Корупція затьмарила агресію. Що намагалися сказати українцям на Мюнхенській зустрічі

Корупція затьмарила агресію. Що намагалися сказати українцям на Мюнхенській зустрічі

Укрінформ
Європейську публіку більше цікавило, чому так повільно проходять реформи в Україні

У середині лютого Мюнхен на 3 дні стає, фактично, центром міжнародної політики і джерелом новин. Цього разу традиційна конференція з безпеки, вже 52-я числом, зібрала більше гостей, ніж будь-коли.

Знатна політична тусовка включала майже 30 глав держав і урядів, більш як 70 міністрів закордонних справ і оборони - всього 600 осіб з числа тих, хто приймає рішення або чинить на процес безпосередній вплив. Плюс до цього спостерігачів, експертів, бізнесменів, не кажучи вже про журналістів.

У Мюнхені, й не тільки тут, часом важливі не стільки самі засідання та дискусійні панелі, скільки двосторонні зустрічі й кулуарні обміни думками. Справжні політичні лаштунки. Кого тільки не зустрінеш у коридорах Bayerischer Hof. Хоча цілій армії журналістів у нинішньому році обмежили доступ до багатьох місць. Очевидно, з міркувань безпеки, а кому як не учасникам форуму знати про загрози та виклики. Охороняли всіх 3700 поліцейських, причому не тільки з Мюнхена. Правда, враження «безпрецедентності», як люблять говорити про заходи безпеки, не було: усміхнені правоохоронці обох статей якось гармонійно вписувалися в пейзаж і дуже ввічливо вказували, куди пройти.

Перший день роботи майже повністю був присвячений близькосхідній тематиці. Особливо на хвилі легкої ейфорії від досягнутих тут же, у Мюнхені, домовленостей досягти перемир'я у Сирії вже через тиждень, а поки що забезпечити доступ гуманітарних вантажів до населених пунктів, які найбільше страждають. Це стало результатом багатогодинних переговорів, що тривали за північ з четверга на п'ятницю.

Втім, ейфорію і навіть боязкі надії поділяють далеко не всі. Американський сенатор Джон Маккейн, наприклад, заявив, що дуже хотів би помилятися, але толку від угоди не буде ніякого. І провину за це він заздалегідь поклав майже повністю на Росію, ну ще й на опікуваного нею Асада. При цьому порівняв дії Москви в Сирії з такими в Україні: та ж брехня, той самий шантаж і готовність у будь-який момент завдати удар. І все заради досягнення домінування в регіоні.

Власне про Україну політик зі США більше не говорив. Втім, як і переважна більшість інших. Не було, на відміну від минулого року, навіть окремої секції. Президент Порошенко виступив на панелі, присвяченій європейській безпеці.

Виступив максимально емоційно. «Це, звичайно, було одне з найбільш емоційних послань з усіх, що мені довелося колсь чути на форумах в Мюнхені», - зізналася у розмові з кореспондентом Укрінформу екс-президент Латвії Вайра Віке-Фрейберга. На її переконання, Порошенко був почутий, «судячи з тиші в аудиторії, з того, як публіка реагувала, оскільки такі речі в залі можна відчути».

Похвалив виступ глави держави і одеський губернатор Міхеїл Саакашвілі. «Він (Президент України - ред.) був емоційним, вдарив в точку. На відміну від дуже розпливчатого, буркотливого й абсолютно брехливого Медведєва», - сказав Саакашвілі автору цього матеріалу.

А от одному з найбагатших українців, позафракційному народному депутату Сергію Таруті здалося, що «пояснення Президента не були дуже переконливими», в тій частині, яка стосувалася боротьби з корупцією.

У будь-якому разі українська тематика, як запевнили кореспондента Укрінформу всі співрозмовники, зовсім не зникла з порядку денного. Просто її стало менше. Що, насправді непогано. Як зазначив дипломат і експерт Олександр Чалий, «це єдина конференція, де чим менше говорять про країну, тим більш безпечнішою вона є і тим більше інвесторів хочуть прийти до неї». З ним згоден і екс-прем'єр Швеції Карл Більдт. За його словами, «у певному сенсі, це і добре, що Україна не стояла на порядку денному зустрічей, це знак того, що українська криза зараз не така масштабна».

Тобто радіти треба тому, що нам не присвячують окремі засідання. «Про Україну не забули», - запевнив кореспондента і особисто голова конференції Вольфганг Ішингер.

Українців на конференції було, в будь-якому разі, чимало. Крім офіційної президентської делегації, у кулуарах можна було бачити деяких народних депутатів України, мера Києва Віталія Кличка, одеського губернатора Міхеїла Саакашвілі, Айвараса Абромавичуса (не зовсім зрозуміло, в якій якості) та інших.

ПРО РОСІЮ НЕ ДОБРЕ, АЛЕ ЧАСТО

За випадковим збігом обставин, 52-а конференція відкрилася 12 лютого у річницю підписання Мінська-2. Міністр Клімкін назвав цю річницю "безрадісною".

Присутність у Мюнхені міністрів закордонних справ дозволила провести «на полях» конференції і давно очікувану зустріч «нормандської четвірки». Правда, новопризначений голова МЗС Франції участі у робочому сніданку не взяв, але він стане господарем вже повноцінної зустрічі у березні в Парижі.

Розмова у міністрів була недовгою (просто не було часу), але, як зазвичай, непростою. За усієї невирішеності багатьох питань, як самі учасники формату, так і інші політики вперто твердять, що альтернативи йому просто немає.

Вперше Павло Клімкін підняв тему порушення прав кримських татар, на хвилі нових арештів та обшуків. Це новий вимір для даної платформи. Втім, російська сторона, як і слід було очікувати, на це ніяк не відреагувала. Сергій Лавров взагалі був не в дусі (він частенько, схоже, перебуває в такому стані останнім часом) і навіть «построил» міжнародних журналістів, які спробували поставити йому запитання, коли він проходить по коридору, досить грубо заявивши: «Де вас виховували!». І пішов далі прокладеним охороною проходом.

На відміну від шефа російської дипломатії, глава уряду РФ Медведєв продефілював по лобі абсолютно один і спокійно. І ніхто до нього не кинувся... І виступ його (прем'єрний на цій конференції) хоча й повторював основні тези знаменитої промови Володимира Путіна 2007 року в Мюнхені, явно був лише подобою оної. Він навіть жодного разу не зірвав оплесків. ЗМІ вчепилися за фразу російського прем'єра про те, що нова Холодна війна вже у розпалі. В інших країнах так не вважають, незважаючи на все напруження у відносинах з Москвою. Ось генсек НАТО Йенс Столтенберг не погодився з Медведєвим, заявивши, що хоча відносини альянсу з Росією зовсім не партнерські, але все ж сторони не знаходяться у ситуації "холодної війни".

Сам Путін, як відомо, відмовив Ішингеру, який запрошував його, причому наполегливо і двічі. Існує думка, що російський президент розраховував на те, що ставлення до більш м'якого Медведєва на Заході краще.

Взагалі слово «Росія» звучало в Мюнхені часто. У тому контексті, що подобається це комусь чи ні, а так виходить, що без неї ніяк. Чого, власне, і добивалися - показати свою незамінність. Ось тільки висловлювання учасників різних дискусій переважною більшістю аж ніяк не були позитивними. Ну не розуміють у світі «миролюбних устремлінь Кремля, а там продовжують наполягати, що вони одні тільки й розуміють, як боротися з тероризмом, тоді як інші мріють лише про те, щоб ослабити Росію.

Міністр оборони ФРН Урсула фон дер Ляйєн, яка першою виступала на конференції, наголосила, що було нестерпно спостерігати за тим, як людей в Алеппо накрило килимовими бомбардуваннями у той самий час, коли в рамках Віденських переговорів малося на увазі відновлювати довіру. А Столтенберг зазначив, що "Росія стає більш агресивною і дестабілізує європейський порядок", а також що в Сирії РФ грає скоріше неконструктивну роль.

ЄВРОПЕЙСЬКА КРИЗА МОРАЛІ

Природно, тема біженців не могла не стати однією з найважливіших. По-перше, вона безпосередньо пов'язана з безпекою, вірніше відсутністю такої в регіонах, звідки люди тікають. По-друге, вона несе цілком реальну загрозу Європейській спільноті.

«Головна криза в Європі - криза моралі», - заявила міністр оборони ФРН Урсула фон дер Ляйєн, звернувши увагу, що багато хто на континенті не готовий проявити співчуття. Під ударом опинилося одне з основних досягнень «Європейського проекту» - Шенген.

Глава адміністрації канцлера Ангели Меркель і координатор політики з прийому біженців Петер Альтмайер наголосили, що Німеччина, відкривши кордони влітку минулого року, все зробила правильно, тому що, хоча і прийняла майже мільйон біженців протягом 6 місяців, змогла зберегти стабільність всього регіону ЄС, Західних Балкан, Близького Сходу. Він знову говорив про необхідність вироблення «європейського рішення». І про те, що боротися з феноменом біженців треба в корені - в країнах їхнього походження. Що означає, що Захід буде продовжувати фінансові вливання в допомогу близькосхідним країнам. І в Туреччину.

Конференція завершилася. Організатори задоволені. У короткому заключному слові голова форуму Ішингер лише побажав, щоб його месиджі, часом різкі і неприємні, не призвели до нових витків конфронтації. Зрештою, Мюнхенська конференція з безпеки саме і покликана шукати виходи з криз, яких останнім часом розрослася небачена раніше кількість.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-