Терор і агресія по-російськи: чи врахує Європа уроки Гітлера, щоб зупинити Путіна?

Терор і агресія по-російськи: чи врахує Європа уроки Гітлера, щоб зупинити Путіна?

1897
Ukrinform
Путінська Росія вже два роки тероризує увесь цивілізований світ.

Окупація українського Криму, військова агресія на сході України стали початковими етапами розв’язаної режимом у Кремлі неоголошеної гібридної війни. Росія цинічно і підступно зруйнувала безпековий порядок у регіоні, брутально порушує міжнародне право, тероризує сусідів та підтримує міжнародний тероризм, проводить репресії проти власного народу, захоплює і незаконно ув’язнює українських громадян. Особливо від переслідування потерпають кримські татари на території окупованого півострова.

Актуальною «спецоперацією» керованих Кремлем російських силовиків стала так звана ліквідація начебто, за версією російського керівництва, диверсійно-розвідувальної групи, виведеної на територію тимчасово окупованого українського Криму Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України. Банальна перестрілка п’яних російських військових, прикордонників і фсбешників була подана керівництвом у Москві, як акт тероризму й агресії з боку Києва. І хоча реакція головних світових гравців була, як завжди, відносно стриманою, але на рівні і ООН, і НАТО, Євросоюзу та провідних національних урядів, основним сигналом стала чітка констатація про чергову брехню, провокацію та намагання посилювати Росією ескалацію агресії проти України.

Що сьогодні у голові неадекватного Путіна, і які подальші дії можна очікувати від його режиму, напевно, не знає ніхто. Можна аналізувати у геополітичному та внутрішньому російському контексті розвиток ситуації. Але головний висновок є однозначним: сьогодні Путін, як загнаний у глухий кут пацюк, для якого немає шляхів для відступу. Так само, як немає і не може бути з боку міжнародного співтовариства політики умиротворення відносно режиму у Кремлі. Адже історія вже знає приклади, коли необачна і розслаблена Європа не надто рішуче реагувала на агресивні, загарбницькі та нелюдські дії Гітлера. На сучасному етапі поряд з цим диктатором своє ганебне місце в історії займе Путін-Путлер. Сучасній Європі слід більш рішуче реагувати на дії Москви. Окрім посилення і продовження економічних санкцій проти Росії, а також персональних відносно представників кремлівського режиму, світове співтовариство повинно посилити допомогу Україні та продовжити ізоляцію Росії. Заяви про занепокоєння та заклики до України і Росії не чинити дій на ескалацію конфлікту є неадекватними та недостатніми. Корумповане російське лобі сьогодні підкупило деяких крайніх націоналістів, комуністів, популістів у країнах Європейського Союзу, яким допомагають просувати московську пропаганду і агресію у Європі так звані «корисні ідіоти». Їхній вплив дещо посилився на тлі прямого фінансового підживлення з боку Кремля, спровокованої і підтриманої путінським режимом терористичної активності, а також кризи біженців. Цинічним, підступним і нелюдським є намагання Росії повернути своє місце серед головних світових гравців через пропозиції об’єднатися у боротьбі з тероризмом. Але не можна боротися із цим злом у союзі із самим терористом, яким сьогодні є Росія.

Кремль продовжує злочинно і агресивно нарощувати військові угруповання на сході України, на східному кордоні Української держави, а також на території окупованого українського Криму. Туди перекидаються десятки тисяч гарматного м’яса зі складу кадрових російських військовослужбовців, сотні і тисячі одиниць новітнього озброєння та бойової техніки. До прикладу, на територію України Росія поставила таку кількість танків, яку не мають європейські члени НАТО.

Відтак, саме Україна сьогодні стоїть на варті демократичних цінностей європейської і євроатлантичної єдності. Путін хоче знищити Євросоюз і НАТО, взяти під контроль європейські демократії. Це є запорукою збереження його особистої влади, яка тримається на засадах репресивного кремлівського режиму. Путіну начхати на долю самих росіян та їхньої держави. Головна мета – це бути винесеним із Кремля ногами уперед десь років через двадцять. Але скільки зла це правління принесе Україні, Європі та світу? Тому, жодного умиротворення і толерантності кремлівський карлик не повинен мати. Лише дієва допомога Україні на політичному, економічному та військовому рівнях, подальша ізоляція Москви через посилення тиску з боку цивілізованого світу забезпечить його існування та сталий і мирний розвиток.

Андрій Лавренюк, Брюссель - Київ

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-