Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

Чому наші церкви переповнені тільки на Різдво і Великдень?

Чому наші церкви переповнені тільки на Різдво і Великдень?

Укрінформ
Український Великдень – за новим календарем. Після 25 років незалежності прийшов час синодам і соборам обох головних наших віросповідань, мабуть, подумати про потребу переходу на один календар разом з цілим світом за малими виїмками Росії, Сербії, тощо.

Після ганебної зустрічі у Гавані я поневіряюся між різними церквами – протестантськими і православними. Поки що не знайшов сталої церкви.  Категорично відмовився від римо-католицької, бо вона ще більш зближена з Папою Францішеком. Інколи відвідую українські греко-католицькі церкви, але чотири рази виходжу з церкви під час Святої Літургії, бо чотири рази церква приневолює молитися за Папу Римського, і ще до того поіменно.

Цього Великодня пішли ми з родиною в неділю на Великдень до Церкви Св. Івана Хрестителя у Виппані, Нью-Джерзі. Чотири рази я виходив з церкви,кілька хвилин постояв на дворі, і тоді повертався, але немов на злість мені священик два рази в додатку під час проповіді згадав Папу. Я ледь не вмовив собі, що священик зробив це особливо для мене, але пізніше втихомирився, зрозумівши, що таке думання приведе мене до потреби психіатричного лікування мильного нарцисизму своєї власної величності та параної,  що всі проти мене. Остаточно після глибокого віддиху я вирішив, що це мине з часом, тобто що церква не перестане молитися за папу, але скорше чи пізніше  перестане молитися за Францішека.

Одначе у моїм обуренні проявилася дійсна проблема. Днем раніше ми були у тій самій церкві під вечір, щоби посвятити кошики за нашою традицією. Рішили залишитися на воскресну Утреню та Великодню літургію, заповідану у цьому році майже зразу після посвячення. Тут раптово на початку  священик почав подавати інструкції обходження церкви з плащаницею в англійською мовою. Розпочалася відправа. Все по-англійському. Я звернувся до сусіда з питанням, чи це буде двомовна відправа. Він підказав, що Утреня і Літургія будуть виключно  англійською мовою і що щойно завтра рано буде Літургія українською мовою.  Я перехрестився символічно та покинув церкву. Покинула зі мною і моя родина.

Для кого і для чого? Щоправда при цій Церкві щосуботи під вечір відправляється англійською мовою недільна Літургія для англомовних парафіян. Незважаючи на моє особисте становище, що навіть цього непотрібно, а  радше потрібно впровадження читання Євангелія і казання проповіді англійською мовою разом з кількаразовим “Господи помилуй” по-англійськи , а решту по-українському з перекладом у молитовнику вистарчає для духовних потреб українців, які не володіють справно українською мовою. Зрештою у виключно англомовній Літургії бракує будь-якої прикраси української відправи, що відрізняє її від інших відправ, немає співу, тощо.

Одначе в цьому році вперше у Великодню суботу впроваджено Воскресну утреню і недільну Літургію виключно по-англійський. Чому? Змінилася значно демографія парафії чи змінився отець парох? Демографія, якщо змінилась, то  хіба тільки більшим припливом новоприбулих. Не вони впровадили англійську мову. Прийшов новий отець парох. Мабуть, він впровадив. Чи питався когось, чи ні, не знаю. У кожному випадку впроваджено поважну деукраїнізацію парафії. Зробив це отець парох на власну руку. Не міг це зробити без дозволу Владики.

Колись було по селах та малих містечках чи в Україні, чи на нових поселеннях у діаспорі, що отець парох являвся чи не єдиним з вищою освітою. Всі дивилися до нього задля  не тільки духовного натхнення, але і національного і громадського проповідництва. Отці були провідниками громад. Казали, який отець парох, таке і село. Сьогодні це минулося. Громади і парафії виповнені людьми не тільки з вищою освітою, але часто з вищою, ніж отець парох. Громада повинна розпоряджатися  парафією спільно з отцем. На жаль, на моєму досвіді деякі наші священики і владики обох віросповідань у діаспорі поки що до цього не дійшли. І це одна з причин чому, парафії корчаться. Чому наші церкви переповнені тільки на Різдво і Великдень? Священики – це духовні пастори. Нехай їхня паства буде стадом овець, але не баранів.

Церква Св. Івана Хрестителя у Виппані. Нью-Джерзі це тільки приклад. Таких прикладів, на жаль, більше. З цього питання потрібно  пробудження наших владик,  священиків, але також і вірних, а останніх зокрема.  Мовчазні не будуть вирішувати питання. Вони просто будуть або не будуть частиною Церкви.

Церква – це не чотири стіни з духовним опікуном і цивільним адміністратором. Церква –це сукупність вірних, зорганізованих територіально для спільного шукання зв'язку з Господом Богом та тим самим забезпечення власного спасіння. Церква не повинна бути вигідною для її вірних, але вона повинна їх влаштовувати. При церковній громаді треба спільно обмірковувати складнощі та потреби. Поважною частиною нашого українського церковного обряду є наша українська мова. Тому і перейшли ми із старослов'янської на українську. Наші церковні пісні та музика ославились на ввесь світ. Вони притягають вірних до прославлення Господа Бога та до молитви. Заберіть це, і Ви знищили нашу духовність.   

Аскольд Лозинський, президент Світового конгресу українців (1998 – 2008)

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-