«Трампа більше немає»

Цікавий режим роботи нині у російської пропагандистської машини. Трамп уже не друг, але ще й не "чмо". І ось така невизначеність для "Останкінської голки" - найважчий час. Незрозуміло, кого і наскільки мочити і наскільки розперізуватися. Отже, доводиться пригальмовувати, працювати на холостих обертах, чекаючи більшої визначеності.

Інший цікавий момент ситуації в Росії - тісне переплетення медіа та пропаганди, яку вони несуть з дипломатією у російському ж її вигляді, тобто з гебістськими маневрами та погрозами.

"НЕ ТРЕБА ІЛЮЗІЙ"

Незгасаючий скандал із відставкою Флінна та твіти президента США, що засуджують Росію, призвели до швидкого розвитку ситуації в російських ЗМІ. Ще у неділю у Дмитра Кисельова на заднику висіло лише щось на кшталт "Трамп. Не треба ілюзій". А вже у четвер гаслом дня для російських ЗМІ стало ствердження куди жорсткіше: "Трампа більше немає".

Відомий російський журналіст Костянтин Еггерт у колонці для Deutsche Welle розповів, як було діло: "Знайома, яка працює в холдингу ВГТРК - у нього входить телеканал "Росія" - розповіла мені: 15 лютого редакція отримала вказівку керівництва (яке, в свою чергу, очевидно, проінструктував Кремль). Суть її зводиться до короткої фрази: "Трампа більше немає". Тобто найближчим часом головний російський державний телеканал зведе висвітлення того, що відбувається у Сполучених Штатах Америки, до мінімуму. Прокремлівські учасники політичних ток-шоу почнуть говорити, що завжди були впевнені - ніяких особливих змін з приходом Дональда Трампа в Білий дім не відбудеться (хоча ще тиждень тому вони казали протилежне). А ведучі ток-шоу "раптово" втратять інтерес до американської тематики".

Ще через годинку цю інформацію підтвердив Bloomberg з надійним посиланням вже на три неназвані джерела.

І що ви думаєте? - на Росії-1 у четвер у мізкопромивочному шоу Володимира Соловйова "Поєдинок" сперечальники і тема були заявлені як "Кургінян VS Гозман. Місце Сталіна в історії Росії". Тема, звичайно, вічнозелена, як фарба на "ближній дачі" Йосипа Віссаріоновича в Кунцево. Але все ж таки більше схожа на "музичну паузу" в грі.

(Тут, до речі, цікаво було б подивитися в очі аналітикам на кшталт Гліба Павловського, який нещиросердно стверджує, що російські ЗМІ - інерційна система, яка сама веде Путіна за собою).

Але повернімося до слоганів, чеканних, як девіз на купюрі. Якщо ще недавно в російській атмосфері витало In Trump We Trust, то зараз настрій змінився на "Траст, який лопнув". Отже, вказівка згори: "Трампа більше немає". Зауважте, не відмашка на новий "полив" Америки та її президента, а лише виключення їх з гарячого, актуального порядку денного.

ТРАМП ВСЕ Ж Є, АЛЕ ТАК ГЛИБОКО-ГЛИБОКО

І це говорить про те, що Росія ще намагається стабілізнути відносини з новою американською адміністрацією. Варто звернути увагу на форму подачі новин у державних інформагентствах РФ. Акцент робиться на трьох аспектах. 1. Ізоляціоністська позиція Трампа (антиміграційні укази). 2. Суперечка з пресою (через розголошення інформації про хід його переговорів, через "неправдиві новини", що не співпадають з "альтернативною правдою"). 3. Жорстка позиція по Ірану.

Це, звичайно, не випадково. Розбіжності Вашингтона та Москви відносно Тегерана - гарний предмет для суперечки, пояснення позиції, зрештою - торгу. А перші дві позиції дуже близькі, органічні для Кремля. І це сигнал: "Мы так близки, что слов не нужно, \ Чтоб повторять друг другу вновь, \ Что наша нежность и наша дружба \ Сильнее страсти, больше, чем любовь! \ Веселья час придет к нам снова, \ Вернешься ты, и вот тогда, \ Тогда дадим друг другу слово, \ Что будем вместе, вместе навсегда!" (Вибачте за довгу пісенну цитату, але дуже вже точно вона описує нинішню позицію Москви, яка схожа у цій ситуації на кинуту коханку. Або, як сказав з цього приводу Айдер Муждабаєв: "Це і не ніж і не в спину. Вибачте))").

Через пресу Москва кинула за океан ще одну пробну кульку. Спочатку в "Известиях" був опублікований лист Любові Ярошенко з приводу її сина, що відбуває в США 20-річний термін за наркоторгівлю: "Я стою на колінах і молю проявити милосердя до мого сина". Мати засудженого російського льотчика Костянтина Ярошенка відправила лист Дональду Трампу з проханням про повернення його на батьківщину".

А потім, щоб хтось не подумав, що це випадковість, тема була ретрансльована на рівні МЗС РФ, заступником Лаврова Сергієм Рябковим. Він сказав: "Ми постійно нагадуємо американцям про те, що ситуація абсолютно неприйнятна: останнім часом Костянтин виявився, по суті справи, об'єктом політики колективного покарання. Ми ні на хвилину не випускаємо це питання з поля зору і будемо продовжувати бити в одну точку, будемо добиватися його звільнення".

Об'єкт вибрано не випадково. Торговець зброєю Володимир Бут і наркоторговець Костянтин Ярошенко, ув'язнені в США, залишаються для РФ привілейованими в'язнями. Хто забув, свого часу Кремль пропонував обміняти їх на Савченко. Тоді не вийшло, довелося задовольнитися зовсім не потрібними Кремлю Єрофєєвим і Александровим. Спробували і цього разу. Чому саме зараз?

По-перше, як вже говорилося, щоб дати Трампу шанс виправитися і зробити якийсь подарунок після стількох потиличників. Але є й інша причина.

НЕ ТІЛЬКИ ФЛІНН, АЛЕ І "РОСІЙСЬКІ ХАКЕРИ"

У четвер 16 лютого, в день надзвичайно насичений, багатий на дипломатичні події вищого рівня, одне повідомлення російського МЗС пройшло майже непоміченим. Ось воно: "У розвиток опублікованих МЗС Росії 2 вересня 2013 р., 10 квітня 2014 р., 22 травня 2015 р. і 11 квітня 2016 р. попереджень громадянам Російської Федерації підтверджуємо, що реальна загроза зазнати затримання або арешту за запитами правоохоронних органів та спеціальних служб США в третіх країнах зберігається".

Погодьтеся - гостренький початок. Так у чому ж справа? За словами російських дипломатів, "як і раніше фіксуються випадки неприйнятної практики "полювання" за росіянами по всьому світу; кількість інцидентів такого роду перевищила три десятка". Ще цікавіше - і хто ж названий як приклад? Вже згадані Бут і Ярошенко, а також Роман Селезньов, заарештований у 2014 році за комп'ютерне шахрайство з фінансами син депутата Держдуми від ЛДПР Валерія Селезньова.

Цікаві й інші названі російським МЗС персонажі: "У 2016 р. в США були екстрадовані чотири російських громадянина: М. В. Сенах, О. Е. Сергєєв та М. В. Сєров з Фінляндії та М. Е. Вартанян з Норвегії. З останніх прикладів можна навести недавній арешт С. В. Лісова в Іспанії".

"Хто є ху" в цьому списку. Максим Сенах, названий першим, також звинувачується у хакерстві. (Пристебнуті до нього Олександр Сергєєв і Михайло Сєров - у відмиванні грошей). І "норвежця" Марка Вартаняна звинуватили у поширенні в інтернеті файлів, необхідних для встановлення вірусу Citadel і управління чужими комп'ютерами. А ось зовсім свіжий випадок, 19 січня цього року, російський програміст Станіслав Лісов заарештований іспанською поліцією за запитом ФБР через підозри у кібершахрайстві, але ніякі деталі звинувачення поки не відомі. Однак тут, на відміну від давніх арештів, мова, схоже, вже прямо йде про недавні гучні хакерські атаки.

І ось це вже зовсім цікаво, оскільки наприкінці минулого року спецслужби США опублікували доповідь про результати розслідування хакерських атак під час виборчої кампанії. Вже відомі понад 20 випадків, коли за запитом США затримують російських хакерів на території третіх країн (зокрема Таїланду, Чехії, Вірменії).

Зверніть увагу на дату арешту Лісова - за два дні до інавгурації Трампа. Тоді ж мзсівський златоуст Марія Захарова "висловила сподівання, що після вступу на посаду Дональда Трампа криза, в яку були заведені відносини Москви та Вашингтона командою Барака Обами, буде подолана". Зокрема "подолання кризи" пов'язувалося і з припиненням затримань по всьому світу "так званих російських хакерів". Надії і тут не виправдалися, про що повідомив МЗС Росії своєю заявою.

І як цікаво американський сезон полювання на російських хакерів збігається у часі з розпочатою ФСБ шпигунською справою Анонімного інтернаціоналу "Шалтай-Болтай".

А з іншого боку... Дивіться, американські спецслужби ведуть розслідування хакерських атак на політичну систему США. І одночасно - вивчають зв'язки з російською стороною (м'яко кажучи, росдипломатією) оточення Трампа (у першу чергу, Флінна). А якщо все це якось зв'яжеться? Наприклад, завдяки неакуратному жарту кандидата в президенти Трампа, який закликав російських хакерів зламати електронні листи Хілларі Клінтон. Тоді всерйоз повіє імпічментом...

І взагалі, враховуючи все це, чого більше у повідомленні російського МЗС - попередження російським громадянам (з контексту - в першу чергу хакерам, які звикли мандрувати світом і працювати на Батьківщину з далеких місць) або ж якогось послання самому Трампу або якимось людям в його оточенні?

Покаже час. Причому без лапок.

ЛАВРОВ І ТІЛЛЕРСОН

Що стосується заяв МЗС Росії з приводу підсумків зустрічі Сергія Лаврова з держсекретарем США Рексом Тіллерсоном, то тут "пологи" були довгими. Пошук обтічних формулювань, які залишають хоч якийсь оптимізм для російської сторони, зайняв добрих кылька годин. І як дурний апендикс від колишніх високих надій, залишилася тема зняття антиросійських санкцій. "Ні, питання санкцій не обговорювалося", - сухо сказав Лавров.

Не став він докладно передавати і суть розмови з приводу ситуації в Україні, відбувшись загальними зауваженнями: "Обговорювали ситуацію в Афганістані, на Україні. По всім цим напрямкам наші американські партнери зацікавлені підключитися до зусиль, які вживаються для подолання цих конфліктів". Зверніть увагу на креативність Сергія Вікторовича, який об'єднав Україну з... Афганістаном. Навіщо? Щоб запроторити, зменшити питому вагу невтішного для нього результату розмови про Україну.

Насправді ж держсекретар США під час першої зустрічі з главою МЗС РФ зажадав, щоб Росія показала прихильність до Мінських угод і працювала над "деескалацією насильства в Україні". Тіллерсон також сказав, що Вашингтон готовий працювати з Росією, але буде відстоювати "інтереси і цінності", свої і своїх союзників у тих сферах, де у країн є суперечності.

Зверніть увагу, не просто "інтереси", про що завжди багато говорив бізнесмен Трамп (і бізнесмен Тіллерсон), але "інтереси і цінності". Як тут не згадати, що московські аналітики, у тому числі і "ліберальні", на кшталт Володимира Мілова, останнім часом язик стерли, розповідаючи, що для прагматичної нової команди Білого дому інтереси "взагалі" нічого не означатимуть. Осічка... Ну і контрольним пострілом звучать слова Лаврова про майбутні зустрічі. Вслухайтеся і вчитайтеся!

"Домовилися про те, що будемо продовжувати контакти, у нас буде ціла низка можливостей протягом найближчих місяців. Ну, і будемо виходити з того, що, коли президенти визнають за можливе, відбудеться зустріч президента Путіна та президента Трампа", - сказав Лавров.

Скажімо чесно, не може не радувати конкретність. Як щодо майбутніх зустрічей Лавров-Тіллерсон: "Ціла низка можливостей протягом найближчих місяців". Так і у зв'язку з зустрічами Трамп-Путін: "Будемо виходити з того, що, коли президенти визнають за можливе, відбудеться і зустріч".

Чи не правда, згадується класика: "- Согласие есть продукт при полном непротивлении сторон. / - Хорошо излагает, собака, - шепнул Остап на ухо Ипполиту Матвеевичу, - учитесь".

ДВІ ГРИ І ОДИН ПРОГНОЗ

Тональність російських телевізійних політ-шоу останніми днями була приблизно такою: "Що нам Трамп або яка-небудь Франція. Ми повинні про себе говорити і на себе розраховувати". Вкрай цікавий поворот теми після довгих і гучних оспівувань Трампа, Ле Пен і Фійона.

Так дивись, і Євросоюз не розпадеться, і "нормандський формат" не втратить сенс. Однак Україні розслаблятися не варто. І теж краще "про себе говорити і на себе розраховувати".

У цьому сенсі корисно почути думку політолога Олександра Морозова (в минулому - директор Центру медіа-досліджень і колишній головний редактор "Русского журнала"). Вона суперечить усім іншим, але при цьому позбавлена епатажної скандальності і у своїй суті містить логічні першоелементи кремлівського диктатора - а) гра в непередбачуваність; б) гра на підвищення ставок.

"Але зараз у мене є передчуття, що Росії в цей період було б надзвичайно вигідно приєднати Донбас! І є відчуття, що це приєднання відображало б уявлення Путіна про те, як треба будувати відносини з США. Тобто замість того, щоб відступати перед особою цього "нового жорсткого Трампа", вигідно було б ускладнити ситуацію! Путін так неодноразово чинив останнім часом - і завжди досягав успіху. Уявімо собі на секунду, що таке рішення буде прийнято Радою Безпеки РФ. І тоді переговори з Трампом відразу набудуть ясного та зрозумілого характеру. Вони будуть проводитися з такої позиції: "Крим і Донбас знімаються з порядку денного, ми їх вже приєднали, давайте будемо говорити далі"".

Це негативний прогноз, що має деякі шанси на реалізацію, причому, як в м'якому варіанті (чисто юридичне рішення), так і в жорсткому (з відновленням масштабних військових дій по всій лінії фронту). І зрозуміло, що для його реалізації потрібен буде новий привід, потрібні будуть нові провокації. І, звичайно ж, нова пропагандистська кампанія. За яку роспроп, що відпочив, візьметься з радістю бійцівського собаки, вимуштруваного на свіжу кров.

Повторюся, здається, шанси на такий розвиток подій зараз не дуже великі.

Але вони є.

Олег Кудрін, Рига.

Карикатура Сергія Йолкіна