За вітчизняну пігулку замовимо слово

За вітчизняну пігулку замовимо слово

1482
Ukrinform
Про високі ціни на ліки в Україні сьогодні уже не говорить хіба той, хто ще не може чи уже не може говорити. В аптечних чергах, магазинах, на ринках, у лікарнях — всюди тільки й розмов про те, що сьогоднішні пігулки  та крапельниці не просто дорогі, а дуже дорогі!

Та й система ціноутворення в цілому людям видається дивною і несправедливою.

І навіть у Міністерстві охорони здоров’я сьогодні активніше почали говорити про те, що з цим лихом потрібно щось робити. Минулого місяця, наприклад, у МОЗ України відбулося перше розширене засідання робочої групи з референтного ціноутворення на лікарські засоби під головуванням Романа Ілика, заступника міністра охорони здоров’я. У заході взяли участь представники профільного міністерства, Державного експертного центру МОЗ України, професійних асоціацій. Учасники засідання обговорили проект постанови КМУ «Про референтне ціноутворення на лікарські засоби», оприлюднений для громадського обговорення на сайті МОЗ України 26 травня 2016 р.

Та чи можуть бути  ліки якісними і водночас доступними? Навряд чи, подумає кожен, кому доводилося переступати поріг лікарні чи аптеки. Ці заклади не зможуть, як би вони не намагалися,   стати  союзниками «худим гаманцям» і пацієнти на власних болячках пересвідчилися: дешево лікуватися – даремно лікуватися. Питання полягає насамперед у наявності здорової конкуренції на ринку виробництва, реєстрації й закупівлі лікарських засобів, на що лікувальні установи впливу не мають. Отут і «зарита собака».

Саме тому представники нашої, вітчизняної компанії «Юрія-фарм» І.В.Найда і А.І.Криворучко беруть на себе сміливість стверджувати, що необхідною умовою для зниження цін до прийнятного рівня є збільшення кількості компаній-виробників генериків (непатентований лікарський препарат, що є відтворенням оригінального препарату, на який закінчився термін патентного захисту. Може відрізнятися від оригінального препарату за складом допоміжних речовин)!   Головне, на їхню думку,  щоб хімією у  «тонкій» аптечній справі, де  одиницями виміру в усі часи – в усі віки прийнято було вважати тільки цінність діючої речовини,  а не купюри, займалися виключно властелини колбочок і реактивів. А ще дуже важливо, щоб у фармацевтично-аптечній справі нарешті перемогла ДЕРЖАВНИЦЬКА ПОЗИЦІЯ, а не вузько-особистісний протекційний інтерес.

Сьогодні вкрай небезпечним для України є поширення складних форм туберкульозу. Це явище визнано Радою національної безпеки та оборони України загрозою для національної безпеки.

А.І.Криворучко на прикладі одного лише патенту № 35554 доводить, що українцям, хворим на пневмонію чи туберкульоз, можна таки уникнути гонки ціноутворення. Питання стосується антибіотиків четвертого  покоління з діючою речовиною «Моксифлоксацина-гідрохлорида».

- В усьому цивилізованому світі прийнято авторські розробки захищати відповідними  патентами, - розповідає Андрій Іванович. – Право інтелектуальної власності на винаходи закріплено у законодавствах усіх країн. Так роблять у Німеччині, Англії, Франції, у Сполучених Штатах… Так роблять і в Польщі, Чехії, Угорщині – всюди, й в Україні в тім числі. Природно, що крупні гравці фармацевтичного ринку практикують захищати власні розробки патентами  не тільки у  материнських країнах, а й у  країнах, чиї ринки входять до сфери їхніх інтересів. Разом з тим, що є суттєвим, кожен патент  має термін початку і термін завершення своєї дії.

- Як правило, по завершенні дії патенту  для тієї чи іншої фармацевтичної компанії може настати час, коли  під іншою назвою виробляють аналогічні за дією препарати. Скажімо, вітчизняний – український…  Науково обґрунтований, що нічим  не поступається лікувальним ефектом, але дешевший в рази… Для прикладу візьмемо препарат Ліпримар (аторвастатин, Пфайзер). У нас ліки, випущені на його основі, називають «Аторвакор» (Фармак), у Словенії це уже «Аторіс» (KRKA) і т.д.

Після закінчення терміну дії патенту у всіх виробників є теоретична можливість реєструвати препарат з такою діючою речовиною під власною торгівельною маркою - брендований генерик (Аторвакор, Аторіс, і т.д.), або по міжнародній непатентованій назві - аторвастатин-Пфайзер, аторвастатин-Фармак і т.д.  

Щодо  цього є вражаючі дані! Згідно з доповіддю Єврокомісії в період 2000-2007 років вихід на ринки багатьох генеричних препаратів був навмисно затриманий на 7 і більше місяців, що коштувало Європі 3 млрд. євро!

- Але для того, щоб такі генерики перетворилися із класних наукових розробок у пігулки чи розчини , вітчизняним компаніям потрібно не тільки бути сильнішими своїх конкурентів цінними  науковими винаходами, а й законну підтримку  з боку тих, хто за посадовими обов’язками повинен дбати про здешевлення, а не удорожчання ліків для власного народу, хто повинен дбати про розвиток виробництва у своїй країни,  - продовжує А.І.Криворучко.

- Не подумайте лишень, що ми закликаємо наших державних високопосадовців до штучного згортання в Україні конкуренції між фармацевтичними компаніями  на користь виключно вітчизняних, -додає І.В.Найда. – Здорова конкуренція навпаки повинна допомагати справі. Завтра, під час прес-конференції в національному інформаційному агентстві «Укрінформ» (зал №1, 11.00 год) на прикладі лише одного патенту  ми хочемо продемонструвати представникам влади, як часто-густо не в інтересах українського пацієнта діють ті державні інституції, що мали би це робити щодня і щогодини.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-