Що показав референдум у Нідерландах

- Україна для них терра інкогніта і змінити це за пару тижнів нереально. Інше питання, а що ми крім тюльпанів, вулиці червоних ліхтарів та легалізованої марихуани знаємо про цю країну? Так що незацікавленість двостороння. При такій ситуації говорити про усвідомлений вибір (а цікавість є основою для критичного мислення, а відтак і вибору на його основі) не доводиться. 

- Нідерландці мають дуже цікаве ставлення до ЄС. З одного боку вони є його осердям і дуже активно просували його на початкових етапах, як гарантію миру в Європі після другої світової війни. Та останнім часом, як один з донорів ЄС, вони почали дуже критично ставитися до його ефективності. І це цілком справедливо, бо гроші заробляються в Німеччині та Нідерландах, а спрямовуються у невідомі жителям цих країн Грецію, Португалію, або ще цікавіше - в якусь Україну. Яка при цьому не горить бажанням реформуватися. Тому чи варто посилювати ЄС чи поширювати його - питання. Бо ж доведеться більше грошей платити. Це політики та економісти можуть рахувати успіхи від широкого вільного ринку, зони вільної торгівлі, і таке інше. А громадяни легко бачать у подорожчані життя провину "інших".

- На цьому тлі питання асоціації з Україною стало питанням ставлення жителів країни тюльпанів до ЄС. Переважно пофігістичне на цьому етапі. І справді, проблема асоціації це, на щастя, тепер не лише наша проблема, а проблема ЄС. Як ми разом з цього видряпаємося - питання. Але паніка і пошук винних точно не порадник у цьому процесі.

Резюме - винних у негативному результаті референдуму в Нідерландах багато. І не лише в Україні, хоч тут і найбільше - від суспільства, як створило собі ЄС-фетиш (чисті дороги, якісні послуги, життя без корупції) і не розуміє, що це все наслідки і наслідки внутрішньої політики,хоча зовнішня підтримка корисна, влади (всіх інституцій та тієї частини, яка не готова реформуватися) через повільність реформ, а моментами їхню відсутність, ЗМІ, де інформації про ЄС мінімум, не кажучи вже про країни-члени спільноти. Та навіть коли ми перерахуємо всіх і всіх відшмагаємо у ФБ та кухнях - нічого в реальному житті не зміниться, хіба трішки ‪#‎зрада‬ додасться.

Референдум не є похованням асоціації. Євроінтеграція для всіх країн Східної Європи була складним процесом з етапами активізації та заморожування. Тому тут знову висновок традиційний - треба працювати. Кожному там, де він чує власну спроможність. Якщо є спроможність лише скиглити - теж варіант. Правда, це ні на що не впливає, крім вашого настрою та настрою оточуючих, яким це рано чи пізно набридне.

Тому, який у нас тег традиційно?
#‎боротьбатриває‬ ‪#‎vechtengaatdoor‬ (якщо гугл не підвів, то це те ж саме голландською).

Ярослав Юрчишин

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства