Все, що залишилося від суб'єктності Росії - це право вето в Радбезі ООН і ядерна зброя
За час своєї агресивної політики вона остаточно втратила Прибалтику, Середню Азію, Кавказ, Балкани, (навіть Болгарію з Чорногорією), стрімко втрачає Молдову і остаточно втратила Україну. І Туреччину, з якою у неї були міцні відносини з 1921 року, теж уже практично втратила.
У Путіна залишився лише маленький плацдарм в Сирії і пара-трійка союзників-диктаторів країн-ізгоїв.
Черговим доказом того, що у Путіна, крім "права вето", яким користується Росія в Раді Безпеки ООН і ядерної зброї, не залишилося практично нічого, є те, що його не було на щорічній безпековій коференції у Мюнхені. І це не дивно. Він боявся повторення того, що було в австралійському Брісбені під час зустрічі G-20, коли отримав "холодний душ" від світових лідерів. Зараз він боявся, як тоді, опинитися в ситуації „руконеподаваемого”, залишитися снідати на самоті і так само, як тоді, раніше полетіти, пославшись на невідкладні справи.
Він боявся показати свою слабкість. Путін не міг знову показати всьому світові свою самотність.
Росія втрачає вплив, силу і самостійність. Навіть Центробанк Росії вже не самостійний в курсоутворенні, прив'язавши рубль до ціни на нафту, яка залежить не від Росії, а від нафтовидобувних компаній, країн і світових спекулянтів.
Що стосується права ветувати рішення Радбезу ООН, то і тут справи Росії кепські - безвідповідально використовуючи це право ледь не частіше, ніж всі інші чотири країни разом узяті і не для зупинки воєн, конфліктів і вбивств людей, а якраз для торгів, "заморожування", "щоб враховували побажання Росії і боялися", Росія поставила під сумнів саму систему прийняття рішень, зробила свій голос предметом торгів, а значить - нелегітимним.
І саме тому, якщо з суб'єктності Росії прибрати ці вплив, силу і самостійність, то ми отримаємо тільки ядерну зброю, якою вона лякає світ.
Обама в своїй останній промові до Конгресу сказав, що зараз світ стоїть не так перед викликом «імперій зла», як перед викликом розвалу держав. І між рядків це означало, що головною загрозою миру є розвал «імперії зла», яка начинена ядерною зброєю.
До цього світ абсолютно не готовий. Світ це знає, люди відчувають це кожен день, багато, дуже багато - на собі. Глави держав, експерти шукають відповідь. Але... якось «гібридно», не називаючи речі своїми іменами, інерційно, реактивно, намагаючись залишатися або недалеко відходити із «зони комфорту». Чи не тому головною проблемою Давосу назвали проблему лідерства?
А Росія цим користується, продовжує шантажувати світ тим, що Путіним було позначено ще в 2007 році як загроза холодної війни. І всі сьогоднішні події лише підтверджують, що Росія, педалюючи цю тему, практично бере в заручники не тільки жителів окупованих Криму та окремих районів Донбасу, а й лідерів світових держав і їхніх громадян.
Але у світу не залишається іншого вибору, як подивитися в очі цій загрозі і виробити конкретний план дій. Дезінтеграція Росії, начиненої ядерною зброєю - виклик всьому світові, але імперська Росія з її націоналістичною, навіть шовіністичною, ідеологією - смертельна загроза.
Україна про це знає як ніхто. І платить за ці „знання” життями своїх громадян. Тому ми маємо повне право попередити.
реклама