Бій під Авдіївкою як продовження битви під Крутами. Не зрадьте їх! Не забувайте... - 30.01.2017 14:52 — Новини Укрінформ
Бій під Авдіївкою як продовження битви під Крутами. Не зрадьте їх! Не забувайте...

Бій під Авдіївкою як продовження битви під Крутами. Не зрадьте їх! Не забувайте...

Блоги
1624
Ukrinform
Він загинув сьогодні. Усмінений хлопець, який водив нас по позиціях в Авдіївській промзоні

Обвішаний БК, в плямистому кевларі на голові, з автоматом у руці, він виглядав досить грізно. Але, коли зняв шолом, я помітив, що у нашого фронтового гіда ще зовсім юні, трохи округлі, як у дітей, риси обличчя. Не оброблені ані часом, ані досвідом. Раптом вибух. 

«Що це?» - питаю. 

«Це РПГ. Розбирають хату. Але нічого в них не вийде!» - засміявся він. 

І голос теж юнацький. Дзвінкий. 

«Андрію, як тебе титрувати в сюжеті?» 

«Та як хочете, так і пишіть. Капітан Андрій Кизило, заступник комбата». 

Заступник комбата ще зовсім дитина. Лише на три роки старший від моєї дочки. Здається, в мирних містах у його однолітків на вустах лише «Контрстрайк» та «Танчики». Для нього ж слово «танчик» лунало геть не прикольно. Танки всю ніч сьогодні били по них. Вони це витримали. А потім прилетів «кабанчик». Міна-стодвадцятка. Загинуло троє. Андрій серед них. 

І от я переглядаю наш старий сюжет, де двадцятитрьохрічний капітан жартує під обстрілом в напівтемряві, та думаю про всіх дітей, які зараз захищають нашу нещасну країну. Бій під Авдіївкою як продовження битви під Крутами. Війна дітей, які вірять, що воюють за майбуття. Вони, посміхаючись в об’єктив, йдуть назустріч смерті, а нам залишаються тільки їхні молоді посмішки. Прихований сенс яких стане зрозумілим лише з часом. Не зрадьте їх… Не забувайте…

Андрій Цаплієнко

FB

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>