Віталій Чуркін, хіба Вам не соромно?

29 лютого цього року відбулася сесія Ради Безпеки ООН, на якій доповідав міністр закордонних справ Німеччині у ролі голови Організації Безпеки і Співробітництва в Європі. Він наголосив на головних конфліктах у світі сьогодні і в першу чергу звернув увагу на конфлікт в Україні, вказуючи на його продовження, не дивлячись на  домовлене загальне перемир'я.  Він також вказав на обмежений доступ представників ОБСЄ в зону активного конфлікту Донбасу та майже цілковитий брак доступу у Крим.

На його виступ у вигляді більш загальному зреагували представники всіх держав членів РБООН. Між ними також і Віталій Чуркін. Він промовисто звернув увагу, що ОБСЄ входить у п'яту декаду з добрим досвідом, але що на жаль ідеали ОБСЄ не прийняті універсально бо геополітичний егоїзм діє на власну руку. Хто сподівався, звернув увагу Чуркін, брутального захоплення влади, що відбулося в Україні. Далі він подав, що народ Криму  вільно виявив волю вступити у Російську Федерацію та що сьогодні треба використати основні  засади співпраці між ОБСЕ і ООН, а не впроваджувати нову ініціативу.

Одначе при цьому ясно було для держав-членів, що якраз через поведінку російської сторони основні засади співпраці між ОБСЄ і ООН не дають можливості полагодити кризу, а радше дозволяють Росії заморожувати сьогоднішній конфлікт. На характеристику Майдану як брутального захоплення влади та окреслення російського вторгнення в Крим і його анексію фальшивим референдумом як вільний вияв волі народу Криму, учасники ООН просто зітхнули.

Два місяці пізніше, 29 квітня,  на сесії Ради Безпеки ООН доповідали речники ООН і ОБСЄ про війну в Україні. Всі три речники вказали на дестабілізацію у процесі перемир'я, зокрема, останніми тижнями. Подавалися такі цифри:  понад  30 тисяч жертв, третина загиблих, а решта поранених, а також 3 мільйони осіб які потребують гуманітарної допомоги. Доповідачі підкреслили також грубі порушення людських прав, між ними недавню заборону Меджлісу кримських татар у Криму.

Реакція Чуркіна була оригінальною навіть для нього. Мабуть, для відвернення увагу від російської агресивної поведінки, Чуркін висунув немов для підпису членами РБ ООН заяву, підготовлено РФ, у якій говориться про потребу строгого дотримання Мінських домовленостей,  а також запропонував у другу річницю, докладного дослідження трагічних подій в Одесі 2 травня 2014 року. У своєму виступі він знов звернув увагу, що події в Україні – це наслідки насильного державного перевороту. При цьому додав, що переворот був за зовнішньої підтримки, повторив, що у Криму, на відміну від Донбасу, все стабільно. Насамкінець, щодо питання заборони Меджлісу за екстремістську діяльність Чуркін безсоромно заявив, що це внутрішня справа РФ та що Київ, замість турбуватися про татар у Криму, краще б зайнявся проблемами Донбасу.  

Інші держави- члени РБ, включно з Україною, радили Чуркіну, щоби Росія і її найманці, разом з регулярними російськими військовиками і старшинами та з  так званими сепаратистами, яких всього зачисляють понад 35 тисяч, в першу чергу навчилася шанувати Мінські домовленості, а щодо розслідування подій в Одесі , то це пропонували  робити в повному контексті російського вторгнення в Україну, починаючи з  анексії Криму та збиттям Малайзійського літака, тощо. Речник Великої Британії звернув увагу Чуркіна, що Крим і Меджліс не є внутрішньою справою РФ, бо ООН, як і цілий світ, не визнає ні так званого референдуму, ні залучення Криму до РФ.

Мабуть,  для Віталія Чуркіна як людини не важко по совісті постійно повторювати неправду, хоч з певним докором треба дивитися  на дипломатів, які займаються виключно поширенням дезінформації задля своїх державних інтересів. Чуркін під тим оглядом проявляє особливий талант у цьому напрямі. 

По біографії Чуркін – оригінально актор, який навіть знімався у кількох радянських фільмах, що пропагували Леніна. З екрану Чуркін зійшов, щоби студіювати англійську мову. Ясно, що для експорту. Дипломатом він став опісля, і перші його дипломатичні ролі були ролями пропагандиста. Паралельно з цим він здобув також диплом з історії;  служив директором інформаційного відділу Міністерства закордонних справ СССР, а опісля РФ.  Йому  тоді надавали різні ролі, включно навіть з роллю радянського брехунця, який доповідав перед Конгресом США про Чорнобиль. В ту пору, вже за часів гласності в СССР, він намагався брехати перед цілим світом про Чорнобильську аварію.

Сьогодні Віталій Чуркін прямо грає роль російського брехунця. Загальновідомо, що РФ присвячує велику увагу, а також виділяє великі фонди на дезінформацію.  Тому не повинно бути незрозумілим, що Чуркіну не соромно як людині грати цю роль. Він може грати будь-кого, якщо цього вимагатиме сценарій. 

Речники держав-членів РБ під час його виступів в ООН ясно і прямо ігнорують твердження брехунця, з нього інколи навіть насміхаються та давно перестали йому вірити. Це мусить помітити Чуркін.  Сьогодні він актор, представник РФ в ООН,  але якому вже немає публіки. А актор без публіки перестає бути дієвою особою. Пане Чуркін, мабуть, прийшов час зійти зі сцени.

Аскольд Лозинський, президент Світового конгресу українців (1998 – 2008)

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства