21 жовтня: найголовніше за день

21 жовтня: найголовніше за день

Укрінформ
Підсумки переговорів «нормандської четвірки»: наступу на Маріуполь не буде. В України почали продавати iPhone 7. Росія відмовила Україні у екстрадиції Сенцова

10.10

Україна збільшує імпорт газу з ЄС. Газу вистачить на опалювальний сезон

Україна накопичила у сховищах 14,7 млрд кубометрів газу та планує у жовтні імпортувати 1,3-1,4 млрд кубометрів з Європейського Союзу. Цих об’ємів вистачить для проходження опалювального сезону. Про це в інтерв’ю 5 каналу сказав голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв, повідомляє кореспондент Укрінформу. 

«Цього (у сховищах – ред.) газу достатньо, ми закачали трохи більше від початкового плану у 14,5 млрд кубометрів – 14,7 млрд кубометрів. Україна зараз купує газ виключно з європейського напрямку. І якщо ми продовжимо його купувати з європейського напрямку, ми вважаємо, цього буде достатньо», - сказав голова НАК. 

Він повідомив, що Україна імпортує рекордно великі обсяги газу з ЄС. «Ми очікуємо, що протягом жовтня це буде 1,3-1,4 млрд кубометрів. Цього достатньо для забезпечення споживачів газом», - наголосив Коболєв.

«Укрінформ»: Майже рік Україна не купує газ в Росії. Користь з цього потрійна. По-перше, ми забуваємо про залежність від «Газпрому». По-друге, в Європі ми купуємо дешевше ніж в Росії. По-третє, співпраця з європейськими компаніями суттєво знижує ризик корупції в закупівлях газу.

10.25

Нових санкцій ЄС проти Росії не буде. Рішення заблокувала Італія

Прем'єр-міністр Італії Маттео Ренці домігся, щоб Євросоюз не ввів нові санкції проти Росії через ситуацію в Сирії. Про це повідомляє The Financial Times за підсумками переговорів на саміті ЄС в Італії.

"Я вважаю, що згадка санкцій в тексті (документа - ред.) не має сенсу. Я вважаю, що ми написали правильні слова в підсумковому документі, - що ми повинні зробити все можливе для укладення договору", - цитує видання Ренці. Таким чином, з підсумкової заяви було прибрано пропозицію про нові санкції щодо Росії, висунуту на початку зустрічі.

За введення санкцій, зазначає FT, на саміті виступали канцлер ФРН Ангела Меркель і прем'єр-міністр Великобританії Тереза Мей.

«Укрінформ»: Блюзнірська логіка Ренці зрозуміла: чому Італія повинна мати збитки через те, що Путін з Асадом десь там бомбардують житлові квартали міста та розстрілюють гуманітарні конвої. Що ж зекономлять тут – переплатять на нових тисячах біженців, які тікатимуть з Сирії до Італії.

11.00

Пакистан заборонив індійські фільми. Кажуть, в Боллівуді утискають пакистанських акторів

Влада Пакистану запровадила повну заборону на трансляцію в своїх телевізійних і радіомережах продукції індійського Боллівуду (неформальна назва кіноіндустрії Індії – Ред.) та іншого контенту сусідньої держави через конфлікт довкола спірного регіону Кашмір. Про це повідомляє Радіо Свобода.

Заборона починає діяти з 21 жовтня. Влада Пакистану пояснила заборону появою повідомлень про те, що деякі індійські кінематографісти відмовлялися від послуг пакистанських акторів в кіно, а власники індійських кінотеатрів зупинили показ фільмів за їх участі.

«Це свідчить про відсутність впевненості в собі з боку Пакистану», – заявив прес-секретар МЗС Індії Вікас Сваруп.

Він сказав, що не було жодної «повної заборони» на пакистанських артистів, які виступають в Індії, хоча припустив, що Нью-Делі може вдатись до окремих заборон з міркувань безпеки.

«Укрінформ»: Кажуть, що будь-яке обмеження і заборона – це вияв слабкості. У випадку з надзвичайно популярними індійськими фільмами в Пакистані це ще й величезні фінансові втрати для пакистанських кінотеатрів і телеканалів.  Вихід один – більше вкладайте у власне кіновиробництво. До речі, це ж стосується й України, де російський контент обмежили, але далеко не так радикально і не так швидко.

12.05

Розстрочка за комуналку. Розенко обіцяє, що вона запрацює в листопаді

Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко прогнозує, що система оформлення розстрочки для оплати послуг центрального опалення повноцінно запрацює у середині листопада. Про це він сказав в ефірі телеканалу "112 Україна".

За його словами, для того, щоб механізм запрацював, необхідно внести зміни щонайменше до чотирьох постанов Кабінету міністрів України. "Я думаю, що на одному з найближчих засідань уряду всі зміни до постанов Кабміну будуть прийняті", - наголосив віце-прем’єр-міністр та відзначив, що Прем’єр-міністр України дав відповідне доручення готувати ці документи.

"Це новий механізм, він буде адмініструватися не через соціальні служби, а через підприємства теплокомуненерго. Тобто, це сервіс для людей, які все ж таки можуть платити, але не можуть зробити це зараз, тому їм дається відстрочка, і протягом року вони можуть платити за опалювальний сезон", - сказав Розенко.

«Укрінформ»: Як показує досвід з субсидіями, уряд на це здатен. Тут дуже важливий момент аби Кабмін оперативно реагував на критику (а вона буде обов’язково) і у разі потреби корегував механізм надання розстрочки.

12.30

Україна змінює переговорну позицію по Донбасу. Клімкін каже, що спочатку вибори, потім – контроль за кордоном

Міністр закордонних справ Павло Клімкін заявляє, що вибори на окупованих територіях Донбасу можуть бути до передачі кордону українським прикордонникам. Про це, як передає кореспондент УНІАН, він сказав, відповідаючи на запитання депутатів під час Години запитань до уряду у Верховній Раді України.

«Мінські домовленості ніхто не змінював, і ніхто не дозволить їх змінювати на нашу користь, і ніхто не дозволить змінювати відповідну черговість", - наголосив міністр.

За його словами, "логіка Мінських домовленостей полягає в тому, що без моніторингу з боку ОБСЄ за кордоном, який має включати, зокрема, можливість ОБСЄ знаходитись вздовж неконтрольованої ділянки кордону…ніякої реальної безпеки бути не може". "Інакше взагалі обговорювати питання виведення військ або відведення зброї немає жодного сенсу", - додав Клімкін.

"Тому спочатку це повний моніторинг з боку ОБСЄ, вироблення планів передачі кордону, і на другий день після виборів – передача кордону українським прикордонникам. Така логіка була з самого початку закладена в Мінські домовленості, і ніколи ніким не змінювалась", - зауважив міністр.

«Укрінформ»: Сьогодні завчасно говорити про те, що буде раніше – вибори чи відновлення контролю над кордоном. Наразі ніхто не має уявлення, яким чином виконають умови з безпеки. А саме виведення російських військ, роззброєння військових формувань «ДНР» та «ЛНР». А без цього ніяких повноцінних виборів не може бути. Стрілятимуть в українців – Рада просто не проголосує жодного закону.

13.00

В Україні почали офіційно продавати iPhone 7. Його ціна – 23,4 тисячі гривень

У п’ятницю, 21 жовтня, в Україні стартував офіційний продаж нової моделі iPhone 7 компанії Apple. Про це повідомляє ВВС

"У найбільших містах України - Києві, Одесі, Харкові, Дніпрі, Запоріжжі та Миколаєві – початок продажу уже зацікавив покупців", - вказують у прес-службі однієї з мереж продажу техніки.

У компанії вказали, що вартість телефону еквівалентна п’ятьом середнім зарплатам в Україні. Офіційні телефони iPhone 7 на 32 гігабайт пам’яті коштують 23,5 тисячі гривень. Найдорожча модель iPhone 7 Plus на 256 гігабайт - 36 тисяч гривень.

За даними передзамовлень компанії Цитрус, серед українців дедалі більшим попитом користуються телефони зі збільшеним екраном 5,5 дюймів. Найпопулярнішими кольорами, як вказують у компанії, стали два нових відтінки – матовий чорний та глянцевий Jet Black. На третьому місці відтінок Rose Gold.

«Укрінформ»: Сподіваємось, у податківців і персонально Романа Насірова тепер не буде питань до власників iPhone 7. У США базова модель iPhone 7 коштує 17 тисяч гривень (649 доларів), а  у нас вона дорожче на 200 доларів.. Може, ціна трохи розчарувала шанувальників продукції Apple, але не відлякала: «зубожілі українці» метуть iPhone 7, який, згідно статиска, їм і близько не по кишені, мов, на базарі пиріжки з горохом по 5 гривень. Якось це не радує…

14.55

Росія відмовилась передати Україні Сенцова. Посилаються на його нібито «російське громадянство»

Міністерство юстиції Російської Федерації відмовило Україні в передачі політв'язня Олега Сенцова. Про це на своїй сторінці у Facebook написав заступник міністра юстиції України Сергій Пєтухов.

"Враховуючи положення закону "Про громадянство Російської Федерації", згідно з яким російській громадянин, що має також інше громадянство, розглядається РФ тільки як громадянин Росії, відсутність між РФ і Україною міжнародного договору, що регулює питання подвійного громадянства, а також у зв'язку з тим, що Сенцов О.Г. є російським громадянином, передача Україні даного засудженого у відповідності з Конвенцією про передачу засуджених осіб 1983 року не можлива", - йдеться в повідомленні російського Мін'юсту.

«Укрінформ»: Визнає Росія українське громадянство Сенцова чи ні, наразі виглядають марною розмовою. Росія взяла і насильно приписала кримчанам Сенцову і Кольченку своє громадянство і тепер будує на цьому усі відмови. Це немає означати, що Україна відступить. У політиків, дипломатів, юристів та суспільства достатньо інших важелів тиску на російську владу.

15.05

Наступу на Маріуполь не буде. Путін пообіцяв це під час зустрічі «нормандської четвірки»

Зустріч "нормандської четвірки" в Берліні зняла питання про можливий наступ Росії на Маріуполь. Про це РБК-Україна повідомило джерело в українських дипломатичних колах.

За його словами, чутки про наступ циркулювали напередодні зустрічі. Під час переговорів президент України Петро Порошенко прямо запитав про це президента РФ Володимира Путіна, на що той відповів, що Росія виступає за мирний спосіб врегулювання конфлікту на Донбасі і буде всіляко сприяти цьому.

Джерело підкреслило важливість того, що ці слова Путін виголосив у присутності канцлера Німеччини Ангели Меркель і президента Франції Франсуа Олланда, до яких в разі чого буде апелювати Україна.

«Укрінформ»: Вірити Путіну? Ну, він вже свого часу розповідав, що «ихтамнетов» нема ні в Криму, ні на Донбасі. Краще прислухаємось до Олександра Турчинова, який сьогодні заявив, що маріупольський напрям – найгарячіший за інтенсивністю обстрілів.

16.50

Держбюджет-2017. Підвищення зарплат нардепів «коштуватиме» Україні 950 млн гривень

Підвищення зарплат депутатам у 2017 році обійдеться держбюджету в 950 млн гривень. Про це розповіло джерело РБК-Україна у Міністерстві фінансів.

"Перегляд рівня посадового окладу до кінця поточного бюджетного року планується в рамках діючих витрат, передбачених для Верховної Ради", - уточнив чиновник.

Нагадаємо, вчора депутати прийняли в першому читанні проект державного бюджету-2017. Рішення про перегляд фінансового забезпечення народних депутатів передбачає можливість підвищення зарплат парламентаріїв вже з 1 листопада 2016 року до мінімального рівня в 36 тис. гривень. З 1 січня зарплата повинна збільшитися до 40 тис. гривень. Максимальну зарплату - 48 тис. гривень - буде отримувати спікер Ради. Зараз посадовий оклад депутатів перевищує позначку в 17,5 тис. гривень.

«Укрінформ»: Для порівняння. Середня зарплата в Україні – 5,2 тисячі гривень, середня пенсія – 1,9 тисяч. Нова зарплата депутатів, зважаючи на фактичний стан війни в країні, ризикує стати зайвим подразником в суспільстві. Самі нардепи кажуть, що це адекватна оцінка їх важкої праці. Якщо так, то наступним разом хочеться побачити від парламентаріїв 1. відмову від прогулів без поважних причин 2. перемогу над «кнопкодавством».3. і взагалі все те, що називається словом «тощо».

17.15

Поліцейська місія ОБСЄ на Донбасі: можлива лише у разі одностайної згоди усіх учасників організації

Рішення про розгортання на Донбасі збройної поліцейської місії Організації з безпеки та співробітництва в Європі має бути ухвалене Постійною радою ОБСЄ. Як передає кореспондент УНІАН, про це на брифінгу в Києві повідомив перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Хуг.

«Як ми зазначали раніше, СММ ОБСЄ – це неозброєна цивільна  моніторингова місія, і це регламентовано мандатом, який було схвалено 57-ма країнами-учасницями ОБСЄ. Якщо будуть необхідні зміни – всі ці 57 країн-учасниць ОБСЄ мають одностайно підтримати ці зміни, і це рішення має бути прийняте Постійною радою ОБСЄ у Відні», - заявив він, коментуючи інформацію про ймовірність розміщення на Донбасі збройної поліцейської місії ОБСЄ в контексті домовленостей під час саміту лідерів країн «нормандської четвірки».

«Укрінформ»: Отже, чекати її довго, і не факт, що реально дочекатися. Це до того, що в ОРДЛО знайдуть тисячі причин аби відмовити поліцейській місії ОБСЄ. Іншими словами, мирний процес затягується, а час працює на нас. 

Огляд підготував Святослав Василик. Київ.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-