Допінгу в спорті оголошена нульова толерантність

Допінгу в спорті оголошена нульова толерантність

2103
Ukrinform
Ставку слід робити на повернення методичних основ підготовки атлетів

Навколо пов΄язаного з російським спортом допінгового скандалу сьогодні не бракує коментарів, суджень, оцінок. Нагадаю, що трохи більше місяця тому, 21 червня, в Лозанні під головуванням Томаса Баха відбувся саміт МОК, на якому розглядалася допінгова проблема Росії, де стимулятори в спорті вживали у системному порядку. Саміт прийняв кілька рішень, зокрема, щодо акредитації на Олімпіаді спортсменів. Було наголошено, що це – справа міжнародних федерацій і національних олімпійських комітетів. 

Щодо участі в Олімпійських іграх в Ріо-де-Жанейро російських атлетів, то рішення про їхнє недопущення якраз і прийняла Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій  (ІААФ), а Спортивний арбітражний суд позов Олімпійського комітету Росії до ІААФ не задовольнив.

Який урок можна винести з цього скандалу нам в Україні? Пошлюся на власний досвід. Чотири роки тому я втратив посаду президента Федерації легкої атлетики України, тому що розпочав відкриту боротьбу з допінгом, знаючи, що почалося взяття проб на допінг за новою методикою і ухилитися від контролю та від покарання в разі виявлення заборонених препаратів не вдасться. Спортсмени не повірили, що таке буде. Пройшло кілька позитивних проб. Ми всіх, включаючи тренерів, дискваліфікували. Це викликало негативну реакцію.

 Я їм тоді казав: «Шановні тренери, давайте повертатися до методики». І почав активний процес повернення методичних основ у систему легкої атлетики.  Все це пропускалося мимо вух, тому що застосувалась інша метода, пов΄язана з фармакологією. Вони не вірили. І спортсмени насамперед. Ми тоді почали організовувати збори – юнаків, юніорів і дорослих – в одному місці і в один час і проводити семінари-практикуми для молодих тренерів.

 Проблема допінгу активно існує вже майже п΄ятдесят років. Вже кілька поколінь тренері і спортсменів виросли на фармакологічному підґрунті. Про що це говорить? Насамперед про те, що докорінно змінилася концепція технології підготовки. При цьому була відкинута методика підготовки наших часів – вся методика, яка існувала у роки моїх виступів у спорті, яку застосовували, скажімо, у футболі Валерій Лобановський, у легкій атлетиці – Валентин Петровський, Анатолій Бондарчук та інші.  Це відкинуто, забуто. Неконтрольована комерціалізація у світовому спорті приводила й приводить до безкінечної гонки, у якій зиск має той, у кого більші фінансові ресурси і кращі наукові розробки. Тому й виникла пожежа, і цьому була оголошена нульова терпимість (толерантність). Завдяки цим зусиллям відбуваються зміни в напрямку нормалізації ситуації.

Я глибоко переконаний: треба зробити так, щоб методика у підготовці спортсмена була головною, а дозволені фармакологічні препарати – я підкреслюю, дозволені – лише сприяли оновленню організму спортсмена. Хто це може робити? Тільки ті, які володіють методикою. А не ті, хто відкидає такий шлях.

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-