Центри надання адмінпослуг: Шок для людини із радянським минулим

Оформити прописку, зареєструвати право власності на нерухоме майно, отримати ліцензію на провадження підприємницької діяльності… Раніше, аби виконати усі перелічені пункти, одній людині довелося б оббивати пороги численних чиновницьких кабінетів, курсуючи від однієї держустанови до іншої. Та з 2014 року ситуація змінилася: по всій країні запрацювали майже шістсот Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП). Відтоді ці та інші «бюрократичні питання» повинні вирішуватись під одним дахом. Це – вимога не тільки часу, а й законодавства України. У звітах можновладці встигли відрапортувати про «покращення» для пересічних громадян. Але чи змінилися реалії отримання адмінпослуг українцями?

ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ

Відповідь на це питання вирішили шукати емпіричним шляхом. За день відвідали кілька центрів надання адмінпослуг у столиці. Найперше, що впадає в очі: відсутність темних довгих коридорів із десятками людей у черзі. Уже тільки це - шок для людини із радянським минулим. 

Сьогодні у столиці функціонує 11 ЦНАПів: один міський, решта - районні. Останні пропонують своїм клієнтам понад 250 видів послуг. Це - різноманітні довідки, дозволи та реєстрації, за якими можуть звертатися як фізичні, так і юридичні особи.

У Голосіївському районі ЦНАП знаходиться у приміщенні райадміністрації. На першому поверсі – система електронної черги, зразки заяв та звернень, і консультант, який у всьому цьому допомагає розібратися. На другому – безпосередньо сам Центр: великий світлий кабінет. У кількох кроках від нього - місця для очікування і навіть дитячий столик зі стільцем та різнокольоровими олівцями. У черзі – одна сімейна пара. Прийому адміністратором, за їхніми ж словами, очікують хвилин 5. До центру прийшли із елементарним питанням – реєстрацією у квартирі новонародженого сина.

«5-10 хвилин очікування – це не черга. Нам є з чим порівнювати. Ми коли старшу доньку реєстрували, тоді ще паспортистки при ЖЕКах працювали. Так нам довелося усією сім’єю, разом із дідом (власником квартири) і новонародженою Іванкою з години півтори у черзі вистояти. Причому – реально вистояти: було три чи чотири стільці на кількадесят осіб», - згадує Олександр, клієнт Центру.     

У ЦНАПі Святошинського району людей, що очікували, взагалі не було. Подумалось: можливо, послуги Центру просто не користуються попитом?

- Щодня наш Центр обслуговує в середньому 350-400 осіб, - розповіла «Укрінформу» керівник Центру надання адмінпослуг Святошинського району Юлія Шпак. - Для зручності відвідувачів працює система електронної черги. Крім того, запланувати візит до нас можна віддалено – на конкретну дату та час через мережу Інтернет. У такому випадку людині навіть теоретично взагалі не доведеться стояти у черзі. Натомість, адміністратор чекатиме на клієнта.

Перелік послуг, що надаються у регіональних центрах міста – єдиний для всіх. А найближчим часом він може суттєво збільшитися. На разі триває обговорення проекту рішення Київської міської ради, яке передбачає розширення спектру послуг, що надаватимуться районними центрами, майже утричі.  

- Крім того, цей проект рішення передбачає і запровадження екстериторіальності послуг. Щоправда, для втілення цієї ідеї потрібно внести зміни до законодавства. Адже, приміром, така «прописка/виписка» за законом надаються тільки за місцем проживання громадянина. Тому аби зареєструватися в Голосіївському, скажімо, районі, поки що доведеться звернутися саме до тамтешнього районного Центру. У той же час уже зараз деякі послуги, передусім для юридичних осіб, можна отримати у будь-якому ЦНАПі. Але для того, аби точно знати, до якого центру йти, раджу зайти на офіційний веб-портал, на ньому є реєстр усіх послуг, що надаються, адреси Центрів, графіки їхньої роботи та контакти. По кожній послузі прописано, які документи потрібно мати, скільки триватиме розгляд справи і скільки це коштуватиме. Адже деякі послуги, відповідно до законодавства, надаються на платній основі, – розповіла «Укрінформу» директор Департаменту (Центру) надання адміністративних послуг КМДА Наталія Шамрай.

На цьому ж сайті в режимі реального часу можна стежити за завантаженістю центрів відвідувачами. Тут відображається скільки адміністраторів працює, і скільки людей очікує на їхню «увагу». Користуються цієї послугою і самі чиновники.

- Наша мета зробити так, щоб черг у Центрах не було. Для цього у місті навіть створено «мобільну групу адміністраторів». Якщо ми бачимо, що в якомусь районі утворюється черга, то ці адміністратори їдуть туди і також сідають на прийом документів, - каже Наталія Шамрай.

ЯК У КИЄВІ ОТРИМАТИ АДМІНПОСЛУГИ І ЗБЕРЕГТИ НЕРВИ?

Сьогодні отримати адмінпослуги з мінімальною шкодою для нервової системи – можливо. Киянам у допомогу – офіційний Веб-портал адміністративних послуг міста.

Перше, чим він може допомогти – контактами та графіком роботи усіх ЦНАПів Києва:

Друге – переліком самих адмінпослуг:

Кожна послуга супроводжується детальним описом із вимогами щодо документів, оплати та строків розгляду звернення.

Аби користуватися усіма функціями сайту, необхідно пройти реєстрацію та завести Особистий кабінет. Процедура – елементарна: вказати потрібно лише прізвище, ім’я, стать, електронну адресу та вигадати логін та пароль.    

До речі, ідентифікуватися на сайті можна двома способами: ввівши логін та пароль до Особистого кабінету, або ж за допомогою «Картки киянина», якщо така є.

Аби запустити роботу Особистого кабінету необхідно буде уточнити - як громадянин, фізична особа-підприємець чи юридична особа ви реєструєтесь. Наостанок доведеться вказати серію та номер паспорта.

Уже зараз через веб-портал адмінпослуг Києва можна отримати кілька довідок, не виходячи із власного дому. В електронному вигляді доступні чотири сервіси – «Видача довідки про отримання (неотримання) соціальної допомоги», «Видача довідки про перебування на квартирному обліку», «Видача довідки про перебування у списках бажаючих прийняти участь у програмах «Доступне житло» 50/50, 60/40, 70/30», та «Надання статусу та видача довідки «Дитина війни»:

Аби отримати ці послуги, вистачить подати через систему відсканований пакет документів. Далі ви повинні отримати повідомлення, що заявку прийнято у роботу. Щоправда, навіть у самих ЦНАПах припускають: поки що, аби забрати документ, можливо, доведеться все ж іти до районного Центру.

Стежити за станом виконання заявки можна також через Особистий кабінет на порталі. У вкладці – Стан виконання заявки.

У разі, якщо візиту до центру таки не уникнути, зареєструватись на Порталі адмінпослуг Києва також не буде зайвим. На сторінці «Запис на особистий прийом» можна самостійно обрати зручні час та дату для візиту:

У новому вікні обираємо «Записатись на візит». А далі - крок за кроком, виконуємо інструкцію. Обираємо, що нам буде потрібно зробити – отримати дозвіл чи адмінпослугу.

Далі – обираємо конкретну послугу:

Тепер потрібний ЦНАП:

І нарешті – саму дату та час:

Останній крок – підтвердження:

У результаті  – на електронну адресу та в Особистий кабінет надійде підтвердження, яке потрібно буде роздрукувати. Там повинні бути вказані прізвище та ім’я, замовлена послуга, обрана дата та час. У ЦНАПах радять приходити за кілька хвилин до зазначеного часу і показувати роздруківку на рецепції Центру.

На порталі адмінпослуг Києва є ще одна – не менш корисна функція: відстежування в режимі реального часу за завантаженістю адміністраторів ЦНАПів. Для цього на головній сторінці порталу потрібно обрати вкладку «Стан черги»:

У новому «вікні» буде видно, скільки адміністраторів працює і скільки «завдань» їм потрібно виконати. Як пояснюють у ЦНАПах, аби зрозуміти, якою є черга, від кількості адміністраторів потрібно відняти кількість замовників.  

НЕ КИЄВОМ ЄДИНИМ

У масштабах усієї країни (включно із тимчасово окупованими територіями) діє 596 ЦНАПів. «Теорія» їхньої роботи виписана у Законі України про адміністративні послуги. Якщо коротко, то суть його така: через створені Центри українці мають отримувати максимальний сервіс у найкоротший строк та за мінімальної кількості візитів. Акцент – на комфорті відвідувачів.

У великих містах – обласних центрах – ЦНАПи повинні працювати не менше шести днів на тиждень та семи годин на добу. У решті – дозволена п‘ятиденка. Що цікаво: перериватися на численні кава-брейки, як це було раніше, тепер заборонено. Адже за законом, працювати Центри повинні навіть без перерви на обід. Нарешті подумали і про працюючий люд: не менше одного дня на тиждень ЦНАПи повинні працювати до двадцятої години.

А от єдиного реєстру адмінпослуг для всіх Центрів країни не існує. У кожному місті – свій «набір». До речі, за результатами дослідження, проведеного фондом Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва, минулого року найширший перелік послуг надавався у центрах Білої Церкви, Вінниці, Дніпродзержинська, Житомира, Кам’янець-Подільського, Києва, Конотопа, Кривого Рогу, Луцька, Маріуполя, Полтави, Сум, Тернополя, Ужгорода, Херсона, Хмельницького, Чернівців та Чернігова.

Не всі, але основні групи послуг також надавались у містах Івано-Франківськ, Одеса, Павлоград та Харків. При цьому найпозитивніші відгуки за свою роботу отримали ЦНАПи Івано-Франківська, Луцька, Одеси, Харкова та Вінниці.

До речі, як свідчать результати цього ж дослідження, майже 30% відвідувачів таких Центрів взагалі не довелося стояти у черзі.

У тестовому режимі працює і Єдиний державний портал адміністративних послуг. Поки що спектр доступних сервісів на ньому більш ніж скромний. Та як мінімум – на окремій сторінці є перелік усіх ЦНАПів країни. Тож, хоча б де ці центри розміщують у кожній області – можна дізнатись.   

***

Створені ЦНАПи вирішують, між тим, лише частину проблем, що стосується надання адмінпослуг в Україні. Адже є ще один, не менш важливий аспект – терміни, які законодавством відводяться на надання цих послуг громадянам. Так, елементарна дія – вклеювання чергової фотокартки у внутрішній паспорт (при досягненні 25 чи 45 років) розтягується на щонайменше 5 діб. Заміна ж основного документа через зміну прізвища чи ж втрату посвідки - триватиме мінімум місяць. І скорочення цих термінів має стати наступним кроком на шляху до «цивілізації». 

Тетяна Лавренюк