З приводу гібридної війни та «Нью-Йорк Таймс»

З приводу гібридної війни та «Нью-Йорк Таймс»

1648
Ukrinform
Днями «Нью-Йорк Таймс» виступила з різкою критикою України. Петро Порошенко емоційно відреагував на цю публікацію, назвавши її елементом гібридної війни.

Я була на цій прес-конференції Порошенка, читала статтю в «Нью-Йорк Таймс» і, як ще кілька присутніх журналістів, негайно повідомила про це дивне твердження Президента в соціальних мережах. Утім, вважаю, що президент правий по суті, хоча висловився у дуже помилковій формі.

Проти України ведеться гібридна, війна і західні ЗМІ є одним з її інструментів. Рідко, коли це робиться напряму, через замовні статті, частіше - через просування меседжів, які збігаються з внутрішніми установками західних журналістів.

Західні журналісти та експерти піддаються впливові російської пропаганди, романтичному уявленню про Росію, часто є носіями ще старих радянських ідей про Україну як частину Росії, вірять у братні народи, тощо (не вірите, почитайте репортажі Саймона Шустера в журналі "Time" чи останню книгу корифея американської журналістики Марвіна Калба). Дуже часто вони пишуть на теми України саме тому, що колись працювали в московському бюро власного видання, а тепер вважаються експертами з російської тематики, куди, за визначенням, підпадає і Україна. З такими стикаюся особисто, вони не є «ватниками», але, скажімо так, мають низький імунітет до російських меседжів.

Часто російські меседжі вигідні та зрозумілі вашингтонському істеблішменту. Президент Обама, хоча і говорить, що не вірить у «зони впливу», тим не менш заявив, що для Росії Україна завжди буде важливішою, ніж для США, тому, мало що США можуть зробити, щоб Росія – тут я перефразую – відчепилася від України. Доктрина Обами - почитайте статтю під цією назвою в «The Atlantic» - зводиться до того, що основне завдання президента - не робити дурниць ("don`t do stupid shit"). В Адміністрації США дуже висока планка для того, аби діяти та надавати допомогу, особливо у випадках, коли не йдеться про прямий інтерес Сполучених Штатів.

Корупція в Україні – зручний привід Україні не допомагати. Коли Вашингтон говорить, «нехай спочатку Україна подолає корупцію, а вже потім ми подумаємо, чи треба їй допомагати» - це вигідне і для Москви, і зручне для багатьох у Вашингтоні, включно з президентом.

Чи є власне ця стаття елементом гібридної війни? Не знаю. У ній немає нічого такого, про що не говорять у Вашингтоні, можливо, окрім вислову «корупційне болото». Якщо б Порошенко сказав, не хочу коментувати дану статтю, але …далі по тексту, то все було б абсолютно правильно і доречно. Мене здивувала його відповідь, я про неї повідомила, але через якийсь час почала сумніватися, чи саме цю статтю він мав на увазі, відповідаючи на питання Natalka Pisnya.

До того ж відразу після прес-конференції в кулуарах саміту Порошенко мав їхати на ефір на телеканал «Фокс», то напевно був готовий особисто взяти участь у цій гібридній війні й зробив фальстарт.

Утім, усе сказане зовсім не відміняє того, що корупція в Україні дійсно стоїть на перепоні американської допомоги та захисту суверенітету країни, а новий, професійний, чесний Генпрокурор конче потрібний.

Тетяна Ворожко
FB

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-