Як ми виходили з «рублевої зони»

Блоги
1695
Ukrinform
Грошову політику обов΄язково слід скоригувати

Мені добре пам΄ятний той день, коли я був обраний головою правлiння Нацiонального банку України. Обговорювалось у Верховнiй Радi питання про моє призначення з особливою активнiстю, за участю всiх народних депутатiв. Тодi, у червнi 1991-го, ще був Радянський Союз, iснувала його державна фiнансово-банкiвська система. Пригадую, як на засiданнi правлiння Державного банку СРСР його голова Вiктор Геращенко сказав: «Про що ми тут говоримо, коли ось Матвiєнко вже заявив про власнi українськi грошi. Вiн цим самим руйнує Радянський Союз».

Я хотiв би на цьому акцентувати увагу, бо вважається, що тiльки полiтики вершать справи в суспiльствi, впливають на його розвиток. Це не так. Банкiри — не менш важливi полiтики, тiльки головна сфера їхнiх полiтичних дiй — економiка. Тож перiод, про який я згадую, був гострий, вiдповiдальний не тiльки для полiтикiв. Оцiнюючи його, можу впевнено заявити, що для утвердження незалежностi України, передусiм для її економіки, Нацiональний банк зробив чимало: вже тодi вiн вiдкрив кореспондентськi рахунки у 34-ох країнах свiту, на якi переводили грошi українських пiдприємств. Якби цього не робили, цi грошi опинилися б у Росiї. Отже, йшлося не лише про економiчну, а й полiтичну акцiю. Не кажучи вже про колосальну роботу, котру довелось тодi виконати. Oсобисто я вiдвiдав у ту пору цiлий ряд банкiвських та урядових установ Захiдного свiту, а також зустрічався з мільярдером Д.Соросоми.

Тоді у нас не бракувало гострих, невідкладних проблем. Ключовими з них були дві – запровадження купонiв як першого етапу грошової реформи i вихiд iз союзної «рублевої зони». Впровадження купонної системи було пов’язане з тим, що економiка як республiки, так i Союзу зруйнована. Одним iз шляхiв захисту споживчого ринку якраз і стало рiшення уряду України про впровадження купонiв. Іще до їх введення я пропонував, щоб вони були схожi на грошi за розмiром i захищенiстю та могли б прийматися i видаватися банками, тобто контролюватися. Однак час не терпiв, i були впровадженi купони iншого, спрощеного зразка. Попри набридлу всiм систему реалiзацiї, можливiсть пiдробки, вони вiдiграли свою роль в утриманнi товарної маси...

Проте, пiсля проголошення незалежності України i права на впровадження власної кредитно-грошової системи, виникло питання про випуск українських грошей. На жаль, тоді Україна не мала власних потужностей для випуску цiнних паперiв, облiгацiй, акцiй, банкнотiв. Я мав нагоду з депутатами Пилипчуком i Швайкою побувати в таких захiдних країнах, як Швейцарiя, Нiмеччина, Австрiя, Польща, Угорщина, i подивитися їхнi фабрики по виробництву грошей. Тодi ж стояло питання про замовлення 1,5 мiльярда українських банкнотiв. Але на кiлька мiсяцiв воно зависло в урядi, а потiм дiйшли висновку, що потрiбно створювати фабрику по виготовленню грошей в Українi i замовляти паралельно купони багаторазового використання. Це було розумне рiшення, хоч я i наполягав спочатку на виготовленнi лише грошей. Але час було втрачено. Нам потрiбно було вже не 1,5 мiльярда, а цiлих п’ять мiльярдiв українських грошей.

Складнiсть питання про грошi не тiльки в їх виготовленнi: якщо ми вводимо власну грошову одиницю (а пiсля проголошення незалежностi України — це звичайна необхiднiсть), то потрiбно розробити i прийняти певнi законодавчi акти: Концепцiю грошової реформи, масштаб цiн, новий курс грошової одиницi до валют iноземних держав. Iнакше нас заблокують. На все це потрiбен час, i його нам якраз і дали купони багаторазового використання. Купони — це вже грошi. Вони мали водянi знаки, систему захисту. На комп’ютерi та ксероксi їх пiдробити неможливо.

Купони знаменували початок проведення грошової реформи. Вони впроваджувалися спочатку на продовольчi i промисловi товари, якийсь час працювали паралельно з карбованцями, а потiм поступово «виштовхали» їх.

Вважаю, що я зробив свою справу, ввiвши купони. Таким чином вдалося лiквiдувати прорив з виплатою зарплати, який виник через те, що Росiя перестала давати нам грошовi знаки (вона в ту пору й саму себе не могла забезпечити). Паралельно з введенням купонiв вирiшувалося питання пiдготовки власних грошей. Доки я працював у Нацiональному банку, практично були вирiшенi всi питання випуску пiдписаних мною до друку грошових знакiв. На жаль, потiм їх довго готували, а ще довше вводили. З моєї точки зору, грошi треба було вводити негайно — вiдразу пiсля купонiв.

I ще один момент. Банкiвська система розвивалась у нас неконтрольовано й нецiлеспрямовано. Банки могли вiдкривати всi, хто цього хотiв. У результатi в Українi було створено близько триста банкiв. Понад сто з них збанкрутiли, i цей процес триває досі.

Ще раз повертаючись до перших рокiв створення i становлення незалежної України, я хотiв би сказати, що це був прекрасний, романтичний перiод духовного i творчого пiднесення. Невипадково саме в ту пору я, крiм напруженої роботи в банкiвськiй системi України, написав багато вiршiв, видав поетичну збiрку, мої поезiї були покладенi на музику, менi присвоїли звання заслуженого дiяча мистецтв України.

Щодо майбутнього Української держави. Якщо ми скоригуємо нашу грошову полiтику, а її обов’язково слiд скоригувати, то ситуацiя неодмiнно полiпшуватиметься. Не може бути полiтики Нацiонального банку, Податкової адмiнiстрацiї i таке iнше. Може i повинна бути грошово-кредитна i фiнансова полiтика держави. А це значить, що Верховна Рада через закони, Президент своїми указами, Кабінет Міністрів постановами і розпорядженнями мають визначати чiткi орiєнтири цiєї полiтики, Але, повторюю, аж нiяк не окреме вiдомство: якби ми сьогоднi чiтко прорахували й сказали, що нам потрiбно ось такий рiвень монетаризацiї для вiдновлення, розвитку, розширення виробництва, то все було б по-iншому.

Ще одне питання: прiоритети. Україна розвивається поки що без них. Хоча зародки в нас є. У нас є прекраснi лiтаки, моторо-, судно-, ракето-, приладобудування, електронiка, але ж немає прiоритетного спрямування коштiв на розвиток цих галузей i виробництв. Через тi ж лiтаки, кораблі, космiчну технiку ми могли б здiйснити економiчний прорив.

А хiба не прiоритет для нас сiльське господарство? Однак для його продукцiї треба шукати ринки збуту. Нам дуже важко сьогоднi  вторгнутися у простори захiдного ринку, і здебільшого сiльгосппродукцiя йде у зворотному напрямi: iз Заходу в Україну.

Скажу так: i економiчну, й фiнансову, i банкiвську полiтику, i вiдповiднi прiоритети можна визначити й проводити, якщо мати необхiдну економiчну iдеологiю. Ми поки що її не маємо. Подивiться, скiльки у нас партiй — понад сто. Це ж смiшно. Кожна партiя не має iдеологiї, зате має мету — прийти до влади. Моя iдеологiя — ставка на власнi сили, банкiвськi, виробничi, ресурснi... Не чекати милостинi вiд когось, а дiяти самим, створювати власнi багатства i умови для їх примноження.

Дехто намагається прищепити українським людям психологiю неповноцiнностi. Так, усiм нам — полiтикам, банкiрам, виробничникам, ученим, поетам — треба працювати бiльше й краще. Але талантами наш народ нiколи не був бiдний. Тим бiльше сьогоднi, виборовши незалежнiсть рiдної держави. Патрiотизм помножений на iдеологiю, в основi якої — розрахунки на власнi сили i здiбностi, неодмiнно приведуть наш народ до кращого життя, того, яке вiн давно вже заслуговує.

Запам’ятався менi епiзод з одного фiльму. Про те, як оленi на Алясцi копитами розгрiбають снiг, розбивають лiд i дiстають собi корм. То невже освiчена людина з такою великою головою, маючи мозок, в якому понад три з половиною мiльярда клiтин, не може себе прогодувати, забезпечити належний рiвень життя? Звичайно ж, питання це риторичне. Вiдповiдь на нього ясна.

Об’єктивно оцiнюючи ситуацiю, можна з цiлковитою впевненiстю стверджувати, що Україна має майбутнє. I ще не пiзно вiдновити те, що втрачено. Але при умовi, якщо в управлiнськiй сферi не буде хапуг. Тому що елементи корупцiї, коли людина отримує прибутки на тому, що вона обдурює державу, — це шлях у безвихiдь. Україна має очиститись вiд брудних рук. Народ в нашiй державi такий, який вмiє i буде працювати для України, в iм’я її кращої долi.

Володимир Матвієнко, Герой України, громадський діяч, фінансист, вчений, поет

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-