Рейдерство: останній привіт із дев’яностих

Рейдерство: останній привіт із дев’яностих

Блоги
2083
Ukrinform
Україна впевнено йде шляхом європеїзації та демократизації. 

Після Революції Гідності ми отримали повне перезавантаження владного апарату й обрали концепцію швидких та дієвих реформ. Система вимагала бути зламаною. Не просто оновленою, чи частково перезавантаженою, а повністю і докорінно зміненою.

Міністерство юстиції не лишилося осторонь такого підходу.  Команда започаткувала ряд реформ, котрі лягли в основу повної перебудови корумпованої та закритої структури у орган, покликаний надавати якісні й прозорі послуги для громадян та бізнесу.

Наразі Міністерство юстиції  займається реформуванням пенітенціарної та судової систем в Україні, продовжує рухатися у напрямку реалізації змішаної системи у сфері виконавчого провадження та ламає радянську систему реєстрації актів цивільного стану. Підкреслю, що результативно.

Але сьогодні все більше увагу громадськості привертає проблема рейдерства. Це зрозуміло, адже питання може стосуватися кожного, хто має будь-які активи у приватній власності. До недавнього часу влада ніби не помічала цієї проблемної «онкології» у суспільстві. Справи, що стосувалися захоплень приватної власності, роками лежали у судах. За цей довгий період злочинці встигали вивести усі активи з підприємства та приступити до захоплення нових. Реальні власники майна шукали справедливості там, де її не було , в українських судах часів Януковича і попередників.

Мін’юст, розуміючи масштаб та невідкладність проблеми, запустив інструмент, покликаний боротися з рейдерством, та перевів рівень обговорення питання з кулуарного на публічний. Бо держава не може вважатися повноцінною, якщо вона не здатна гарантувати захищеність та недоторканість усього, що пов’язане зі словом «приватний». Це впливає на інвестиційну привабливість України, на її майбутній потенціал та добробут кожного пересічного громадянина.

Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації стала тим дієвим запобіжником рейдерським захопленням, якого українське суспільство вимагало ще з початку 90-х років. Жодне рейдерське захоплення неможливо реалізувати без залучення державного реєстратора. Останній або вступає зі злочинцями у змову, або ж рейдери вводять реєстратора в оману шляхом подання сфальсифікованих документів.

Комісія покликана рятувати захоплені активи саме через призму відміни незаконних реєстраційних дій. Причому робить це новий інститут Мін’юсту на відміну від суду за 30 календарних днів. На практиці у левовій частці випадків– за тиждень, максимум  за два. Усі дані про реєстраторів-порушників передаються до правоохоронних органів, котрі повинні притягувати злочинців до належного рівня відповідальності.

Усього ми отримали та розглянули понад 250 скарг по суті. У частині випадків Мін’юст відмовив у задоволенні скарг. Це пов’язано з двома факторами: не усі заявники коректно зрозуміли, що Комісія – це не суд, Мін’юст не вирішує корпоративні спори, що тягнуться роками; другий фактор – спритні рейдери робили спробу використати Комісію у своїх злочинних інтересах, прагнули ввести членів Комісії в оману та незаконно присвоїти активи. Зрозуміло, що це їм не вдалося.

250 скарг – це у 20 разів менше, ніж до реформи. У 2015 році, коли функції реєстрації бізнесу та нерухомості здійснювалися реєстраторами, що працювали у ліквідованих на сьогодні органах  Мін’юсту, надійшло 5000 скарг.

Наразі ми спостерігаємо тенденцію до зниження кількості скарг на дії державних реєстраторів, оскільки рейдери усвідомлюють, що реалізувати свої плани стало фактично неможливо.              

Наведу статистику за попередній рік, коли будь-яка альтернатива Комісії була відсутня. У 2015 році відбулося 3000 спроб заволодіти чужим майном, 90% увінчалися успіхом.

Сьогодні завдання Мін’юсту - звести проблему рейдерства до мінімуму. Щоб ось ці 150 задоволених скарг і стали останнім привітом з 90-х для нашого суспільства.

Мін’юст створив ефективний орган  протидії рейдерам, але для комплексного вирішення питання необхідно залучити правоохоронні органи та посилити кримінальну відповідальність. Наразі ми працюємо над цією реформою.

Як тільки перші реєстратори –рейдери почнуть відбувати покарання у місцях позбавлення волі та отримають серйозні терміни ув’язнення, кількість бажаючих перереєструвати приватну власність на злочинців впаде до позначки нуль. 

Павло Мороз, заступник міністра юстиції України з питань державної реєстрації

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-