Чому українці не застосовують інструменти участі та не впливають на рішення влади

Чому українці не застосовують інструменти участі та не впливають на рішення влади

Блоги
2192
Ukrinform
То все-таки - чи керують українці своєю країною?

На початку липня експерти ВГО Інститут «Республіка» надіслали низку запитів до органів місцевого самоврядування (ОМС) з метою дізнатися, чи керують українці своєю країною. Проаналізувавши відповіді, у яких зазначалося про використання інструментів участі громадськості у процесі прийняття рішень ОМС, експерти дійшли невтішного висновку.

Органам місцевого самоврядування, які поширюють свої повноваження на територію населених пунктів, що охоплена координаторами ВГО Інститут «Республіка», було задане питання: «Чи застосовувались у Вашому населеному пункті за період з 01.01.2016 р. по 30.06.2016 р. наступні форми безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення: місцеві ініціативи; громадські слухання; електронні петиції; загальні збори громадян за місцем їх проживання?»

Перш за все, слід зазначити, що з 17-ти населених пунктів отримано відповіді від 16-ти. Станом на дату написання даного матеріалу на два запити, надіслані з інтервалом у три місяці, не отримано відповіді від  Обознівської сільської ради Кіровоградської області, посадові особи якої проігнорували запити на доступ до публічної інформації.

У відповідях ОМС найчастіше згадувалося про використання громадянами громадських слухань та зборів за місцем їх проживання. Так, із 17-ти населених пунктів, охоплених ініціативою «Активна Громада» у 11-ти хоча би раз були проведені громадські слухання та у 7-ми відбулися збори громадян за місцем їх проживання.

Слід зазначити, що основними темами проведених громадських слухань були питання, пов’язані з перейменуванням проспектів, вулиць та провулків населених пунктів, що стосуються, так званого, процесу «декомунізації». Так, відповідно до вимог Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» ОМС мали можливість перейменувати об'єкти топоніміки, що розташовані на території рад. І хоча ради подекуди перейменовували назви вулиць без проведення громадських слухань, у більшості випадків такі слухання все ж були проведені.

У Вінниці, Луцьку, Ужгороді та Тарасівці (Київська обл.) проводилися громадські слухання проектів містобудівної документації, а у Горішніх Плавнях (колишній Комсомольськ, Полтавської області) – слухання щодо зміни назви міста після його перейменування Верховною Радою. В Ужгороді, крім того, заслуховували публічний звіт міського голови про стан медичної галузі міста та шляхів покращення, а також питання облаштування обмежувачів руху транспортних засобів на території міста. У Жмеринці ж - обговорювали правила благоустрою та утримання територій міста. Мешканці Скадовська, Херсонської області, провели громадські слухання з приводу об'єднання територіальних громад.

На зборах громадян, як правило, піднімалися поточні питання, що турбували громадян. Так, у Запоріжжі відбулися загальні збори громадян з питань утворення ОСББ та вибору управляючої компанії з обслуговування житлового фонду. У Зінькові (Полтавська обл.) збиралися з приводу капітального ремонту водогонів, прибирання узбережжя річки, ремонту дорожнього покриття та ліквідації аварійних дерев. Мешканці Тернополя провели 47 установчих зборів співвласників багатоквартирних будинків, а у Черкасах було проведено 275 прибудинкових зборів з обрання делегатів на звітно-виборчі конференції комітетів самоорганізації населення.

 Що стосується електронних петицій, то даний інструмент впливу громадськості, на думку автора, ще недостатньо розвинутий тому, відповідно, недостатньо часто застосовується. І на це є низка причин: перша і найвагоміша – це його невідомість широкому колу громадськості. Адже застосування електронних петицій, втім як і електронних звернень, було запроваджене внесеними змінами до Закону України «Про звернення громадян», а саме доповненням даного Закону відповідною статтею у липні 2015 року. Тож місцеві громади, незважаючи на досить великий рівень комп'ютеризації, ще не звикли використовувати даний інструмент.

Наступна причина – відсутність офіційних веб-сайтів ОМС, що унеможливлює використання електронних петицій. Ради не поспішають створювати відповідні сайти, мотивуючи це досить різними підставами – починаючи від відсутності коштів до відсутності відповідних спеціалістів для їх створення або підтримки.

Зазначимо, що ще однією (третім каменем) є проблеми, що пов'язані з фінансуванням ОМС – відсутність коштів або ж труднощі з їх перерахуванням за створення чи обслуговування сайтів.

Відтак, електронні петиції у першому півріччі 2016 року застосовувалися тільки у 7-ми із 17-ти населених пунктах «Активної Громади». Найбільшу кількість петицій за перше півріччя 2016 року було зареєстровано  на сайті Луцької міської ради (331, з них 46 було підтримано), Вінницької міської ради (245 електронних петицій, 20 з яких було підтримано), Тернопільської міської ради (понад 200 петицій, з них 48 - підтримано). Решта петицій, що не набрали необхідної кількості голосів, були розглянуті владою, як колективні звернення.

Ще один інструмент впливу громадськості на процес прийняття рішень ОМС – місцеві ініціативи. Слід зазначити, що це найменш поширений інструмент із чотирьох перерахованих та, відповідно, він найрідше застосовувався.  За даними з відповідей, отриманих від ОМС, місцева ініціатива використовувалася громадянами тільки одного разу - у м. Луцьк.

Нагадаємо, що відповідно до статті 9 Закону України «Про місцеве самоврядування»,  члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування. А місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов'язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи.

Чому громадяни не застосовують інструменти участі та відповідно втрачають можливість впливати на рішення влади? На думку автора, наразі люди заклопотані буденними проблемами і часто думають про те, як вирішити свої побутові питання: де заробити гроші? за що купити їсти? з чого сплатити кошти за надання комунальних послуг? І за вирішенням цих, злободенних проблем, громадяни забувають, що обрану владу можна і потрібно контролювати. Відтак, складається замкнена система прийняття рішень – влада приймає рішення, які не йдуть на користь громади, а громада не хоче їх виправити або не вважає за потрібне не дати їх прийняти. Як наслідок, маємо те, що в Україні влада змінюється тільки тоді, коли все вже «допече».

Юрій Середа

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-