Кремлівські пастки як театр абсурду
Новорічні свята позаду. Вони дещо здивували несподіваними снігами і морозами. Проте ці прояви – природні, на те й зима. Неприродно теплим був грудень. Лише через нього січневі холоди сприйнялися як несподівані.
Але початок 2016-го згадуватиметься ще й чимсь абсурдним. Можна було б про таке забути, якби не та вражаюча алогічність чиїхось дій. Ось внаслідок неї – певні думки і застереження. Вони приходять не відразу, а згодом, - коли виникають ще якість обставини і ракурси.
Тож, пригадаємо: у переддень Нового року Путін видав підлеглим, м'яко кажучи, дивне доручення. Його відразу озвучили за повідомленням міністра енергетики РФ Олександра Новака, суть доручення - «терміново звернутися до одного з професійних агентств для того, щоб провести соціологічне опитування населення Криму і Севастополя». («Интерфакс», 31 грудня 2015 року). А питання передбачалися якісь риторичні: «чи підтримуєте ви чи ні укладення комерційного контракту з Україною на постачання частки електроенергії в Крим і Севастополь, якщо в ньому буде вказано, що Крим і Севастополь є частиною України?" І друге: «чи готові ви до тимчасових труднощів, пов'язаних з незначними перебоями енергопостачання протягом найближчих 3-4 місяців?". За словами міністра, щодо території, то саме Україна наполягає на такому формулюванні в контракті. З чим не згодна Росія. І якщо вже цитувати міністра до кінця, то виявляється, «президент вважає правильним провести опитування, перш ніж приймати остаточне рішення щодо укладення або не укладення контракту».
Гадаю варто не забувати про таку «подію» - повірте, вона сповнена рецидиву у майбутньому.
Тому якось тепер приглянемося до неї. Почнемо з простого міркування: чи знайдеться хтось, хто засумнівається в тому, що і на перше, і на друге питання цьому президенту дадуть відповідь «так»? Навряд. Але для чогось йому таке опитування потрібне. Навіщо? Щоб відмовитися від підписання контракту з таким формулюванням? Але ж відмовитися можна і так, без опитувань - на підставі того, що, за нинішніми «поняттями», Крим у складі РФ. Який же сенс ще щось питати?!... Фантазувати інші варіанти відповіді на це питання - або ворожити на кавовій гущі, або вдатися до безглуздого аналізу нездорового мислення цієї людини.
Але водночас викликає питання такий факт. Чому цим займається особисто президент? Тобто, соцопитуваннями. Для таких доручень вистачило б, припустимо, глави кабінету міністрів, якби йому прийшла в голову ця «соціологічна» ідея. До того ж прем'єр в цій країні абсолютно ручний, альтер-его президента. До того ж, контракт буде підписувати уряд, а не адміністрація Кремля. До того ж, зрозуміло, що «професійна компанія» піднесе найпотрібніші кремлівському керівництву результати - хто б їх не замовив. Що врешті-решт і трапилося. Навіщо бентежитися президенту?
Я вже не кажу про те, що повідомляти журналістам про той чи інший крок глави держави в таких випадках належало б прес-секретареві, а не міністру енергетики. То вже геть дрібниця.
І вже зовсім шокуючим виглядає цей жест в іншому аспекті. Коли таке бувало, щоб саме цей президент питав у громадян, чи підписувати якийсь діловий контракт з кимось? Хтось пригадає хоч один приклад такого роду? Ось недавно в Китаї прем'єр підписав близько тридцяти угод. Які там були формулювання, чи знають про них, чи погоджуються з ними громадяни, - ніхто нікого не опитував. Чи, може, хтось згадає доручення президента про проведення соцопитування серед росіян з питанням про приєднання Криму? Адже це було б більш значущим! Для цього, може, не маленьке соцопитування, а справжній загальнонаціональний референдум потрібен був би. Але й такого ніхто не згадає.
Чи варто ходити в цирк, чи буде там тепер смішно?
Мені все ж хочеться бодай щось припустити. Виходить, якщо Україна підписала б цей контракт без такого формулювання, то визнала б Крим і Севастополь російською територією. А якщо Україна не підписала і залишила мешканців півострова певний час тремтіти від холоду і палити вогнища у дворах, то вона показала світу і, зокрема, самому Криму свою жорстокість, підступність, мстивість... Чи не в цьому мета того доручення? Примітивна спроба влаштувати пастку. Неначе питання енергопостачання Криму - така собі гра, в яку ну зовсім не гріх якийсь час погратися. З соцопитуваннями, генераторами, енергомостами. Що там змерзлі люди?! Потерплять. Але ж виставимо Україну перед світом негідницею!
Але ж насправді, то цілком доречним має бути інше питання. А хто до кого набивався у постачальники? Хіба Україна до Кремля прибігла з тим контрактом? Не пригадуємо такого. Навіщо їй ваші кремлівські умови з результатами фальшивого телефонного опитування (якщо воно насправді було проведено)? Умови може виставити вона сама, якщо її електроенергія потрібна комусь. Ось днями Антимонопольний комітет України виставив російському «Газпрому» штраф - як транзитеру за монопольне становище упродовж тривало часу - на суму близько 3,5 млрд дол. Впевнено, не комплексуючи і не оглядаючись ні на які «соцопитування». Що, незвично? Що, шокує? Бо звичною була слухняність «молодшої сестри»?
Тепер у Кремлі нехай співставляють той кредит, що давали Януковичу, зі штрафом українського антимонопольного органу. І хто ж кого тепер шокує по-справжньому?..
Думається, російським соціологічним компаніям варто було б провести у світі соцопитування з іншими двома питаннями: хто ще взагалі вірить російському президентові? І чи не здається комусь, що керівництво РФ зі своїм абсурдним опитуванням в новорічний вечір у черговий раз влаштувало пастку самому собі? Світ же не геть дурень - може ось так цей «театр» сприйняти.
реклама