Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

Безбар’єрне пересування містом: найближче майбутнє чи нездійсненна мрія?

Безбар’єрне пересування містом: найближче майбутнє чи нездійсненна мрія?

Блоги
Укрінформ
Для багатьох країн світу, вже довгий час, вирішенням проблеми є концепція універсального дизайну

Десята година вечора, столичний метрополітен, чоловік на візочку намагається перейти на іншу гілку метро сходами - безуспішно. Він дещо грубо та налякано відмовляється від занадто нав’язливої, незграбної допомоги двох хлопців і продовжує розгублено дивитись на сходи.

Щоденно на моєму шляху постають десятки схожих невдач, навіть дві-три звичайні сходинки можуть завадити вільному пересуванню містом. Люди з особливими потребами, батьки маленьких дітей та пенсіонери зіштовхуються з цією проблемою ледь не кожні сто метрів.

Здається, наскільки складним може бути шлях до громадського транспорту, кав’ярень, кінотеатрів, або навіть власної квартири? Проте піднятись на другий, або навіть перший, поверх без ліфту, без пандусів, без сторонньої допомоги, може стати майже неможливим завданням.

Навіть автобуси, які ніби-то обладнані спеціальною підніжкою для візочків, не завжди зупиняються достатньо близько до зупинки, аби можна було під’їхати. Навіть ті зручності, які вже впроваджено, ще потрібно покращувати.     

Для багатьох країн світу, вже довгий час, вирішенням проблеми є концепція універсального дизайну - принцип проектування будівель та комунікацій максимально доступно та зрозуміло для загального користування.

Україна перебуває ще десь на самому початку шляху до реконструкції будівель радянських часів та побудови нових, з урахуванням принципів доступності та універсальності.

Як далеко ми від безбар’єрного пересуванням містом, та скільки ще часу необхідно на досягнення цієї мети, нажаль, не відомо.

Марія Шелехова
 

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-