Найгірший час для поганого режиму – коли він починає змінюватись!
«Найгірший час для поганого режиму – коли він починає змінюватись!» Цей вислів належить відомому французькому політикові Алексису де Токвілю, який протягом 19-го століття, очолюючи Партію порядку, подарував світові не один афоризм. І хоча вже минуло майже два століття, саме сьогодні його слова сприймаються нами так, як вони повинні були б сприйматися ще 25 років тому, коли Україна набула Незалежності.
Саме тоді усі ми повинні були б перейти до нового етапу – етапу реформування країни. Утім, поганий режим для одних аж ніяк не означав поганого життя для інших. Тому, відповідаючи сьогодні за пенітенціарну систему країни, особисто я змінюватиму той – поганий режим – з думками про тих, хто насамперед утримується в місцях позбавлення волі та, до речі, має такі ж самі права, як і ті люди, які щодня виконують свої буденні справи.
Останні, до речі, можливо, і взагалі не володіють інформацією, в яких умовах нині доводиться перебувати тим, хто порушив закон, хоча право відбувати своє покарання або чекати на вирок суду в умовах відповідно до світових стандартів в них є. На жаль, таких умов сьогодні не можемо забезпечити ми, адже, окрім антисанітарійних камер, іншого місця немає, де тримати таких самих людей, як і ми з вами.
Тому сьогодні першочерговим моїм завданням є те, аби повернути людей, які утримуються в місцях позбавлення волі, до нормальних умов існування, де вони, до речі, проводять не один місяць, а то й рік.
Першим пілотним проектом має стати Лук’янівський слідчий ізолятор. На зміну йому буде збудовано сучасний заклад, який відповідатиме усім світовим вимогам. Оскільки, держава не може в повному обсязі профінансувати цей проект, ми вимушені шукати інвесторів. Цей процес завжди непростий, і дуже складно вести перемовини, коли саме ти стоїш з протягнутою рукою та благаєш про допомогу.
Зрозуміло, що доводиться йти на поступки, адже іншого варіанту просто немає. Реконструювати, тим паче будівлю 19-го століття, завжди дорожче, аніж побудувати нову на іншому місці, тому саме цим шляхом на принципах державно-приватного партнерства ми і пішли.
Це буде відкритий та прозорий конкурс, взяти участь в якому зможуть усі компанії. Головна вимога - переможець за власний кошт будує нову будівлю СІЗО, і вже після введення нового слідчого ізолятора в експлуатацію, ми передамо інвестору ділянку, на якій нині розташований Лук’янівський слідчий ізолятор.
Ні в якому разі не йдеться про продаж київського ізолятора чи створення приватного закладу утримання. Це взаємовигідна угода для всіх сторін. Після реалізації проекту держава отримає заклад побудований за світовими стандартами, де буде забезпечено найсучасніші норми безпеки і режиму утримання як громадян, вину яких вже доведено судом, так і тих, хто перебуває під слідством і де-юре є невинними.
Місцем будівництва нового ізолятора буде територія Ірпінського виправного центру в селищі міського типу Коцюбинське, це рішення було прийняте після аналізу цілого комплексу критеріїв, ключовим же стало те, що нам вдасться уникнути процедури виділення землі, адже така ділянка є на балансі Державної кримінально-виконавчої служби України, яка дозволить утримувати більше 2 тисяч осіб.
Переваг від такої співпраці, насправді, чимало, - це і питання логістики, і питання можливості розвитку системи відеоконференцій, що зніме питання транспортування громадян на судові засідання, а разом із цим і фінансове навантаження, це і питання збільшення робочих місць у регіоні, і питання розвитку інфраструктури, зокрема, що стосується покращення траспортного сполучення зі столицею України.
І насамкінець хотів би повідомити усім тим, хто зараз читає мій матеріал, що наш крок є просто необхідним, адже люди, які знаходяться з тієї сторони життя, заслуговують на те, аби проживати свій час на землі далеко-таки не в гнилих камерах. Дякую!
Денис Чернишов
реклама