Експерти застерігають депутатів від нових обмежень у сфері торгівлі у період коронакризи

Експерти застерігають депутатів від нових обмежень у сфері торгівлі у період коронакризи

Укрінформ

Темпи падіння ВВП України у минулому році склали 4%, при тому, що середній темп падіння у світовій економіці склав 3%. За прогнозами уряду в І кварталі 2021 року ВВП України впаде ще на 2-2.5%. У ситуації, коли багато промислових підприємств або зупиняються або частково втрачають ринки збуту, найбільшу питому вагу починають грати ті галузі, які мають стабільний напрямок роботи і які є драйверами бюджетних надходжень - перш за все мова йде про торгівлю. Такі прогнози озвучили учасники онлайн-круглого столу в Укрінформі «Економічні наслідки коронакризи та шляхи їх подолання», що відбувся у вівторок, 13 квітня.

Микола Ганул, голова Національної організації роздрібної торгівлі, вважає, що сьогодні українській владі варто було б враховувати свій попередній досвід у боротьбі з коронавірусом та не повторювати помилок річної давнини при розробці економічної політики. 

Попри це, деякі представники української влади ініціюють прийняття законопроєктів, які шкодять малому бізнесу. 

“Близько 10% торгових точок (а це понад 7000 кіосків) можуть закритися, а 15-20 тис. громадян України втратять робочі місця - якщо депутати проголосують за законопроєкт №4358, авторства народної депутатки від Слуг народу, Лади Булах”, - наголосив Ганул.

За його словами, нові обмеження, передбачені законопроєктом № 4358, створюють умови для зростання обсягів незаконної торгівлі тютюновими виробами. «Навіть якщо нелегальний ринок зросте лише на 5%, це призведе до бюджетних втрат на 4,7 млрд грн», - додав Микола Ганул.

На думку політичного експерта Максима Джигуна, кризові моменти дозволяють суспільству оцінити реальний рівень професіоналізму влади. Дії ж українських політиків під час пандемії вказують на нерозуміння владою причинно-наслідкових зв’язків своїх рішень. 

“Криза – це період, коли громадянське суспільство та експертне середовище можуть оцінити реальний рівень професіоналізму влади. Переважна більшість рішень парламенту, що були прийняті для подолання коронакризи – це спроба загасити пожежі, однак не усунути причини цих пожеж”, - зазначив Джигун.

А в тих поодиноких випадках, коли політики намагаються вирішити першопричини наявних проблем, то абсолютно не задумуються про наслідки таких рішень.

“Згаданий колегами законопроєкт №4358 - це хрестоматійний, яскравий приклад безвідповідальної законодавчої діяльності, коли за ніби-то благою метою збереження здоров'я суспільства криються особисті мотиви та нехтування економічними наслідками закону”, - додав експерт. 

Джигун вважає, що цей проєкт є неякісним калькуванням європейських директив та не допомагає гармонізувати українське законодавство з європейським. 

“Авторка законопроєкту Лада Булах - представниця громадської організації “Життя”. Нещодавно у ЗМІ з’явилася інформація, що ця організація протягом багатьох років систематично освоювала кошти іноземних грантодавців взамін на виконання конкретних KPI у сфері боротьби з тютюнопалінням. За 2008-2017-й роки “За Життя” отримала від фонду Блумберга близько 2 млн доларів на антитютюнову діяльність. Однак, попри серйозну фінансову та, вочевидь, юридичну, підтримку - цей законопроєкт є нічим іншим, аніж неякісним калькуванням європейських директив. Боротьба з негативними наслідками тютюнопаління - правильна і потрібна ініціатива, однак здійснювати її потрібно у виважений та ефективний спосіб”, - резюмував експерт. 

За словами Олексія Куща у десятці найбільших платників податків завжди присутні три найбільші виробники підакцизних товарів - тютюнової продукції. “Це - компанії, які в середньому наповнюють бюджет на 30-35 млрд грн. Відповідно, держава повинна максимально зберігати цей бізнес, особливо в умовах кризи, і не вигадувати нові правила та займатися податковим фантазуванням. В іншому випадку держава втратить ці джерела доходів. Можна просто знищити сектор торгівлі, сектор підакцизних товарів, і тоді бюджет нікому буде наповнювати”, - пояснив економіст.

Експерт закликав депутатів прийняти віщезгадану 40-у Директиву ЄС без спотворень та псевдотрактувань. «Це гармонізує законодавство з ЄС та створить зрозумілі для ринку умови. Не треба шокувати ринок, особливо в умовах наявної кризи. Усі зміни мають бути передбачувані, зважені, мати адекватні перехідні строки та відповідати зобов’язанням в рамках асоціації з ЄС», - наголосив фахівець.

Голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук, відзначив, що українська економіка структурно деградує. Особливо в умовах кризи, спричиненою пандемією, можливостей для стабільного економічного розвитку стає все менше.  

Зокрема, за словами експерта, вже згаданий законопроєкт № 4358, є прикладом непрогнозованої регуляторної політики, що не відповідає, ані викликам часу, ані європейським принципам. «Законопроєкт вимагає від виробників переобладнання виробничих і бізнес-процесів у термін, коротший, ніж 24 місяці, що неможливо. Запропонований перехідний період у 12 місяців унеможливлює виконання вимог законопроєкту», - наголосив Борис Кушнірук.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-