Зупинення експорту між Україною та ОАЕ - питання політичне

Ринок харчових продуктів Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ), як і інших арабських країн Перської затоки (ОАЕ, Королівство Саудівська Аравія (КСА), Бахрейн, Оман, Катар, Кувейт) з об’єктивних причин є імпортозалежний (у середньому на 90%). Серед зазначених країн, за даними Світового банку, тільки КСА задовольняє власні потреби на 20%. Самозабезпечення інших країн не перевищує 10%.

При цьому, як повідомляє Посольство України в Об’єднаних Арабських Еміратах (Королівстві Бахрейн за сумісництвом) споживання харчових продуктів в ОАЕ на душу населення — найбільше в регіоні, а загальний обсяг імпорту сільськогосподарської продукції щороку збільшується та, за прогнозами експертів, до 2020 року сягне 53 мільярдів 100 мільйонів доларів США.

Політика уряду ОАЕ в царині продовольчої безпеки спрямована на залучення до ОАЕ іноземних переробних підприємств і подальший розвиток країни як регіонального «хабу» з торгівлі сільськогосподарською продукцією.

Зауважимо, багато мусульманських країн, зокрема й країни Перської затоки, зацікавлені в торговельно-економічній співпраці з Україною та жодним чином не обмежують постачання на свою територію української продукції, котра має сертифікат відповідності вимогам шаріату від українського Центру досліджень і сертифікації халяль «Альраід».

Водночас, наприкінці квітня 2016 року без будь-яких роз’яснень ОАЕ заборонили імпорт будь-якої продукції з України (і тої, що має сертифікацію відповідності вимогам шаріату (халяль), і тої, що не потребує такої сертифікації).

І хоч у загальній структурі халяль-сертифікованої продукції українських виробників питома вага товарів, експортованих до ОАЕ,  не така висока, щоб викликати серйозну тривогу через можливі фінансові втрати внаслідок зірваного забороною постачання, проте як українські постачальники, так і експерти намагаються з’ясувати причини рішення ОАЕ.

Центр досліджень і сертифікації халяль «Альраід» з огляду на це негайно звернувся з офіційними листами — проханням пояснити причини такого рішення Міністерства навколишнього середовища та води ОАЕ — як до самого Міністерства, так і до українських міністерств і відомств, що мають у своїй компетенції питання зовнішньоекономічних і торговельних зв’язків, зокрема до Міністерства закордонних справ.

Минув місяць, але відповідей на запити Центру досліджень і сертифікації халяль «Альраід», як і будь-якої реакції офіційних українських структур на ситуацію, що склалася з припиненням постачання до ОАЕ української продукції, немає.

Нагадаємо, що втрата ринку ОАЕ для української продукції не критична, проте у світлі останніх подій і через неможливість постачати товар до Російської Федерації ця ситуація мала би стурбувати Мінекономіки, МЗС та інші відомства та організації, наприклад, ТППУ.

Як стало відомо, деякі з українських товаровиробників у неформальному спілкуванні з представниками Міністерства навколишнього середовища та води ОАЕ озвучували свої пропозиції: для впевненості в правдивій та неупередженій експертній оцінці сертифікувати продукцію в незацікавлених країнах, якщо наявні українські сертифікати викликають будь-які сумніви — але одержали відмову. Така реакція дає всі підстави вважати, що заборона постачання української продукції до ОАЕ спричинена не економічними, а, скоріше, політичними чинниками, і ні халяль-сертифікація, ні жодна інша сертифікація (наприклад, фітосанітарна і ветеринарна, на відповідність санітарно-гігієнічним нормам та ін.) нічого не важитиме.