Тенденції розвитку ЦНАПів в об'єднаних тергромадах

Понад два роки тому Програма «U-LEAD з Європою», в рамках Початкової Фази роботи з покращення якості надання адміністративних послуг, допомогла 26 громадам у створенні та модернізації ЦНАПів. Пройшов час, який дозволяє нам підбити певні підсумки і виявити позитивні та негативні тенденції у роботі ЦНАПів, а також вплив державної політики на їхню діяльність (узагальнена інфографіка, повний звіт).

Спостерігається загалом позитивна динаміка у розвитку ЦНАПів, особливо  у тих питаннях, які можуть бути вирішені органами місцевого самоврядування (ОМС) самостійно. Абсолютна більшість ЦНАПів Початкової Фази є належними, оскільки надають найважливіші групи послуг (як правило, це 8-10 груп найпопулярніших послуг).

489 000 – саме стільки адміністративних послуг отримали громадяни та місцевий бізнес у комфортних умовах за два роки.  І це лише початок, адже в планах Програми створення або модернізація загалом 489 ЦНАПів, та ще 72 громади охоплені допомогою на основі міжмуніципального співробітництва.

З 2018 по 2019 рік кількість адмінпослуг, наданих у пілотних ЦНАПах ОТГ, зросла на 25%

Хороші показники і щодо інтеграції окремих груп послуг у ЦНАПах, особливо тих, які знаходяться в компетенції ОМС. Наприклад, реєстрація місця проживання є у всіх 25 ЦНАПах. Високою є інтеграція платних послуг, наприклад реєстрація нерухомого майна є у 24 ЦНАПах з 25. Громади зацікавлені і у видачі паспортів, адже адміністративний збір за ці послуги дозволяє отримувати значні кошти до місцевого бюджету. Водночас, через високу вартість обладнання та підключення до спеціальних каналів зв’язку лише 4 громади у 2018 та 8 у 2019 надавали відповідні послуги.  

З іншого боку, дуже низькою є інтеграція послуг РАЦС у ЦНАПах (15 громад з 25), що є вкрай малим показником, враховуючи життєву важливість цих послуг для громадян і потребу їх надання в комплексі з іншими послугами, за моделлю життєвих ситуацій. Більше того, сьогодні через відсутність цих повноважень у багатьох ОМС – громадяни змушені витрачати час, і навіть ризикувати здоров’ям (у поточній ситуації), на поїздки до органів Мін’юсту за елементарною послугою (реєстрація народження, смерті), замість того, щоб отримати це в своїй громаді швидко. До речі, наявність цих послуг у компетенції кожної громади дозволила б усім ЦНАПам працювати за аналогією з проєктом «єМалятко», незалежно від стану розвитку ІТ-інфраструктури в громаді.

Ще одна «тривожна» сфера – державна реєстрація юридичних осіб та ФОП. У громадах доступність до цієї групи послуг погіршується, насамперед через їхню безоплатність та зменшення кількості державних реєстраторів (ускладнений доступ до професії).   

Тому варто ще раз наголосити, що важливим аспектом у покращенні якості та доступності адміністративних послуг є децентралізація відповідних повноважень, їх делегування органам місцевого самоврядування. Повноваження з реєстрації місця проживання були у 2016 році делеговані на місцевий рівень і громадяни одразу ж отримали позитивний ефект. Замість тижня часу послугу почали надавати за один візит і 10-15 хвилин. Сферу державної реєстрації нерухомості також делегували ОМС, і нині немає ні черг, ні побутової корупції у цій сфері. Крім того, власні послуги ОМС значно легше інтегруються у ЦНАП, що звичайно зручніше для громадян, адже є можливість в одному місці отримати всі необхідні послуги. Натомість, суттєво гірша ситуація з інтеграцією у ЦНАП послуг, залежних від міністерств та інших державних органів. Це можна побачити на діаграмі нижче.

Варто звернути увагу ще на один показник, який випливає з проведеного аналізу і пов'язаний з тим, що ЦНАП не має на меті заробляння коштів чи отримання прибутку. ЦНАП – це, насамперед, публічна сервісна структура, а в громаді особливо важлива його соціальна функція, забезпечення доступності адмінпослуг. Проте, надходження від адміністративних послуг впливають на сталість ЦНАП, його потенціал для належної роботи та розвитку.

Моніторинг роботи ЦНАПів за два роки показує ситуацію, яка також потребує уваги держави. У середньому в місцеві бюджети за 2019 рік надійшло близько 400 тисяч гривень від адміністративних послуг (у ЦНАПах з паспортними послугами), а без паспортних послуг – близько 290 тис. грн. При цьому 8 з 25 громад отримали за адміністративні послуги менш як 100 тисяч гривень, а ще 3 громади – менше ніж 200 тисяч гривень. Для порівняння річний фонд оплати праці одного працівника ОМС/ЦНАП  становить орієнтовно від 70-100 тис. грн.

Отже, в поточній ситуації, спираючись на фактичні дані «з полів», можна відзначити наступні пріоритети та виклики для подальшої успішної роботи ЦНАПів, якісного надання адмінпослуг громадянам:

1) Зупинення процесу децентралізації повноважень з надання адмініпослуг протягом останніх років негативно позначається на цій сфері. Без належних повноважень керівництво громади не може інтегрувати необхідний для громадян перелік послуг у ЦНАП, а збереження відомчих офісів органів виконавчої влади лише віддаляє громадян від якісних та доступних адмінпослуг.

Європейський принцип субсидіарності говорить, що всі питання, які можуть ефективно вирішуватися на місцях, повинні перебувати в компетенції муніципальних органів, як найбільш близьких до населення. ОМС в Україні вже довели, що можуть ефективно забезпечувати громадян якісними послугами, тому делегування ОМС повноважень щодо надання базових адмінпослуг має залишатися стратегічним напрямом державної політики. Важливим кроком у даному напрямку мало б стати ухвалення закону щодо делегування повноважень у сфері РАЦС усім територіальним громадам, включаючи міста обласного значення.

2) Ризики фінансування для якісного надання адміністративних послуг. Більшість адмінпослуг безкоштовні (включаючи реєстрацію землі, бізнесу тощо). Розміри адміністративного збору ще за низку адмінпослуг очевидно недостатні для покриття навіть частини витрат на їх надання (для прикладу, держмито за реєстрацію шлюбу з 1993 року становить лише 85 копійок). Фінансова проблема ще більше загострюється у зв’язку з пандемією COVID-19, карантином та суттєвими скороченнями місцевих бюджетів, скасуванням/зменшенням більшості державних субвенцій. Отже, настав час системно підійти до вирішення проблеми та нарешті ухвалити закон, який би врегулював питання компенсаційних розмірів адміністративного збору.

І наостанок. Держава повинна цінувати добровільну розбудову мережі ЦНАПів органами місцевого самоврядування та радитись з ними щодо державної політики у сфері адмінпослуг, бути послідовною та передбачуваною.

Василь Сегін, координатор відділу впровадження політик напряму з покращення якості надання адміністративних послуг для населення Програми «U-LEAD з Європою»

Фото: «U-LEAD з Європою»