Українські "біженці" у Німеччині створили загрозу безвізовому режиму - посол

Таку оцінку дав в ексклюзивному коментарі кореспонденту Укрінформу в Берліні посол України у ФРН Андрій Мельник.

"Звичайно, це складний сигнал, але для України важливо те, щоб питання, які пов'язані з напливом українців і відмовою у наданні їм притулку, не завадили нашим основним завданням - отримання безвізового режиму", - сказав Мельник.

Тривожні для України заяви вже були озвучені керівництвом земельного уряду Баварії і особисто міністром внутрішніх справ Йоахімом Херманом, який також є заступником голови уряду.

Основне побоювання політиків баварського Християнсько-соціального союзу базується на сумному досвіді з громадянами західно-балканських країн, які отримали безвізовий режим і встигли масово зловживати їм. Сьогодні вихідці з цих країн фактично не мають шансів отримати притулок, а власне 6 держав наприкінці минулого року визнані країнами безпечного походження. Зараз ХСС намагається переконати колег по правлячій коаліції у тому, що Україну (і ще ряд країн) слід також додати у цей список. Херманн завив про це, зокрема, 12 січня.

Посол Мельник по телефону намагався роз'яснити очільнику баварського МВС безпідставність таких побоювань. А на цьому тижні особисто відправиться в Мюнхен, щоб "на пальцях показати, що Україна своє домашнє завдання виконала на совість, і не може ставати зараз жертвою і заручницею інших процесів і платити за чужі помилки".

Не можна узагальнювати те, що раніше було в інших регіонах, на Україну, коли для цього немає передумов, наголошує дипломат. "Шанси на визнання шукачів притулку з України практично нульові, тобто немає сигналів, які йшли б в Україну про те, щоб люди зможуть отримати тут притулок", - додав Мельник.

Слова посла підтверджуються і статистикою. На запит Укрінформу у Федеральне відомство з питань міграції та біженців, його представник Кіра Германн повідомила, що у 2014 році громадяни України подали лише 2703 клопотання про надання притулку, з яких 2657 - первинні і 46 повторні. У 2015 р. - 4658 клопотань: вперше 4569 і 89 повторно. При цьому, рішень про надання статусу було прийнято в 2014 році 345, а в 2015 - 1008, з них позитивних - відповідно 5,5% і 5,4%. Відмовлено відразу було 37 і 42 особам, а ось 289 і 912 відповідно потрапили в категорію "інші випадки", що переважно має на увазі "компетенцію на надання притулку іншої європейської держави згідно Дублінській конвенції", роз'яснила Германн.

Це означає, що у ФРН українці прибули через третю країну (найчастіше Польщі), де і повинні за законом просити притулку. Раніше у відомстві вже говорили, що біженцям з Донецької та Луганської областей притулок в Німеччині не надається, оскільки існують альтернативні можливості переїзду в мирні регіони України.

Разом з тим, в Німеччині існує проблема у питанні депортації тих, кому відмовили. Ті, хто повинні, відповідно до законодавства, покинути країну, вживають всі можливі заходи з метою уникнути цього: хворіють, втрачають паспорти. "Таким чином, процес затягується і це непокоїть німецьку сторону, оскільки з тих, хто повинен виїхати з Німеччини, могли бути видворені поки що всього 10%. І тому є побоювання, що навіть ті українці, які приїдуть сюди, будуть отримувати відмову, але будуть затримуватися тут, а це витрати німецької держави", - розповів Мельник.

Як акцентувала днями німецька преса, українців сотнями і навіть тисячами очікує депортація. Однак самі шукачі притулку сподіваються на довгий розгляд їх справ через надзвичайну зайнятість міграційної служби справами громадян Сирії, переважна більшість яких статус біженців отримають і досить скоро. А там, дивись, може усіма правдами і неправдами все-таки вдасться залишитися у Німеччині.