Транзит у майбутнє: додаткові можливості для України

Транзит у майбутнє: додаткові можливості для України

Укрінформ
Розвиток транспортної галузі має стати одним із локомотивів економічного зростання в Україні

Вигідне географічне положення України на перетині осей Схід - Захід та Північ - Південь, а також наявність розвинутої транспортної інфраструктури, включаючи 22 тис. км залізничних шляхів, з яких 45% електрифіковано, щільної мережі автомобільних доріг загального користування протяжністю 170 тис. км, цілої системи незамерзаючих морських торговельних портів Чорноморсько-Азовського басейну та портів в Українському Придунав'ї, великої кількості річок, придатних для судноплавства, не залишають сумнівів у тому, що розвиток транзитного потенціалу є важливою складовою формування потужної ефективної економіки України. 

Сьогодні вітчизняні темпи і масштаби розбудови транспортної інфраструктури у напрямку міжнародних транспортних коридорів не зіставні з подібними процесами у країнах ЄС, Азії та Сходу і навіть Росії та Білорусі, які активно розбудовують свої транспортні системи та створюють потужну конкуренцію Україні на міжнародному ринку транспортних послуг насамперед у боротьбі за обслуговування основних трансконтинентальних вантажопотоків. 

Така ситуація обумовлюється об'єктивними економічними труднощами та військовими діями на нашій території. Водночас, навіть при тому, що за два роки Україна втратила 19 позицій у рейтингу логістичної ефективності (Logistics Performance Index) Світового Банку і опустилася на 80-те місце серед 160 країн, наша держава займає провідні транзитні позиції серед країн пострадянського простору і регіону ЦСЄ.

Для повернення рейтингових позицій слід докладати зусиль для вдосконалення ситуації за такими напрямками: робота митниці; стан транспортної інфраструктури; конкурентоспроможність ціноутворення перевезень; компетентність і якість логістичних послуг; можливість відстежувати вантажі; терміни і своєчасність доставки вантажів.

З іншого боку, додаткові можливості для участі у масштабних транспортних проектах відкриває міжнародна кооперація, в якій наша держава має необхідний досвід та значний потенціал.

Сьогодні на євразійському просторі загострюється конкуренція за реалізацію інфраструктурних проектів зі створення безпечних та ефективних транспортних сполучень. Інвестори постійно вивчають альтернативи і шукають шляхи надійного транзиту на усій території від Китаю до Західної Європи. У цьому контексті показово, що Перший глобальний форум з питань сталого розвитку транспорту відбувся в Центральній Азії, а саме в столиці Туркменістану Ашхабаді у листопаді цього року. У форумі взяли участь представники урядів, бізнесу і громадянського суспільства, а також Організації Об'єднаних Націй.

Розвиток світової транспортної мережі розглядався учасниками форуму не лише в соціально-економічному аспекті, але й у розрізі досягнення Цілей тисячоліття у сфері протидії змінам клімату. Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун, виступаючи на відкритті форуму, відзначив, що частка транспорту в загальному обсязі викидів парникових газів стрімко зростає і тому, «якщо ми не приймемо необхідних заходів у транспортній сфері, нам не вдасться утримати підвищення глобальної температури в межах двох градусів за Цельсієм, тим більше на рівні півтора градусів».

Активність Туркменістану та низки інших країн у боротьбі за реалізацію власного інфраструктурного потенціалу є прикладом конструктивної та прагматичної поведінки держав, котрі наполегливо шукають нові можливості розвитку попри складні геополітичні обставини. Туркменське керівництво чудово розуміє важливість реалізації транзитного потенціалу країни та розвитку внутрішньої інфраструктури, як ключової складової покращення інвестиційного клімату. Азійські партнери пропонують наслідувати свій позитивний приклад і Україні - державі із значним науково-виробничим дослідом у сфері транспорту та комунікацій.

По гарячих слідах Першого глобального форуму з питань сталого розвитку транспорту у Київському транспортному університеті відбувся круглий стіл, на якому зібралися посли країн Центральної Азії та Молдови, представники профільних міністерств України, наукового та експертного товариства.

«Наукові і технологічні напрацювання українських партнерів мають велике практичне значення для реалізації масштабних інфраструктурних проектів у регіоні Центральної Азії», - заявив під час згаданого заходу Надзвичайний і Повноважний Посол Туркменістану в Україні Нурберди Аманмурадов.

«Глобальний форум став ще одним нагадуванням Україні, що світ не стоїть на місці, і в контексті двосторонніх відносин Україна-Туркменістан, і в контексті глобальних, регіональних відносин. Ми повинні розуміти, що ініціатива, яка була висловлена китайським керівництвом у 2013 році по відновленню великого шовкового шляху, активно реалізується шляхом будівництва нових залізничних колій, мостів, аеропортів», - підтримав туркменського колегу радник міністра закордонних справ України Віктор Майко.

Для нас особливо важливо, що посли країн Центральної Азії висловлюють одностайну думку про необхідність активної участі України в реалізації численних проектів в рамках великого шовкового шляху, як в регіоні Центральної Азії, так і на власній території. До участі в реалізації таких проектів запрошуються також наші молдовські партнери. Передові технології наших провідних наукових структур і раніше затребувані і багато в чому унікальні. Туркменістан, Киргизстан і інші країни зацікавлені в подальшому залученні українських підрядників до роботи на великих інфраструктурних об'єктах.

Сьогодні в Центральній Азії продовжують реалізовуватися самі амбітні проекти. Нещодавно, Туркменістан почав спільно з Афганістаном, проект будівництва першої залізниці між цими державами і Таджикистаном загальною протяжністю 400 км. Вартість проекту - 2 млрд дол. США. Киргизстан і Китай також готові приєднатися до цієї залізничній гілці, що може позитивно змінити конфігурацію існуючої транспортної системи в азіатському регіоні з можливістю виходу до морських портів.

У фокусі уваги інвесторів розвиток транзитно-транспортних можливостей між Каспійським і Чорним морями, Центральною Азією та Близьким Сходом, створення в Ашхабаді Центру з питань зміни клімату в Центральній Азії і будівництво Туркменбашинського морського порту.

Реалізовано великомасштабний проект століття - будівництво залізниці Казахстан-Туркменістан-Іран (Північ-Південь), триває будівництво газопроводу Туркменістан-Афганістан-Пакистан-Індія (ТАПІ).

Формування сучасної транспортної інфраструктури, залучення в неї нових територій, означає не тільки зростання обсягу товарообігу і скорочення часу поставок, додаткові інвестиції та інші переваги, а й створення нових робочих місць.

У Києві це чудово розуміють. І докладають зусиль для активізації відповідного міжнародного співробітництва та залучення іноземних інвестицій у розвиток інфраструктури. Про це, зокрема, свідчить успішне засідання українсько-іранської групи з питань транспорту, яке відбулося в Україні 22 грудня 2016 року. Вже наступного року сторони погодилися реалізувати предметні спільні проекти в сферах залізничного транспорту, ремонту автодоріг, портовій галузі.

У ХХІ столітті всі види транспорту - дорожній, авіаційний, морський - є рушійною силою розвитку, в якій є соціальний, економічний і кліматичний вимір. Розвиток цієї галузі має стати одним із локомотивів економічного зростання й в Україні.

В'ячеслав Мірошниченко
 

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-