Можливості економіки і бюджетні потреби: баланси Уряду

Можливості економіки і бюджетні потреби: баланси Уряду

Блоги
1509
Ukrinform
Сьогодні світове середовище стикається з новими викликами, що формують посилену конкурентну боротьбу за ринок.

Це визначає необхідність модернізації економіки, шукати нові підходи до її розвитку, деколи приймати непопулярні рішення, які не подобаються багатьом. Ми повинні визнати, що хоча ідея модернізації національної економіки не нова, але сьогодні вона потребує суттєвого переосмислення, в тому числі вона має бути зафіксована через новий бюджет на 2017 рік.  В умовах постійних шоків, які останнім часом для нашої країни формують вже не лише внутрішні політичні цикли, а і (1) чергові рекомендації численних експертів щодо реформування економіки, (2) політичні амбіції керівників РФ, (3) світові фінансові та товарні ринки, важливим є розуміння того, де ми знаходимося серед трансформаційних й інтеграційних процесів у світі і чого ми хочемо досягти. Деколи заздрю витривалості теперішнього Прем’єр-міністра перед, в більшості випадків, необґрунтованою критикою тих дій, які здійснює Уряд. А дій диктує час і обставини, що складаються в даний момент.

            Як і кожного року  – восени починають в повній мірі кипіти пристрасті навколо бюджету. Всі чомусь думають, що Уряд всесильний і зможе задовольнити забаганки всіх і вся, в першу чергу надмірно роздуті соціальні вимоги. Як показує мій досвід, найкраще критикувати бюджет знаходячись в опозиції, хоча і саме слово «опозиція» деколи недоречне. В опозиції до кого? До влади – парламент – це також влада, до Уряду – Уряд – це воля Майдану, який привів до влади демократичні сили, що його сформували. Крім того, будучи при владі ті самі «опозиціонери» стояли на аналогічних позиціях  і по відношенні до соціальних стандартів, тарифів, макропоказників, що і теперішня влада.

Бюджет не може народжуватись нізвідки. Він є відображенням того стану економіки, який склався в країні. Хоча останні статистичні дані свідчать про відновлення економічного зростання, але ці кількісні тенденції все ще залишаються хиткими, оскільки і досі  не спостерігається   якісних змін в економіці,  яка до того ж лишається під впливом постійних шокових стресів. У другому кварталі зростання ВВП прискорилося до 1,3%. Звичайно,  на першому місті серед причин росту є статистичний фактор минулого року, коли спостерігалося глибоке падіння. Але все ж такі певні позитивні макропоказники  просвічуються через призму складних умов функціонування економіки.

Це покращення ділових очікувань, сповільнення інфляційних процесів та  девальваційних тенденції на валютному ринку, а також переорієнтація на інші ринки збуту в умов втрати російського ринку. Крім того, позитивним фактором є те, що Уряд подав бюджет вчасно до Парламенту і створив умови для його всебічного обговорення. Уряд уперше перейшов на середньострокове публічне планування  бюджету. Основні бюджетні параметри розраховані на найближчі три роки з прогнозом на поступове зростання і відновлення економіки. Чесно розрахований бюджет дозволить вперше в історії країни припинити хибну практику тиску податківців на бізнес через завищені плани та припинити друкувати гроші для фінансування завищених видатків. Намагання популістично налаштованих політиків самостійно «прогнозувати» більші бюджетні доходи, ніж спрогнозовано урядом, або намагатися завищувати бюджетні надходження за рахунок нереалістичних джерел доходів, є дуже небезпечними. Наслідком нереалістичного прогнозу доходів стане руйнівний податковий тиск на бізнес та зростання інфляції через емісійне фінансування завищених видатків.

Уперше за роки кризи уряд змінив відповідно до економічної ситуації пріоритети бюджету розвитку. Створюється Фонд енергоефективності, Дорожній фонд, суттєво збільшується підтримка АПК

Соціальні стандарти не можуть змінюватися в залежності від чиїхось побажань. Але Уряд все ж таки піднімає  соціальні стандарти в міру можливостей економіки.   Видатки на соціальну сферу зростуть на 35 млрд грн., соціальні стандарти – на 10,1% при прогнозованій інфляції 8,1%. На субсидії закладено 50 млрд грн. В бюджеті закладено кошти на підвищення зарплат працівникам культури і викладачам ДЮСШ

Початок другого півріччя характеризувався новим витком посилення впливу негативних чинників: нові обмеження з боку РФ та погіршення цінової ситуації на деяких світових товарних ринках. Також залишалась нечіткою позиція МВФ щодо надання Україні чергового траншу кредиту EFF. Вже це створює невпевненість у можливому продовжені економічного зростання.

Загалом на думку більшості прогнозистів у другому півріччі 2016 року отримання високих темпів зростання економіки України досить малоймовірне. Головним завданням до кінця року залишається не стільки отримання динамічного зростання, скільки хоча б збереження наявного рівня зростання. 

Прогнози приросту ВВП коливається в межах від 1 до 2% у 2016 році, та від 2% до 3% у 2017 році. Зокрема, за прогнозом Уряду зростання ВВП у 2016 році становитиме 1%, а у 2017 році – 3%, прогнозом НБУ – 1,1% та 3%, МВФ – 1,5% та 2,5%, Світового банку – 1% та 2%. На мою думку, з урахуванням тенденцій світового розвитку та внутрішньої ситуації в країні зростання ВВП продукту у 2017 році становитиме 0,5-1%.

Це безперечно значно нижче ніж потенційні можливості зростання України, коли в окремі роки зростання досягало 5-7%. Для національної економіки такі темпи у середньостроковій перспективі досить можливі, але для їх отримання необхідним є трансформація економічної системи у бік підвищення продуктивності (ефективного задіяння у виробничому процесі праці та капіталу).

За оцінками Мінекономрозвитку зниження продуктивності праці вже триває четверний рік поспіль, а продуктивності капіталу – і те більше. Саме такі чинники як зростання затратності виробництва, «нездорова» конкуренція в окремих секторах національної економіки, протекціонізм, слабкий захист прав власності / інвесторів, жорсткі умови фінансового ринку, невпевненість у подальшому розвитку та відсутність якісних змін в економічній політиці формують системні диспропорції в економічній системі країни. Найбільш деструктивно впливає непрогнозована політика Уряду. В цьому плані можна згадати вислів про те, що влада змінюється, але її обличчя лишається тим де. Косметичні зміни, якими пишається нова влада – це замало для започаткування якісних змін. Що ми бачимо із важливого: бюджетна резолюція на 3 роки не прийнята, документ, який схвалив Уряд, але так і не прийняв парламент є пустим за своєю суттю. Звичайно в даних умовах із року в рік втрачається й потенціал країни, оскільки бізнес не знає, чого йому чекати від влади завтра.

Наразі економічне зростання відновлюється й у подальшому прогнозується поступове нарощування приросту ВВП. Але що саме підтримуватиме помірне зростання.

Безперечно зовнішній попит. Незважаючи на волатильність цін на світових товарних ринках все ж таки за підсумком 2016 року експортоорієнтованим галузям економіки, а саме агропромисловому та гірничо-металургійному комплексу, вдасться залишити позитивну динаміку виробничої діяльності. Розширюються ринки збуту у європейсько-азійському напрямку, що сприятиме нарощуванню фізичного обсягу експорту вітчизняної продукції – можливе до 1%. І надалі втрачатиметься ринок РФ та окремі ринки країн-членів СНГ, що спонукатиме виробників до диверсифікації ринків збуту.

Уряд ставить як пріоритет просування українського експорту на світові ринки і підвищення ефективності української дипломатії. На міжнародну діяльність у бюджеті-2017 передбачено додатково 1 млрд грн. або на 33% більше, ніж цього року. Уряд налаштований розвивати торгові місії, які сприятимуть розвитку міжнародної торгівлі

Іншим фактором зростання виступатиме розширення споживчого попиту. Відновлення реального зростання оплати праці (до 7%) на фоні помірної інфляції (за підсумком року у разі відсутності різкої девальвації на валютному ринку доволі реалістичним виглядає прогноз інфляції на рівні 12%), у т.ч. завдяки зниженню ставки ЄСВ, підтримуватиме подальше збільшення споживання, що через міжгалузеві ланцюги сприятиме збільшенню вітчизняного виробництва. Але високою загрозою є спрямування коштів населення на імпортну продукцію, яка в умовах зміцнення курсу гривні виглядає більш привабливою як за ціновими, так і за якісними характеристиками. Питання можливості утримання обмінного курсу гривні від девальвації в умовах відсутності перспектив до отримання чергового траншу МВФ та загрози до чергового тиску з боку РФ. Хоча наразі адміністративні важелі регулятора, що узгоджуються з позиціями МВФ, все же дозволяють втримувати курс (але можливості утримання управлінням гривні в останній час свідчать про певне її порушення й загрозою виступає необхідність виплат зовнішньою заборгованістю перед нерезидентами в іноземний валюті за всіма секторами економіки наприкінці року – пік у грудні в обсязі понад 6 млрд. дол. США, а також закупки природного газу під опалювальний сезон – в межах 4-5 млрд. куб м).

Стримуватиме зростання чинник економії бюджетних коштів та низька довіра інвесторів. Проблеми зі збалансуванням бюджетної сфери призводять до прийняття непередбачуваних рішень, що впливають на виробничу діяльність, збільшують податкове навантаження та порушують впевненість інвесторів й виробників у завтрашньому дні. Тому більшість вже тривалий час проводять діяльність без реалізації масштабних інвестиційних проектів. Наразі переважно реалізуються всі діючі інвестпроекти, в той час як нові майже не укладаються. Відсутність кредитування, збільшення затратності також стримують інвестиційну діяльність виробників. У зв’язку з дією даних чинників інвестиційна активність і в подальшому залишатиметься доволі низькою, а це позначатиметься на втрачанні потенціального зростання країни.

Місцеві бюджети отримають більше можливостей для розвитку. У наступному році у Державний фонд регіонального розвитку закладено 9 млрд грн., що у 2,2 рази більше, ніж цього року. Фінансовий ресурс місцевих бюджетів складе 395,1 млрд грн. або на 17,6% більше, ніж цього року

Отже, підсумовуючи, можна стверджувати, що завдяки реформаторським зусиллям Уряду, є  можливості отримання за підсумком року помірне зростання ВВП. Але це зростання без якісних змін в політиці влади та відповідно в економіці, консолідації всіх політичних сил – в першу чергу тих, що разом виступали як демократичні сили Майдану, з часом по закінченню ефекту низької бази та незадіяних наявних ресурсів зводитиметься нанівець, що позначатиметься на подальшому знижені конкурентоспроможності України порівняно з іншими країнами світу, політика яких в першу чергу спрямована на підвищення ефективного використання чинників потенційного зростання (праці та капіталу).

Богдан Данилишин, академік НАН України, завкафедрою Київського Національного економічного університету імені Вадима Гетьмана

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-