Тріумф телевізійного популізму
Перемога Дональда Трампа на президентських виборах в США виявилася неочікуваною як для американських, так і українських ЗМІ, політиків, соціологів та політологів. Деякі з них навіть повидаляли або приховали свої попередні пости, в яких, м’яко кажучи, не добирали слів на адресу ще кандидата Трампа.
Трампу вдалося достукатися до американської глибинки, до якої зазвичай не доходять соціологи зі своїми опитуваннями. Цим він став схожий на «Батьківщину» Юлії Тимошенко, яка зазвичай теж отримує на виборах більше, ніж у соцопитуваннях. Також багато хто просто соромився зізнаватися у такому виборі та прийшов на виборчі дільниці з такою собі «дулею в кишені». Власне тому соціологи та ЗМІ рознесли по всьому світу інформацію про те, що перемозі Клінтон немає альтернативи.
Радикальний телевізійний популізм, яким озброївся Трамп, подіяв. Трамп говорив з блакитних екранів людям саме те, що вони хотіли почути. Ви боїтеся мігрантів – от вам велика американська стіна на кордоні з Мексикою, боїтеся терористів – от вам пропозиція заборони в’їзду до США для мусульман. Те, що ніхто не буде насправді цього робити, вже не має ніякого значення – вибори виграні. Така поведінка – певний прецедент для Америки.
Звісно, зрозуміло, що міжнародна політика США не розвернеться у протилежний бік. Американська державна система досить таки стала. І популіст в ній скоріш за все буде лише один.
Також хочеться вірити, що неоднозначні передвиборчі заяви Трампа щодо України були лише коментарями не дуже зорієнтованої у міжнародній політиці людини, яку застали зненацька незручним запитанням. Перші конкретні дії покажуть.
Дональд Трамп має розуміти, що його виборець не схвалить загравання з Москвою, скасування санкцій. Тому хоча б через бажання залишитися і на другий термін Трамп, імовірно, буде вимушений продовжувати сталу американську міжнародну лінію.
Отже, висновок. Телевізор вкотре переміг фейсбук.
Артем Стельмашов
реклама