СБУ зменшує різницю в «класі» з ФСБ
Наша СБУ виманила з Криму двох дезертирів-зрадників – колишніх військовослужбовців ВСУ, які перейшли на службу до армії ворога. Голова СБУ Василь Грицак: «Контррозвідка СБ України провела спеціальну операцію, у результаті якої були затримані двоє колишніх військовослужбовців ЗСУ, які після анексії Криму зрадили присязі, яку давали на вірність українському народові, та перейшли на бік ворога. Затримані дезертири - Олександр Баранов та Максим Одинцов - служили у військовій частині №1100 10-ї морської авіаційної бригади ВМС України». Новина (тобто, операція СБУ) викликала однозначне схвалення в українських соціальних мережах. Дехто з патріотів навіть готовий пробачити за це неоковирну затію з «визволенням викраденого ФСБ громадянина України Іллі Богданова».
Дезертирів впіймали на найперший людський порок – жадобі до грошей. Вони хотіли купити в Україні дипломи про вищу освіту, аби стати в російській армії офіцерами і, відповідно, отримувати більшу платню. Центральний районний суд міста Миколаєва сьогодні заарештував обох на два місяці, однак призначив і заставу – 250 і 350 тисяч гривень. СБУ вже заявило, що оскаржуватиме рішення суду про заставу.
Подібних новин про спецоперації та контрспецоперації СБУ та ФСБ один проти одного ми чутимемо дедалі більше. Російсько-українська війна не стихає, бо йде не тільки на лінії зіткнення військ на Донбасі. А війна між спецслужбами взагалі тільки розпалюється, причому швидкими темпами. Оскільки інформаційна складова у сучасних війнах особливо важлива, то кожну перемогу наша чи їхня спецслужба подаватиме широко і бучно.
Не секрет, що російські спецслужби зверхньо ставляться до своїх суперників з СБУ та ГУР МО України, бо вважають себе на порядок сильнішими за них. На жаль, у ворога є підстави так думати. Розвалені за часи Януковича СБУ та армія, та ще й нашпиговані російськими агентами, не можуть, звісно, сьогодні на рівних змагатися з російськими. Однак це явище тимчасове. Нижня точка падіння і армії, і спецслужб України вже позаду, і різниця в «класі» з ворогом поступово зменшуватиметься. І якщо українській армії, економіці, фінансам, дипломатії ще довго доведеться наздоганяти суперника, то спецслужби мають всі шанси нівелювати згадану різницю набагато раніше.
Справа тут у тому, що у діяльності спецслужб людський фактор, тобто – професійний та моральний рівень співробітників, має більшу значимість, ніж, скажімо, в економіці. Крім того, українські спецслужби можуть практично на 100% зосереджуватися на роботі проти Росії, тоді як росіянам доводиться працювати в незрівнянно більшій кількості країн, причому там, де політичне керівництво свої спецслужби не розвалювало.
До речі, згадана зневага росіян має і позитивний для нас бік: професійне честолюбство притаманне, безумовно, і співробітникам СБУ, тому вони дуже старатимуться «втерти носа» ФСБ. У випадку із затриманням на пропускному пункті «Чонгар» двох дезертирів-зрадників їм це явно вдалося. Сьогодні, коли між Росією та Україною йде справжня війна і практично кожного дня ми втрачаємо наших людей, не зовсім доречно вживати таку метафору як «соціалістичне змагання», але щось подібне до цього завжди присутнє у діяльності спецслужб всього світу, і нашим, звісно, не хочеться у цьому змаганні пасти задніх.
СБУ, як і військова розвідка, сьогодні фактично формується заново, хоч і не так швидко, як би нам усім хотілося. Антиукраїнська активність ФСБ змушує і наше державне керівництво, і керівництво наших спецслужб не імітувати реформи, як в багатьох інших, «мирних», сферах, а реально їх здійснювати. Тому, прогнозуємо: кількість приємних для нас новин від прес-служби СБУ чи військової розвідки надалі зростатиме в прогресії, якійсь середній між арифметичною та геометричною. А ФСБ якщо не сьогодні, то завтра перестане зневажати нашу розвідку й контррозвідку.
Юрій Сандул. Київ.
