Найкращі ліки від популізму: досвід Швейцарії

Запровадження гарантованого базового доходу за задумом мало б запобігти необхідності працювати на важких роботах, дозволило б збільшити обсяг вільного часу для відпочинку, дозвілля і творчої самореалізації швейцарців. Звісно, розраховувати на розкішне життя у Швейцарії за такі гроші (по українським міркам захмарна сума – більше 60 тис. гривень) не можна, однак задовольнити рядові потреби цілком реально. Таким чином, громадяни маленької альпійської країни мали нагоду влаштувати собі безтурботне життя, в якому праця, по суті, була б не обов’язком, а справою добровільного вибору для кожного.

Але, на перший погляд, всупереч здоровому глузду на вчорашньому референдумі з відповідного питання абсолютна більшість швейцарців (майже 77%) виступила проти введення безумовного базового доходу. Фактично левова частина населення добровільно відмовилася від кількох дармових тисяч доларів. Проте якщо хтось гадає, що подібний результат народного волевиявлення – це наслідок аскетичності й виключного альтруїзму швейцарського суспільства, то сильно помиляється. В основі мотивації голосуючих лежать цілком обґрунтовані з економічної точки зору аргументи. Швейцарці свідомі того, що настільки благодатна соціальна програма негативно вплине на державний бюджет, податкову систему, на розвиток бізнесу і, як наслідок, на економіку країни загалом. Відтак бажання кожного громадянина швидко й легко отримувати індивідуальну вигоду програє усвідомленню того, яку шкоду може принести ініціатива для загалу. Схожа лінія поведінки передбачає, що турбота про спільне благо приносить найбільше вигоди окремому індивіду в довгостроковій перспективі, тому в підсумку кожен робить якомога краще, насамперед, самому собі. Це і є колективна громадянська свідомість, яка слугує найкращою протиотрутою від всілякого популізму. З такою установкою суспільство ніколи не стане жертвою демагогів, що пропонують швидкий і дешевий рай на землі – всього за один голос на виборах.

Руслан Сольвар, народний депутат України