Міжнародний симпозіум «Михайло Грушевський: знане і незнане»
Оскільки у вересні 2016 року минає 150 років від дня народження Михайла Грушевського (1866-1934), МІОК не міг не вшанувати постаті з когорти тих, що визначали орієнтири українського національного руху кінця ХІХ та в перші десятиліття ХХ ст.
Організаторами Міжнародного симпозіуму стали: Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою, Національний університет «Львівська політехніка», Львівська обласна державна адміністрація, Департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської облдержадміністрації, Львівська обласна рада, Українсько-турецький культурний центр «Сяйво», Львівське суспільно-культурне товариство «Холмщина».
Симпозіум зібрав численних науковців з України та з-за кордону, державних та громадських діячів, студентів.
Чоловічий хор «Орфей» народного дому «Просвіта» НУ «Львівська політехніка» своїм виступом налаштував учасників Симпозіуму на продуктивну працю.
На початку Симпозіуму учасників привітали проректор з науково-педагогічної роботи Львівської політехніки Роман Корж, народний депутат України Оксана Юринець, директор департаменту з питань культури, національностей та релігій ЛОДА Христина Береговська, голова суспільно-культурного товариства «Холмщина» Ірина Гринь та директор МІОКу Ірина Ключковська.
Науковці та громадські діячі з України, Польщі й Росії висвітлювали різні сторони і періоди життя М. Грушевського.
Розпочав пленарне засідання історик з Польщі Григорій Купріянович із розповіддю про Михайла Грушевського в історії Холмщини та відзеркалення цієї постаті в історичній пам’яті холмщаків. Євген Савенко виступив із результатами свого багаторічного дослідження Казанського періоду життя видатного українця. Дослідник звернув увагу не тільки на історичні аспекти життя М. Грушевського, а й на його сучасне визнання.
Володимир Сергійчук звернув увагу на державницьку позицію в діяльності та творчості М. Грушевського, а отже і на процес націєтворення, як необхідну передумову становлення української національної державності. Оскільки націєтворення – невпинний процес, осмислення його закономірностей та історичного шляху залишається надзвичайно актуальним питанням. І саме в доробку Михайла Грушевського ми знаходимо як теоретичні обгрунтування українського націєтворення, так і системно відібраний фактаж, що ілюструє історію цього процесу.
Ігор Гирич підняв проблему невиданих частин доробку М. Грушевського. Дарина Блохин звернула увагу учасників Симпозіуму на роль М. Грушевського у перетворенні «Львова літературного» у «Львів науковий». Саме робота у цьому напрямі стала одним із ключових результатів Львівського періоду його життя.
Світлана Панькова продовжила симпозіум цікавими сторінками з передреволюційного життя М. Грушевського. Ігор Турянський розповів присутнім про вплив М. Грушевського на процес формування та консолідації української політичної еліти в США.
Григорій Сергійчук проаналізував активну громадсько-політичну діяльність М. Грушевського у Москві в 1916-1917 рр. Людмила Найденко розповіла про невпинну роботу української громади Татарстану для збереження власної історичної пам’яті та вшанування видатних постатей українського народу, зокрема, і М. Грушевського.
Після запланованих доповідей, дехто з учасників вирішив поділитися цікавими сторінками з біографії Грушевського, а дискусія найзацікавленіших осіб продовжилась і після закриття Симпозіуму.
На завершення роботи Симпозіуму прозвучала «Молитва за Україну».
