Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

10 тез: Як Москва вкрала у нас 1000-літній ювілей Афона

10 тез: Як Москва вкрала у нас 1000-літній ювілей Афона

Укрінформ
Ще раз про «міфічну» присутність росіян на Святій горі та про майбутнє церкви

Про візит Путіна на Афон та фейковий ювілей російської присутності на монаршій горі нещодавно говорили у нас дуже показові спікери. 

Я виклала найбільш цікаві точки зору у вигляді тез, пронумерувавши їх. Представивши й імена спікерів. 

Професор Олександр Саган:

Українські ченці були на Афоні задовго до 1016 року. Першим там перебував засновник Київської Лаври преподобний Антоній Печерський, який, як відомо, у 1013 році вже повернувся із Афону до Києва. Але постать Антонія занадто тісно пов'язана з Україною. Сергій Шумило (засновник інституту Афону в Україні) ще у 2012 році пропонував святкувати цей ювілей. Він доклав зусиль до появи ініціативи про постанову парламенту про 1000-ліття зв'язків України-Русі та Афон. Це пропонували 9 народних депутатів того часу, але, на жаль, ініціатива зависла в повітрі. А через півроку спливла в Російській Федерації.  Вони вкрали саму ідею, і запропонували святкування «100о-летия руССких на Афоне».

2. Тому з'явилася більш нейтральна постать - монах Герасиим з «монастиря росів». Використовуючи слова «монастир росів», росіяни ступили на свою територію - «Рось та Росія» одне й те саме. За цей час вони вбили у голови європейців думку про те, що 1000 років росіяни вже існували. Більше того, вони розкручують ці міфологеми. Що вони, мовляв, не лише існували, а ще й засновували монастирі. А це вже певна духовна традиція.  

3. Афон постійно підкидає Константинополю проблеми. Бо як тільки Константинополь починає робити рухи по відношенню до інших церков, як зразу монастирі починають писати листи, що це небогоугодна справа. Як зараз зі всеправославним собором.

4. Афон нещодавно, під час візиту Путіна, зробив ляпаса навіть власній державі, оголосивши персоною нон-грата навіть представника МЗС Греції. 

5. Афон дуже активно поповнювався саме слов'янськими монахами. Україна активно допомагала двом монастирям Афона. У Іллінський монастир Афону свого часу засновник відбирав тільки українців.

6. Ченці Свято-Пантелеймонова монастиря були проти російської присутності, більше того - запрошували туди Порошенка. Там більшість українців.

Віталій Дерновий, релігієзнавець:

7. 130 мільйонів рублів виділила Москва на святкування "російськоі присутності" на Афоні. Вони дорогу збудували й особливі келіі поставили. А на додаток запропонували можливий резерв. Заплановано 140 заходів представниками РПЦ; видано 25-томник матеріалів «Русский Афон»; делегація Путіна на Афоні складалась приблизно з 200 осіб. У відповідь на це - жодного заходу від УПЦ або ж інших українських ініціатив.

Петро Зуєв, священик:

8. Україна - територіальний спадкоємець Київської Русі. І що ми бачимо. Як було за Ющенка започатковано своєрідний погляд на історію з наголосом на козацькій добі, ми так і не переорієнтувалися на культуру княжої доби. Ми не видаємо наукових книжок, присвячених Київській русі, а Москва штучно ототожнює себе з цим періодом. Якщо ми не зрозуміємо важливість питання київської спадщини, то це закінчиться тим, чим все закінчилося сто років тому. Ми іншого коріння не маємо. Це питання київського періоду східнослов'янських народів набуло особливого звучання та драматизму при заснуванні Київського патріархату. Чому таке протистояння? Якби історичний центр Української церкви знаходився б десь у Боярці чи Жмеринці, то такого конфлікту б не було. Росії було б легше психологічно змиритися з тим, що є така помісна церква. Тут є київська титуляція для предстоятеля Української церкви. Уявіть собі в європейській свідомості: є Київський патріархат, є Московський. Будь-яка людина, яка чутиме дві назви, буде розуміти, що йдеться про дуже давню церкву.

9. Якщо за цього президентства не буде вирішене церковне питання, воно може бути не вирішене в принципі. Не кожен президент може бути православним, не кожному важлива тяглість від Києва. І якщо президент буде, наприклад, протестантської деномінації, то ця проблема ніколи нікого не буде цікавити. А Росія навіть через 100 років не зречеться своїх культурних претензій.  

Андрій Юраш, директор департаменту у справах релігій і національностей: 

10. Я згоден з думкою одного іноземного експерта, що у РФ є чітка стратегія на перетворення Афону на православний Ватикан. Ми вважаємо, що він здійснює концепції перетворення його на частину «русского мира». Це їхня ціла геоцерковна концепція утвердження впливу та свого іміджу. До цього так і потрібно ставитися - Афон частина їхньої стратегії. Це один із їхніх системних кроків з утверждення свого впливу та мінімазції впливу Константинополя. 

Ситуція на Афоні неоднозначна. Там є 2000 осіб, які є на різних ступенях монашенства, серед них є ті, хто апологетизує Росію, і ті, хто її прокликає. Україна повинна відповідати на ці виклики. Але ми повинні шукати глибші концепти, а не діяти дзеркально. Просто кидатися у вир та робити вторинну політику не можна. Тут потрібні глибші схеми. Ми не повинні бути мимовільними виконавцями заготовлених ролей. Але, зважаючи на всі об'єктивні реалії, на те, ким ми були для афона, скільки взяли й скільки були присутні, але Афонська лінія ніколи не була визначальна для українського православ'я. Це не є мейнстрімовою темою для нас. Тому не треба перебільщувати вагомість меседжів зі Сходу. 

Лана Самохвалова
 

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-