Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

Найбільша за чисельністю жертв корабельна катастрофа

Найбільша за чисельністю жертв корабельна катастрофа

Блоги
Укрінформ
Про неї в колишньому СРСР воліли не згадувати

Під час катастрофи «Титаніка» загинули 1496 осіб, а на борту потопленного 75 років тому, 7 листопада 1941 року, гітлерівським літаком-торпедоносцем санітарного корабля «Армения» перебувало від 5 тисяч, як стверджували у радянські часи, до щонайменше 7 тисяч, як вважають нині, людей, із яких вдалося врятувати лише вісьмох. Однак цю трагедію в СРСР воліли не згадувати, хоч знищення німцями санітарного транспорту з велетенськими червоними хрестами на бортах і палубі начебто засвідчує жорстокість нацистського режиму.

Насправді плавучий госпіталь, у який переобладнали пасажирсько-вантажний лайнер, не мав законного права на захист знака Червоного Хреста. «Армению», так само як інші санітарні транспорти, використовували для доставки в Одесу і Севастополь маршових батальйонів, зброї, боєприпасів, що визнають численні радянські документальні джерела. І лише у зворотному напрямку перевозили поранених та евакуйоване цивільне населення.

Найбільша за чисельністю жертв корабельна катастрофа насамперед на совісті вищого радянського керівництва, чия тупість і боягузливість прирекла тисячі людей на борту «Армении» на мученицьку марну загибель. Переляканий командуючий Чорноморським флотом Октябрський відразу після прориву 28 жовтня 1941 року німцями оборони радянських дивізій на Перекопському перешийку не лише сам дременув у Туапсе, а й розпорядився почати евакуацію із Севастополя.

Як наслідок, на борт «Армении» в ніч на 7 листопада посадили персонал фактично всіх дислокованих на території міста та військо-морської бази госпіталів. Навіть якби корабель успішно дійшов до Туапсе, більшість цих медиків довелось би повертати до Севастополя, оборона якого тривала аж до липня 1942 року. Та найстрашніше, що замість того, щоб під прикриттям темряви вже до ранку вивезти медперсонал, поранених та евакуйованих цивільних на чорноморське узбережжя Кавказу, як це спочатку планували, капітанові вже вщент завантаженого людьми корабля стали віддавати додаткові накази.

Спочатку на зовнішньому рейді Балаклавської бухти з баркасів на борт «Армении» сіли працівники НКВС із таємничими дерев’яним ящиками (мабуть, секретними документами, цінностями кримських банків та найдорожчими експонатами музеїв Криму). Та навіть після цієї затримки надійшов наказ зайти у порт Ялти для евакуації партактиву і керівництва «органів», що чкурнули сюди із Сімферополя після прориву німців на півострів.

Тож «Армения», на якій, за свідченнями очевидців, пасажири стояли плечем до плеча на палубі й навіть у більшості коридорів, вийшла в море приблизно о 7-й ранку. Для супроводу фактично цивільного корабля з тисячами людей на борту відвели всього один малий мисливець за підводними човнами. Його малопотужна зенітна артилерія навіть не відкрила вогню по німецьких літаках, бо через шторм кораблик кидало з боку на бік із креном до 45 градусів.

Після влучення скинутої з повітря торпеди «Армения» протрималася на плаву лише 4 хвилини, що не давало шансів на порятунок. Тим часом потужні військові кораблі й транспортні судна, що могли забрати евакуйованих з Ялти і захистити зенітним вогнем плавучий госпіталь, без діла стояли в Севастополі.

Віктор Шпак

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-