Викинуті на смітник історії
Замість них з’явилися вулиці не тільки Джона Леннона чи Енді Воргола. Область стала єдиною в Україні, в якій «декомунізовані» вулиці перейменовані на честь усіх загиблих на Донбасі героїв. Така була моя принципова позиція.
І що ви думаєте? Виявляється, є маса людей, які протестують проти цього. Наведу два приклади. У селищі Великий Березний моїм розпорядженням вулицю Івана Локоти (комуністичний діяч Чехословацького періоду) перейменовано на вулицю Василя Наливайка (боєць 128-ї бригади, народився у В.Березному, загинув у червні 2014р. на Луганщині). Після цього до мене надійшло кілька десятків листів від мешканців вулиці з вимогою повернути стару назву Локоти. Тобто десятки людей вимагають: «Заберіть загиблого на війні й поверніть нам комуніста, хоча він не мав до В.Березного ніякого відношення!»
Ще один приклад – у с.Клячаново Мукачівського району вул.Ворошилова моїм розпорядженням перейменована на вул. Василя Лавкая (боєць ДУКу, загинув на Донбасі, похований у Клячанові), а вул. Жовтнева – на вул. Альберта Падюкова (боєць «Айдару», загинув на Донбасі, похований у Клячанові). Через два тижні сільрада (яка до цього протягом 9-ти місяців не хотіла виконувати закон про декомунізацію, хоча ми їй неодноразово нагадували) своїм рішенням перейменовує вулиці Ворошилова та Жовтневу на Нивлянську та Виноградну. Ну, хіба не свинство? Хлопці не ховалися від війни по підвалах чи закордонах, а поїхали на схід і віддали свої життя за Україну, а після цього земляки просто плюнули їм в обличчя…
Рішення сільради незаконне, тому я оскаржу його в суді, однак ці приклади показують, як глибоко в’їлася комуністична пропаганда в свідомість закарпатців, і наскільки вони далекі від того, що відбувається на Донбасі. Закарпатська область займає останні місця по кількості тих, хто бажає зі зброєю в руках захищати свою країну. Тому якщо буде оголошена нова хвиля мобілізації, на прізвища любителів комуніста Локоти і депутатів сільради з Клячанова військкомати звернуть особливу увагу!
Геннадій Москаль
FB
реклама