Постанова Верховної Ради України
I. Внести зміни до таких законів України:
1. У Законі України "Про приватизацію державного майна" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 17, ст. 122 із наступними змінами):
1) частину другу статті 2 після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:
"відкритості та прозорості".
У зв’язку з цим абзаци третій - шістнадцятий вважати відповідно абзацами четвертим - сімнадцятим;
2) у статті 8:
абзац перший частини першої викласти в такій редакції:
"1. Покупцями об’єктів приватизації з урахуванням обмежень, встановлених цією статтею, можуть бути";
у частині третій:
абзац другий замінити двома новими абзацами такого змісту:
"юридичні особи, власником більш як 25 відсотків акцій (часток, паїв) яких є держава Україна;
юридичні особи, власником будь-якої кількості акцій (часток, паїв) та/або кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є резидент держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, чи держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором".
У зв’язку з цим абзаци третій - восьмий вважати відповідно абзацами четвертим - дев’ятим;
абзац дев’ятий замінити чотирма новими абзацами такого змісту:
"особи, які прямо чи опосередковано перебувають під контролем осіб, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є особи, визначені в цій частині, або є пов’язаними особами таких осіб;
юридичні особи чи пов’язані з ними особи, зареєстровані в державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором, або стосовно яких застосовано санкції відповідно до законодавства;
фізичні особи чи пов’язані з ними особи, які мають громадянство держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, або стосовно яких застосовано санкції відповідно до законодавства.
Термін "контроль" вживається у значенні, наведеному у Законі України "Про акціонерні товариства", термін "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)" вживається у значенні, наведеному у Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", термін "пов’язані особи" вживається у значенні, наведеному у Податковому кодексі України";
у частині четвертій:
абзац другий викласти в такій редакції:
"Відповідальність за недостовірність, неповноту поданих документів, а також обов’язок довести відсутність ознак, передбачених частиною третьою цієї статті, покладається на покупця";
абзац третій замінити чотирма новими абзацами такого змісту:
"Разом із заявою для участі в приватизації об’єкта державної власності подаються:
інформація про потенційних покупців об’єктів приватизації або осіб, в інтересах яких придбаваються державні об’єкти, їх засновників, учасників, у тому числі фізичних осіб - кінцевих бенефіціарних власників (контролерів);
для потенційних покупців - фізичних осіб - довідка органу доходів і зборів про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), крім осіб, які реалізують право на першочергове придбання акцій товариства відповідно до вимог статті 25 цього Закону;
для потенційних покупців - юридичних осіб - інформація про фінансово-майновий стан";
3) частину сьому статті 16 викласти в такій редакції:
"7. Підготовка до приватизації та продаж об’єктів групи Г може здійснюватися із залученням на конкурсних засадах радників у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Конкурсний відбір радників здійснюється з дотриманням принципів конкурентності, рівноправності, загальнодоступності, гласності та прозорості, незалежності членів конкурсної комісії. Критерії, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, мають передбачати, зокрема:
досвідченість радника у виконанні аналогічних завдань;
можливість центрального представництва та залучення інших консультантів;
компетентність (кваліфікація, досвід, знання та навички);
запропоновану радником методику підготовки до продажу, стратегію продажу, матеріально-технічне забезпечення та організацію проекту;
запропоновані радником терміни підготовки до продажу та продажу об’єкта приватизації.
Залучення та визначення радників для підготовки до приватизації та продажу об’єктів здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів України. У рішенні Кабінету Міністрів України встановлюються такі основні завдання радників:
збір інформації та аналіз економічних, технічних та фінансових показників діяльності підприємства;
приведення основних показників бухгалтерської звітності підприємства у відповідність із стандартами бухгалтерського обліку;
проведення аудиту;
визначення інвестиційної привабливості підприємства та можливих шляхів її підвищення, шляхів реструктуризації кредиторської заборгованості, рекомендацій щодо встановлення основних цін і тарифів на продукцію та послуги, маркетингової політики, інших заходів;
забезпечення проведення незалежної оцінки з метою визначення вартості пакетів акцій та подання звіту про оцінку майна для затвердження державним органом приватизації;
підготовка документації про підприємство згідно з вимогами законодавства про захист економічної конкуренції;
здійснення заходів щодо пошуку потенційного інвестора.
Радниками не можуть бути особи, визначені абзацами третім, дев’ятим - одинадцятим частини третьої статті 8 цього Закону";
4) у частині третій статті 18-4:
у пункті 3 слова і цифри "що становить більш як 25 відсотків статутного капіталу" виключити;
пункт 4 виключити;
5) у частині першій статті 18-5:
у пункті 2 слова і цифри "що становить більш як 25 відсотків статутного капіталу" виключити;
пункт 4 виключити;
6) у статті 23:
абзац сьомий пункту 1 частини шостої виключити;
доповнити частиною сьомою такого змісту:
"7. Оплата послуг радників здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, прийнятим відповідно до частини сьомої статті 16 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету та/або міжнародних організацій";
7) статтю 27 доповнити частиною десятою такого змісту:
"10. За бажанням органу приватизації в договорі купівлі-продажу об’єкта приватизації може передбачатися можливість вирішення спорів, що виникають між продавцем та покупцем у зв’язку з договором купівлі-продажу об’єкта приватизації чи на його підставі, у міжнародному комерційному арбітражному суді. При цьому якщо орган приватизації в договорі купівлі-продажу об’єкта приватизації передбачає вирішення спорів, що виникають між продавцем та покупцем у зв’язку з договором купівлі-продажу об’єкта приватизації чи на його підставі, у міжнародному комерційному арбітражному суді, але сторони не досягли згоди щодо вибору міжнародного комерційного арбітражного суду, в якому такий спір підлягає розгляду, будь-який спір, суперечка або претензія, що виникають з приводу укладеного договору купівлі-продажу об’єкта приватизації або пов’язані з ним, у тому числі щодо його порушення, припинення або недійсності, підлягають остаточному вирішенню шляхом арбітражу відповідно до Арбітражного регламенту Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма".
2. Пункт 1 частини першої статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 13, ст. 222) після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:
"приймає рішення про залучення радників для підготовки до приватизації та продажу об’єктів".
У зв’язку з цим абзаци п’ятий - двадцятий вважати відповідно абзацами шостим - двадцять першим.
II. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Президент України
П.ПОРОШЕНКО
м. Київ
16 лютого 2016 року
№ 1005-VIII
