СТАРТУВАЛА МІЖНАРОДНА  ГУМАНІТАРНО-ПРОСВІТНИЦЬКА ПРОГРАМА «ГОЛОДОМОР 1932–1933 РОКІВ: ПАМ’ЯТЬ В ІМ’Я МАЙБУТТЯ»

СТАРТУВАЛА МІЖНАРОДНА ГУМАНІТАРНО-ПРОСВІТНИЦЬКА ПРОГРАМА «ГОЛОДОМОР 1932–1933 РОКІВ: ПАМ’ЯТЬ В ІМ’Я МАЙБУТТЯ»

Укрінформ
Організатори закликали громадськість доглянути місця масових поховань, пам’ятники, пам’ятні знаки жертвам трагедії та допомогти у створенні найповнішого анотованого електронного реєстру.

30 березня 2017 року в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулася прес-конференція і презентація міжнародної гуманітарно-просвітницької програми «Голодомор 1932–1933 років: Пам’ять в ім’я майбуття». У рамках цієї програми започатковано суспільно вагомий проект «Місця масових поховань, пам’ятники і пам’ятні знаки жертвам Голодомору 1932–1933 років».

Програму загалом і проект ініціював та реалізовує Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine) у тісній співпраці з Українським інститутом національної пам’яті, Інститутом історії України НАН України, Українським науково-освітнім консорціумом вивчення Голодомору (HREC) Канадського інституту українських студій Альбертського університету, за підтримки Всеукраїнської ради Церков і релігійних о рганізацій.

Директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), докторка історичних наук Людмила Гриневич розповіла, що програма передбачає низку наукових, просвітницьких та соціальних проектів, спрямованих на збереження пам’яті про Голодомор – геноцид українського народу та формування в української молоді поваги до головного права людини – на життя, готовності боронити це право.

 «Перший проект цієї масштабної програми націлений на виявлення ще невідомих масових поховань жертв Голодомору, їх упорядкування та меморіалізацію. Це надзвичайно важливо в моральному плані, адже в умовах Голодомору, коли руйнувалися церковні інституції, знесилені люди не мали фізичних можливостей ховати своїх рідних із дотриманням релігійних обрядів», – наголосила пані Гриневич. Вона нагадала, що завдяки зусиллям органів місцевої влади і ентузіастів, в Україні вже встановлено понад 7 тисяч різних пам’ятників і пам’ятних знаків. Під час провадження кримінальної справи СБУ виявила 857 масових поховань жертв голоду. Проте величезна кількість таких поховань залишається невідомими, отже, й невпорядкованими. «Наш громадянський обов’язок – виправити цю ситуацію і зробити все можливе, щоб справедливість була відновлена», – підсумувала директорка HREC in Ukraine.

Від імені Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій архієпископ Чернігівський і Ніжинський УПЦ Київського патріархату Євстратій (Зоря) закликав усіх свідків Голодомору та тих, хто знає про місця масових захоронень зі слів свідків – повідомляти про це релігійні громади та безпосередньо контактувати з організаторами проекту, щоб усі місця поховання були виявлені й упорядковані. Владика Євстратій висловив сподівання, що «коли кожен священнослужитель, наставник, проповідник повідомить своїй релігійній громаді про цю ініціативу, то відгукнуться люди, які знають про такі невпорядковані місця поховань».

Громадський діяч, колишній політв’язень, виконавчий співпрезидент Асоціації єврейських організацій і громад (Ваад) України Йосиф Зісельс зазначив, що культура пам’яті має  формуватися свідомо, виходячи з потреб суспільства. «10 років тому, коли тема Голодомору вперше піднялася на достатній рівень вивчення і вшанування, ми побачили, як це позитивно впливає на становлення української ідентичності, національної самосвідомості. Але в той же час культивування трагедії та її жертв має певні небезпеки. Коли народ зациклюється на сприйнятті себе як жертви, він уповільнює свій розвиток. Потрібно позбавлятися від комплексу жертви, і над цим повинні працювати і громадські діячі, і учителі. Україна має відштовхнутися від своїх трагедій і йти далі в майбутнє», – переконаний Йосиф Зісельс. Поза тим громадський діяч зазначає, що історія Голодомору має бути якнайповніше досліджена, місця пам’яті упорядковані, а організатори й виконавці злочину – названі й засуджені.

Заступник голови Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук Володимир Тиліщак висловив підтримку проекту HREC in Ukraine та запевнив, що УІНП продовжуватиме працювати над виявленням, фіксацією і збереженням місць поховань жертв Голодомору та інших злочинів тоталітарних режимів, закликав громади приєднуватися до цієї доброї справи.

Координатори проекту HREC in Ukraine «Місця масових поховань, пам’ятники і пам’ятні знаки жертвам Голодомору 1932–1933 років», кандидати історичних наук Леся Онишко та Віталій Огієнко розповіли про деталі проекту. Його ідея передусім у тому, щоб зібрати якнайповнішу інформацію про місця масових поховань та впорядкувати їх. На найближчий рік заплановано створення максимально повного електронного анотованого реєстру масових поховань, пам’ятників і пам’ятних знаків. Надалі – 3D-мапи, в якій буде закладена інформація про місця поховань та пам’ятні знаки. У довготривалій перспективі – інтерактивної платформи, де поряд з документальною інформацію будуть вміщені аудіо та відеосвідчення. Усе це використовуватиметься в наукових, просвітницьких та освітніх цілях.

«Ми починаємо наш проект не на порожньому місці. Наші партнери, працівники УІНП, зібрали серйозну документальну базу і передали її в Український науково-дослідний центр з вивчення Голодомору. Сьогодні кожен житель України може підтримати цю ініціативу. Це, в свою чергу, спри ятиме самоорганізації громад, розвитку громадянського суспільства в цілому в Україні, спонукатиме нас пізнавати правду про наше минуле і долати наслідки травм, завданих геноцидом», – наголосила Леся Онишко.

Віталій Огієнко пояснив, яким саме буде електронний анотований реєстр. Він наповнюватиметься структурованою спеціальним чином інформацією із записами по двох напрямках – про місце поховання і про пам’ятник або пам’ятний знак. «Це проект і науковий, і соціальний. Якщо громади відчують, що історія Голодомору є, власне, їхньою історією, якщо вони усвідомлять що ця пам’ять є частиною пам’яті їхньої спільноти – то вони самі стануть опікуватися цими могилами. І, таким чином, ставатимуть сильнішими», – підсумував координатор проекту.

Напередодні Великодня, коли в Україні традиційно впорядковують могили родичів, HREC in Ukraine, Український інститут національної пам’яті, Всеукраїнська рада Церков і релігійних організацій звернулися до громадськості з проханням: впорядковуючи могили рідних, не забувати і про могили тих, у кого не лишилося нащадків, хто стали жертвами Голодомору та інших злочинів комуністичного режиму.

Контакти:

Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine)

Тел.: +38 044 389 97 77; +38 050 330 75 55 e-mail: hrec.placeofmemory@gmail.com

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-