Дерегуляцію та спрощення корпоративного управління в акціонерних товариствах підтримав бізнес та учасники ринку

Дерегуляцію та спрощення корпоративного управління в акціонерних товариствах підтримав бізнес та учасники ринку

Укрінформ
Дерегуляцію та спрощення корпоративного управління в ході круглого столу «Ціна публічності виклики та можливості для акціонерних товариств», 22 травня обговорювали в «Укрінформі».

Дискусію було організовано Агентством з розвитку інфраструктури фондового ринку України (АРІФРУ) за підтримки Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Основна тема дискусії круглого столу була присвячена обговоренню проекту закону №5592-д (щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів), який передбачає повне перезавантаження питання публічності акціонерних товариств.

Зокрема, документом пропонується привести у відповідність організаційну форму компаній і їх сутність - виконувати високі законодавчі вимоги повинні лише дійсно публічні акціонерні товариства, а для всіх інших – приватних акціонерних товариств – пропонується зменшити регуляторне навантаження. Крім того, законопроектом оптимізується обсяг розкриття інформації акціонерними товариствами, а також демонополізуються шляхи розкриття.

Круглий стіл відкрив Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв: «Для регулятора було важливо змінити концептуально підхід до інформації на ринку цінних паперів – необхідно було перейти від принципу оцінки за формою до оцінки за суттю. Не назва чи тип створюють вартість компанії, а попит на її цінні папери та інформація про її діяльність. На ринку капіталу повинна циркулювати інформація, яка буде наповнювати суттю угоди, які укладаються з цінними паперами. Не буде інформації – не буде капіталу на ринку», - зазначив Тимур Хромаєв.

Народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Руслан Демчак закликав учасників круглого столу приймати активну участь в обговоренні задля узгодження всіх спірних питань і як наслідок – безперешкодного проходження законопроекту в парламенті. «Спільна робота є дуже важливою. Разом нам легше буде переконувати народних депутатів, політиків, в тих ідеях, яких потребує ринок. Очевидно, що у нас є попит на фінансові інструменти; що власникам і акціонерам підприємств потрібен капітал; що певні підприємства потребують IPO. Попит на все це є. Тому ми повинні рухатись до цивілізованого прозорого ринку. По-старому жити ринок вже не зможе, хоча і по-новому він ще недостатньо готовий. Але це питання часу», - додав Руслан Демчак.

«В Україні історично так склалось, що організаційно-правова форма, нажаль, не завжди відповідає сутності компанії. Поки ми всі разом – ринок, регулятор, законодавець – не встановимо баланс між формою та суттю, нам буде важко імплементувати у законодавство міжнародні стандарти, залучати інвесторів, компаніям здійснювати IPO. Чому ринок болісно сприймає новели законодавства? Він не розуміє навіщо підвищуються вимоги, які йому нічого не дають. Тому потрібно не вимагати виконання цих вимог, а відпустити акціонерні товариства – дозволити їм припинити бути публічними товариствами і дати більш прості правила», - поділилась з присутніми своїм баченням Директор з управління ЄБРР Оляна Гордієнко. 

Впровадження зазначених змін підтримують міжнародні організації. «Багато спроб привнеси в Україну прогресивні зміни стикалися, зокрема, з невідповідністю суті й форми. Я позитивно оцінюю зміни, які запроваджуються законопроектом №5592. Якщо документ приймуть, ми матимемо значний прогрес у законодавчому полі, що регулює ринок капіталу. Компанії, які є публічними за змістом, а не за формою, мають навчитися розкривати інформацію для інвесторів у новому форматі. Зміни, які пропонуються законопроектом, позитивні з точки зору захисту прав інвесторів та їхньої поінформованості», - зазначила заступник керівника проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Юлія Вітка.

Як зауважив під час круглого столу Директор Департаменту стратегії розвитку фондового ринку НКЦПФР Максим Лібанов, 15 тисяч зареєстрованих в країні акціонерних товариств щорічно мають витрачати на обслуговування свого «публічного» статусу близько 320 млн. грн. ««На етапі масової приватизації ніхто не питав у підприємств чи хотіли вони бути публічними, залучати капітал на ринку. В результаті через 20 років ми прийшли до того, що з 15 тисяч зареєстрованих акціонерних товариств лише 7 компаній перебувають у лістингу фондових бірж. Єдиний шлях вирішення – покінчити з проблемою квазіпублічності. Потрібно визнати законодавчо, що всі акціонерні товариства в Україні не є публічними і зняти адміністративне і фінансове навантаження з компаній, які опинились на ринку капіталу не за власним бажанням. Ті компанії, які захочуть залишитись публічними, зроблять цей вибір свідомо.», - розповів Максим Лібанов.

Директор АРІФРУ Ігор Доброван повідомив, що з прийняттям закону щорічні витрати акціонерних товариств на публікацію інформації в друкованих ЗМІ, її підготовку, послуги аудиторів, тощо, зменшаться зі 100 мільйонів до 23 мільйонів. «Перехід до конкурентних принципів обслуговування розкриття інформації дозволить зробити послугу більш якісною та дешевшою», - зазначив Ігор Доброван.

Представники професійної спільноти високо оцінили переваги, які в результаті прийняття документа отримають бізнес, держава та громадяни. За оцінками члена Правління ПАТ «Національний депозитарій України» Олексія Тарасенко, зміни корпоративного законодавства дозволять в рази зменшити витрати емітентів на направлення інформації про корпоративні події емітента акціонерам, в тому числі, за рахунок відмови від паперових документів та переходу на електронні канали комунікації. Центральний депозитарій підтримує Законопроект 5592-д та, з свого боку, вже провадить значні зміни в процесах направлення корпоративної інформації у відповідності до найкращих світових практик.

Корпоративний секретар ПАТ «КБ Приватбанк» Вікторія Страхова поділилась своїм досвідом: «Для мене як представника великого емітента важливим питанням законопроекту є спрощення процедури емісії. Я майже кожного дня стикаюсь з непорозуміннями, пов‘язаними з «публічним» статусом. Цей термін не відповідає дійсності в нашій країні. Запропоновані зміни зроблять процес залучення капіталу через фондовий ринок більш свідомим для бізнесу», - додала Вікторія Страхова.

На думку керівника Saad Legal Шаді Саада наслідком прийняття закону стане суттєве зменшення кількості публічних компаній. «Але це зменшення дозволить в майбутньому створити той ринок капіталу, про який мріє більшість його учасників. Держава, зменшуючи тиск, в майбутньому виграє від залучення інвестицій в країну через інструменти фондового ринку. Бізнес не буде відволікати значні ресурси на юридичне обслуговування, а краще займеться своєю справою – бізнесом», - зазначив Шаді Саад.

Загалом участь в круглому столі взяли понад 70 осіб: професійні учасники ринку капталів, емітенти, представники органів державної влади, інвестори та журналісти. Інформаційними партнерами круглого столу виступили ІА «Укрінформ», ІА «Інтерфакс-Україна», ІА «Українські Новини», ПАТ «Національний депозитарій України».

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-