Бюджет-2017: Усім дала, себе не забула

Стали відомі параметри бюджету, що готується до другого читання. Експерти почитали, схопились за голову і тихо виматюкались. Ми повертаємось до практики: не стільки заробили, як роздаємо. Причому, більшою мірою роздаємо «своїм». Оголосили про підвищення витрат на 28,3 млрд гривень від підвищення мінімальної зарплати, а реально підвищили витрати на більш ніж 40 млрд гривень.

Одним словом – щедрість

Данило Монін, один зі співавторів альтернативної версії податкової реформи, проаналізував видатки, передбачені новою версією бюджету на наступний рік і коротко резюмував: «Бля…во!».

Ось, що він побачив. В категорії «зрада»:

1. Бюджет Верховної Ради - збільшено на 14%.

2. Бюджет ДУСі (Державне управління справами, обслуговує Президента та високопосадовців – Ред.) – збільшено до 2 млрд грн. Зростання витрат на 48% у порівнянні з 2016 роком.

3. Обслуговування президента і його адміністрації - зростання на 63%,  456 млн до 746 млн грн.

4. Генеральна прокуратура - після зростання витрат у першому варіанті бюджету на 40%, ще додали 400 млн грн. Підсумкове зростання - 52% в порівнянні з 2016 роком.

5. Міністерство оборони - без збільшень в порівнянні з першим варіантом бюджету.

В категорії «перемога»:

Освітня субвенція в місцеві бюджети - збільшена на 10,7 млрд грн. Медична субвенція місцевим бюджетам - на 8,9 млрд грн. Якщо врахувати, що медицина і освіта оплачуються також і з місцевих бюджетів, то в цілому цим двом галузям перепаде 30,5 млрд гривень. Оскільки доходи місцевих бюджетів, очікується, отримають майже 10,9 млрд грн від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).

В категорії «все складно»:

1. На Пенсійний фонд витрати зменшені на 14,8 млрд грн. Знову ж таки, очікується, що у зв’язку з підняттям мінімальної зарплати у фонд збільшаться відрахування єдиного соціального внеску (ЄСВ) з підприємств. А чи насправді так станеться – ніхто не впевнений.

2. «Енергосубсідії», якими уряд вирішує основну соціальну проблему, викликану підвищенням тарифів на житлово-комунальні послуги, на які планувалося виділити близько 51 млрд грн, таки скоротили на 3,6 млрд грн. Знову ж, не зрозуміло, як вплине підвищення мінімальних зарплат на платоспроможність населення, і наскільки громадяни, роботодавці, а також розпорядники субсидій будуть сумлінними у питанні зарплат та субсидій.

Загальний висновок. Державна система показує свій ненаситний апетит і діє у властивій їй манері. Оголосили про підвищення витрат на 28 млрд гривень (у зв’язку з підвищенням мінімальної зарплати), а реально «намалювали» витрат на більш ніж 40 млрд гривень.

А давайте всім перерозподілимо!

Фактично видатки зведеного бюджету тепер оцінюються в 975 млрд грн або 43-44% від очікуваного в 2016 році ВВП.

Трохи пояснень, чому саме ця цифра є показовою і важливою.

Річ у тім, що через співвідношення видатків бюджету і ВВП визначається так званий рівень перерозподілу ВВП (наскільки справедливо роздаємо те, що спільно заробили), який означає ефективність функціонування економіки.

Психологічна межа для платників податків знаходиться на рівні 30%. Якщо рівень перерозподілу не перетинає цю межу, вважається, що платники перебувають у стані економічної свободи. У разі її перевищення бізнес починає задавати питання: «Чи ефективно використовує мої кошти держава?», і паралельно намагається оптимізувати свою діяльність. І чим далі – тим сильніше, аж до повного виходу в «тінь». Відповідно, державні фінанси отримують дулю з маком і держава балансує на межі економічної безпеки.  

Ще кілька років тому в Україні показник перерозподілу був на рівні  44%. Це, по суті, «соціалізм» у економіці, кажуть спеціалісти. Урядом Арсенія Яценюка у бюджеті-2016 показник було зменшено до 41%. І ми пам’ятаємо про той шквал суспільного незадоволення, що супроводжував його уряд.

На початку року в експертному середовищі пройшла дискусія, за результатами якої для України, з її бідністю і слабкими інститутами, орієнтиром були названі 37% перерозподілу ВВП через зведений бюджет. Але у першому ж варіанті Бюджету-2017 урядом Володимира Гройсмана цей показник було піднято до 42%.

За словами учасника податкової групи РПР (неурядова організація «Реанімаційний Пакет Реформ»), підприємця  Едуарда Курганського, експерти проскрипіли зубами і сказали – ну, добре, у воюючій країні... Потопчемося на місці ще рік… А потім почалося щось незрозуміле: заява уряду про підняття мінімальної зарплати, законопроект про повернення коштів вкладникам банку Михайлівський... «Мені байдуже, хто при владі. Але політики штовхають країну в економічну яму. І це не може не напружувати», - каже Курганський.

Владі варто було б прислухатися, доки не пізно, до думки бізнесменів. Інакше всі її плани можуть накритися мідним тазиком.

Оксана Поліщук. Київ.