Схоже, перевибори таки будуть...

Схоже, перевибори таки будуть...

379
Ukrinform
В Україні багато партій без ідеологій і багато ідеологій без партій. Коротше, партії окремо, ідеології - окремо.

Може, тому і не настав для мене особисто час для всупу в якусь з партій.

Останніми днями про створення заявили кілька потенційних політсил. Звертає увагу на себе те, що ніби формується дві політсили на базі тієї, які усі бачили однією. Це партія силовиків - Саквералідзе-Чумака і за європейські цінності Саакашвілі-Наєма.

Думаю, обидві мають перспективу. Перша - силовиків - це відгук на запит, який формується в народі, на сильну руку. Реально, чимало людей через нестабільність в суспільстві готові прийняти прем'єром прокурора, генерала чи просто диктатора. Логіка проста: вороги зрозумілі, чого з ними вошкатися, розстріляти їх та і все. Звичайно, це суперечить євроцінностям, але суспільний запит на рішучі позазаконні ('скільки можна прикриватися законами') дії в стилі Шарапова є. 

Ця ніша сьогодні зайнята радикальними патріотичними силами, але національний сектор, хоч і значний, але не 100% в цій ніші. Є космополітичні прагники диктатури. Саме вони і будуть першими прихильниками такої партії.

Щодо другої партії, то у неї є реальна перспектива, але у віддаленому майбутньому. У нас немає партії, яка б відстоювалала ту частину європейських цінностей, які проігноровані іншими партіями. Припустимо, ті самі гендерні проблеми, проблеми секс-меншин... У нас майже немає політиків, які би брали участь у певних парадах, а Європа хоче таких політиків і готова їх підтримувати. Думаю, партія Саакашвілі-Найєма буде саме такою... За права секс-меншин, за аборти, за права жінок і чоловіків виходити на пенсію одночасно... Крім того, там будуть і інші більш сприйнятливі для суспільства гасла, ті, що експлатуються й іншими політсилами. 

Звичайно, така партія не буде рейтинговою, але буде впливовою... 

Щодо лівого електорату - його усе більше. Соціальна проблематика, хоч і нетрадиційно поєднана з антирадянською, усе актуальніша для нео-соціалістів і нео-клмуністів, які виступають під брендами і Радикальної партії, і Опозиційного Блоку, але найуспішніше діє Батьківщина, яка видається мені найперспективнішою лівою політсилою. Що стосується інших лівих лідерів - Симоненко, Мороз, Волга, Каплін - у них конкретні відверті ліві погляди і низький рейтинг. Як на мене, тут річ в тому, що люди хочуть лівих ідей і гасел, але при цьому не хочуть підтримувати усе, що відверто причетне до комунізму, соціалізму чи соціал-демократії, бо ці терміни викликають апатію.

Щоб там не казали, але партійне переформатування у країні відбувається активно. Схоже, перевибори таки будуть, але не раніше, ніж через рік-два, коли згадані процеси завершаться...

Олександр Бригинець
FB

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-