Мертва петля у небі над Києвом

Мертва петля у небі над Києвом

Блоги
2866
Ukrinform
Першим у світі фігуру вищого пілотажу здійснив Петро Нестеров

Авіатор Петро Нестеров прославився тим, що 9 вересня 1913 року першим у світі здійснив фігуру вищого пілотажу, згодом названу його іменем. Спочатку її нарекли мертвою петлею, адже в пору, коли аероплани нагадували летючі етажерки, повне коло у вертикальній площині з переворотом літака у верхній точці догори колесами було смертельним трюком. Доречно нагадати, що в ті часи основним завданням військових льотчиків було виконання плавних еволюцій над власним аеродромом тільки в хорошу погоду.

Реакцією командування на небезпечний експеримент, якому насправді передували численні інженерні розрахунки і напрацювання техніки польоту, стала погроза посадити винуватця на 30 діб на гауптвахту. Начальник повітроплавального управління російського генштабу генерал Шишкевич навіть безапеляційно заявив, що «експерименти військових льотчиків, подібні до того, що зробив Нестеров, не мають жодної практичної користі».

Однак час довів, що мертва петля, як і вперше доведена її автором можливість і доцільність розворотів аеропланів із креном до 45 градусів, до того категорично заборонених навіть під час польотів у горизонтальній площині, є складовою перетворення літаків на реальну бойову силу.

Ще одним тріумфом розуму та льотної майстерності став безпосадковий переліт на відстань 450 км Київ — Одеса. Аероплан мав запас пального на три години роботи двигуна та номінальну швидкість 100 км/год. Союзником Нестерова став попутний вітер, що дало змогу скоротити час польоту.

Важко повірити, що видатний реформатор авіації вперше побачив літак 1911 року в Нижньому Новгороді, коли там гастролював підкорювач неба одесит Сергій Уточкін. Доля відвела Нестерову менш як два роки від першого самостійного польоту на літаку 12 вересня 1912-го до героїчної загибелі під час здійснення першого у світі повітряного тарану 26 серпня (8 вересня за н. ст.) 1914 року. За цей вкрай малий проміжок часу талановитий льотчик зумів здійснити напрочуд багато. Великою мірою це зумовлено його службою в Києві та тісною співпрацею з найбільшим у Російській імперії Київським товариством повітроплавання, де інтелектуальний потенціал професорів політехніки поєднався з талантом авіаконструкторів і досвідом пілотів-практиків.

Саме тут Нестеров зустрів однодумців і соратників, які допомогли йому здійснювати технічні розрахунки нових елементів пілотування й навіть сконструювати перший у світі повітряний автомобіль. Встановлення на ньому малопотужного навіть за рівнем того часу двигуна істотно знижувало ціну аероплана, а простота керування і здатність злітати з імпровізованих аеродромів відкривали дорогу в небо пілотам-аматорам з мінімальним рівнем підготовки.

«Лише за такої умови авіація стане на практичну основу нарівні з автомобілем і зробить повітря доступним кожному смертному», — стверджував Петро Нестеров.

На жаль, початок Першої світової війни не дав змоги втілити цей задум у конкретні літальні апарати, зате випробувані талановитим льотчиком аероплани Олександра Карпеки та братів Касьяненків дали путівку в небо школі київських авіаконструкторів. Не менш плідною була дружба і тісна співпраця пілота-практика з Федором Терещенком, на авіазаводі якого у селищі Червоному на Житомирщині вперше в Російській імперії розпочали серійний випуск вітчизняних літаків. 

Віктор Шпак

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-