Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

У полоні рейдерських спокус

У полоні рейдерських спокус

Блоги
Укрінформ
Україна перетворюється на справжню Мекку для рейдерів.

Дане явище досягло таких масштабів, що існують навіть окремі інформаційні ресурси, які висвітлюють перебіг та кількість рейдерських атак на українські підприємства.

Головна мета рейдерів – у той чи інший спосіб заволодіти цінними активами, або якоюсь частиною бізнесу підприємства-жертви. Для цього використовують усі можливі недоліки у чинному законодавстві, допомагає рейдерам фактор корумпованості виконавчої та судової влади.

За останні 2,5 року ситуація кардинально не змінилася. Україна й далі пасе задніх у міжнародних рейтингах привабливості для ведення бізнесу. Один із головних факторів – корумпованість всієї системи влади, а також вкрай сприятливі можливості для влади. Ба, більше: часто самі чиновники є тими прихованими елементами «рейдерських схем», за допомогою яких і примножують свої капітали. Про масштаби схем ми можемо лише здогадуватися. Втім, яскравим їхнім відображенням є нещодавно оприлюднені е-декларації чиновників та перших осіб у державі, які справді шокували усе суспільство.

Тільки за офіційними даними, за останні 15 років в Україні відбулося близько 30 тисяч рейдерських захоплень, в рамках яких сума перерозподіленого майна склала 20 мільярдів доларів. Минулого року, за даними юристів, з-поміж 3 тисяч рейдерських захоплень підприємств 2,7 тисячі були успішними.

Несприятливо такі тенденції відбиваються на міжнародних рейтингах України. А, отже, і на процесі залучення інвесторів. Так, у найавторитетнішому міжнародному рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business-2017 Україна зайняли 80 сходинку з-поміж 190 країн світу, покращивши свої результати всього на 4 позиції у порівнянні із минулим роком. І це при тому, що кілька країн пострадянського регіону, такі як Білорусь, Молдова, та й Росія – зайняли набагато вищі позиції.

Отже, причина не тільки у війні на Донбасі, окупації Криму та загальному економічному занепаді. Справжня халепа відбувається якраз на внутрішньому корупційному фронті. І рейдерство – один із найпоширеніших виявів зрощення злочинних інтересів на перетині одразу кількох сфер: бізнесу, чиновницьких та правоохоронних структур, судової гілки влади. Ситуація більш ніж показова: нинішня влада повсякчас декларує необхідність боротьби із корупцією та нарікає на брак іноземних інвесторів.

Особливо популярними сферами рейдерських атак у 2015-2016 роках стали ІТ-сектор та успішні аграрні підприємства.

Як працює така схема? На першому етапі мова йде про залучення правоохоронців. Справа в тім, що новий КПК 2012 року надає рейдерам можливість при наявності «дружніх» зв’язків із правоохоронцями застосувати увесь спектр заходів для тиску на визначену ціль: це може бути і арешт, і тимчасове вилучення, і відсторонення від посади, і запобіжні заходи, і навіть допити та обшуки.

Для запуску рейдерської схеми достатньо, аби група зацікавлених осіб, керуючись власними злочинними інтересами, заздалегідь озброївшись відповідними домовленостями у правоохоронних органах та судах, звертаються із заявою про скоєння злочину. «Найпопулярнішими» бізнес-статтями є легалізація (відмивання) доходів, ухилення від сплати податків, зборів, фіктивне підприємництво, розтрата, заволодіння майном. Оскільки заява реєструється в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, слідство спільно з прокуратурою неодмінно відреагує на такі звинувачення. І ось тут починається найцікавіше: господарська діяльність компанії-жертви може бути заблокована, на підприємстві влаштовуються так звані «маски-шоу», а обладнання та й особисті речі вилучаються у співробітників та менеджерів нібито з метою долучення до доказової бази.

Далеко за прикладами ходити не потрібно. Так, минулого тижня Служба Безпеки України вилучила обладнання мобільного оператора «Інтертелеком». Ноу-хау останнього рейдерського сезону – звинувачення компаній у зв’язках із сепаратистами так званих «ДНР» та «ЛНР».

Подібна історія трапилася і з іншими компаніям ІТ-сетору. Ще з середини 2015 року розпочалися обшуки у харківських офісах компаній Plarium та NIX Solutions, потім у дніпропетровському офісі Luxoft. Найгучнішим випадком слід вважати візит податківців із обшуком у головний київський офіс компанії Lucky Labs. Так, незважаючи на те, що керівництво Lucky Labs добровільно запропонувало правоохоронцям дослідити її обладнання та надало доступ до інформації, слідчі СБУ вилучили обладнання та заблокували діяльність компанії. Формальна причина – підозри у відмиванні коштів на користь терористичних організації бойовиків «ДНР-ЛНР». При цьому досі правоохоронці так і не знайшли доказів та фактів причетності компанії до незаконної діяльності.

Саме під час етапу із вилученням обладнання, що вже давно не практикується в усьому світі (так-так, повага до приватної власності – перш за все), і починається найцікавіше. Тепер керівництво компанії-жертви зможе відчути на собі увесь тиск правоохоронної системи та судової гілки влади. Звісно, якщо рейдери продовжать рясно змащувати подібну діяльність відповідними грошовими траншами. Головне завдання – досягти своїх цілей у якомога коротший термін: непоступливість компанії-жертви може загрожувати їй значно серйознішими наслідками, аніж просто блокування діяльності. Втім, усе залежить від фінансових можливостей самих рейдерів. Ключовий ресурс на даному етапі для всіх сторін – це час.

Що робити, аби запобігти рейдерству? Наразі компанії, які ведуть успішну діяльність та можуть стати жертвами рейдерів, мають у своєму арсеналі тільки засоби для пост-реагування. Найбільший ворог рейдера – публічність. Саме тому варто подбати не тільки про гарного юриста, але й про заздалегідь розроблену систему піар-заходів для відбиття атак. Однак усе це – лише боротьба із наслідками.

Основна проблема лежить у площині функціонування правоохоронних органів, корупційних зв’язків серед топ-чиновників та недосконалості правової бази. Наприклад, суттєвого доопрацювання вимагає проблема спрощення державної реєстрації бізнесу та речових прав на нерухоме майно. Адже так званий «принцип екстериторіальності» дозволяє проводити реєстраційні дії без прив`язки до фактичного місця реєстрації бізнесу, що значно розширило коло уповноважених суб`єктів державної реєстрації. Саме цю лазівку рейдери використовують для підроблення документів.

Олександр Радчук
 

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-