У традиціях Кремля – «зачистки» своїх же терористів

Для початку нагадаємо вервечку кличок і прізвищ з «пантеону» маріонеткових злочинних угруповань на Донбасі, які пов’язані з московським Кремлем (список неповний, бо, з одного боку, шкода місця й часу, щоб перелічити всіх негідників, а з другого, як вважають експерти – «далі буде»). Назвімо лише кількох з тих, кого після «замахів», убивств та загадкових смертей уже відправлено до пекла: «Бетмен», «Циган», Дрьомов, Жилін, «Моторола», Болотов...

Тепер зазирнімо років на вісімдесят у минуле – в часи СРСР. Після Великого терору 1937–1938 років багатьох виконавців злочинів Кремля й зайвих свідків, як відомо, тогочасний ватажок більшовицьких терористів Йосип Сталін позбувся. Показовий приклад – долі тих, що були причетні до діяльності лише одного позасудового органу, а саме, окремої трійки Управління НКВС СРСР по Ленінградській області.

Отже, Леоніда Заковського – першого голову трійки (а її склад у різний час був різним) – перевели навесні 1938-го керувати Куйбишевбудом, проте влітку розстріляли в Москві; розстріляно також його дружину, сестру та брата. Другий голова трійки Михайло Литвин 12 листопада 1938-го застрелився в Ленінграді (саме того року в місті на Неві виконавці злочинних рішень розстріляли понад 20,7 тис. людей – переважно за «вироками» несудових органів). Прокурора Бориса Позерна – члена трійки – розстріляли в лютому 1939-го в Москві. Ще один із трійки Володимир Гарін, якого перевели навесні 1938-го з обласного УНКВД на посаду начальника табору в Карелії, у квітні 1940-го за дивних обставин помер...

Крім того, начальника Соловецької тюрми Івана Апетера, причетного до складання розстрільних списків, звільнили з посади в грудні 1937 року, а влітку 1938-го розстріляли. Нагадаємо, що 4 лютого 1940 року розстріляли й колишнього всесильного господаря Луб’янки наркома Миколу Єжова...

Нічого не навіюють ці ланцюжки ліквідацій і смертей? Висновок за асоціацією: у традиціях Кремля – «зачистки» своїх же терористів, які або багато чого накоїли, або багато чого знають. Цікаво, що духовні попередники нинішніх ляльководів, невиліковно хворих на імперський синдром, дійшли в справі «зачистки» до луб’янського рівня. Отже, якщо історія повторюється, то слід очікувати логічного розвитку подій: рано чи пізно планка «зачисток» підніметься з рівня маріонеткового на луб’янський і староплощадний – це лише питання часу.

Сергій Шевченко

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства