем і викликають неоднозначну реакцію аудиторії, повинні висвітлюватися об'єктивно, з представленням різних точок зору. Внаслідок постійного порушення цього правила російським телеканалом RT, Ofcom багаторазово закликав RT до відповіді, а під кінець, втративши терпіння, заморозив банківські рахунки телеканалу у Британії. Подібний рівень роботи - вищий пілотаж, відразу його не досягнеш, але прагнути треба.

НЕІСНУЮЧІ ТРОЛІ ТА ДИВАКУВАТІ ЕЛЬФИ

Окремий «шлях» - віртуальні соцмережі. Тут на завдання загиджування простору працюють цілі фабрики російських «тролів», найвідоміша - Ольгінська, яка до недавнього часу базувалася в Ольгіно під Санкт-Петербургом, а зараз перемістилася безпосередньо до міста.

Рекомендації для громадян, які не хочуть споживати фальшивки, ті самі: авторитет джерела і повторна перевірка. До речі, в Литві та Латвії на противагу російським «тролям» вже працюють місцеві «ельфи», їхнє завдання - не вступаючи в лайливі перепалки з противником, публікувати під провокаційними коментарями, які стосуються Литви та Латвії, надійну, достовірну інформацію. Про розгортання цього громадського проекту розповіла на конференції старший експерт СЕРА Даце Кундрате.

І тут для розуміння ситуації корисно дізнатися, як ця новина кілька місяців тому зображувалася у латвійському Sputnik.

Отже, якісь захоплені фентезійними казками латвійські громадяни назвали себе «ельфами» та заявили, що будуть боротися з російськими «тролями», яких, ха-ха, ніхто не бачив (вистачає ж совісті говорити таке після викриттів ольгінської фабрики тролів Людмилою Савчук та її послідовниками - у тому числі, і в російському суді, - Р. Б.). Трохи раніше подібні диваки з'явилися в Литві. Подивимося, якими будуть результати діяльності литовсько-латвійських «ельфів». Побачимо, що вони зможуть протиставити «тролям»!..

У цій, дозвольте сказати, новині добре видно особливості роботи кремлівських пропагандистів на російськомовну аудиторію Балтії. Тут подача не така прямолінійна, як всередині Росії. Все - більш м'яко, більше на іронії. Головне - висміювання дивацтв (найчастіше, вигаданих) цих невеликих і у всьому дрібних порівняно з «великою та мудрою» Росією держав...

Тут, у Латвії, не раз доводилося стикатися з тим, що ця пропаганда працює. Перш за все, у російськомовному середовищі, але, на жаль, не тільки. Працює вона і в інших країнах Європи. Скоро другий тур президентських виборів у Франції. Як тут не згадати, що там з п'яти кандидатів у президенти, які набрали найбільшу кількість голосів, четверо виступали з очевидними прокремлівськими закликами. Але переможе, схоже, все ж таки Макрон!

Так, Європа обороняється, щоб не потонути у водоспаді пропагандистської брехні, яка на неї обрушилася.

Рита Болотська, Рига

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-