«Будьте нашими князями»

«Будьте нашими князями»

1593
Ukrinform
Варяги жили у північній Європі, на кам'янистому півострові Скандинавії. Літописець оповідає, що в ІХ столітті два варязькі ватажки Аскольд і Дир поплили униз Дніпром і затримались у Києві.

Планували Аскольд і Дир їхати у Царгород, але, побачивши Київ, вирішили осісти в ньому та спитали мешканців-киян, чи приймуть. Зібрали кияни раду і вирішили не тільки згодитись, але сказали “Будьте нашими князями.”

Михайло Саакашвілі, колишній президент Грузії, який не міг знов балотуватися в президента через конституційне обмеження в 2013 році, був опісля  примушений політичними обставинами тікати із своєї батьківщини. Він  приїхав в Україну та забажав там осісти. Спитав Президента України, чи прийме він його. Президент не тільки погодився, але сказав, “Будь моїм губернатором в Одеській області.”

По-різному можна оцінювати цей модерний приклад нашого звичаю “Будьте нашими князями”. З одного боку, маємо колишнього президента, хоча чужого, на позиції звичайного обласного губернатора. Саакашвілі має не тільки західну освіту та певний досвід, але і репутацію організатора поважних економічних реформ на свої батьківщині.  Кажуть, що він навіть розмовляє інколи українською мовою. Сумніваюся одначе, що наради, як і перепровадження діловодства  в Одесі чи навіть його спілкування з Президентом Порошенком відбувається по-українському. Недавній скандальний ролик 14 грудня про засідання національної ради реформ виявляє, що майже всі при таких спільних зібраннях розмовляють російською мовою.

З іншого боку, обвинувачення проти Саакашвілі, чому він мусів покинути Грузію і не сміє туди повернутися, бо над ним висить кримінальна справа, включає і звинувачення вгрубих корумпованих порушеннях, які Саакашвілі називає політично інспірованими. Україна, правда, відмовила у його екстрадиції, але це, мабуть, більше через знайомство, аніж  з огляду на брак належного представлення доказу обвинувачення. Чи спрацює урядування Саакашвілі для Одеси і для України?  Як кажуть в Україні, поживемо – побачимо.

Тим часом може дехто висловити признання Президенту за те, що він користується різними можливостями та вишукує способи, щоби у дуже важких і нестійких обставинах забезпечити розвиток держави в період не тільки воєнної небезпеки, але й певних провокацій з боку Росії поширити штучно влаштований конфлікт між населенням України,  владою в Києві, а також і на інші області, от, наприклад, Одеську.  Якщо призначення  Саакашвілі мало бути короткотермінове, то, мабуть, це не тільки допустиме, але й можна уважати ініціативним та розумним зі сторони Президента.

Одначе не можна не бачити певних проблем у цьому призначенні. По-перше, як обійшли Президент і губернатор Саакашвілі закон про громадянство, який вимагає від іноземців «безперервне проживання на законних підставах  на території України протягом останніх п'яти років». Очевидно, це громадянство служить Саакашвілі подвійно бо стаття 25 Конституції вказує: «Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі».

На сьогоднішній день  Саакашвілі користується високим рейтингом в Україні, можливо, далеко вищим, ніж сам Президент , а тим більше, ніж Прем'єр-міністр. Ось у цьому, на мою думку, проявляються далекотермінові плани як Президента, так і самого Саакашвілі. Рейтинг Саакашвілі не страшний для Президента, бо Саакашвілі мусить прожити в Україні десять років, щоби конкурувати на Президента. За цей час Президент Порошенко може спокійно відбути два терміни. Одначе для того, щоби зайняти місце Прем'єр-міністра, не треба цього терміну проживання. Отже, сьогоднішній губернатор Одеси, напевне, не був влаштований Президентом тільки для Одеси. Ось дійсний задум Президента.

Мабуть, сьогодні ясно усім, що, не зважаючи на два майдани,  Україна ще не справилась із системною корупцією. Кадри потрохи міняються, але система лишається та сама. Великі гроші йдуть у вибори, бо їх наслідки приносять ще більші гроші.  Президент Порошенко та Прем'єр Яценюк  проголошують на  ззовні боротьбу з корупцією один голосніше від другого. У такій ситуації відбувається рівночасно боротьба  за владу. Як не дивно це звучить, але у такій обстановці для народу краще мати дві корумповані сторони  політичного спектруму, ніж дозволити, щоби усі важливі пости знаходились в одних  руках. Правда, обидві сторони не керуються добром народу, а нагодою власної користі. Арешти навіть прокурорів мають здебільше символічний характер та переважно кінчаться смішною заставою.  Саакашвілі – це приятель Президента ще з студентських часів. Сьогодні тим більше виявляється, чому Президент його спровадив та зробив губернатором.

В Україні чесну людину в урядових колах слід шукати із свічкою.  Фактично народні обранці – не перевірені особи. Їх обирають за списками чи за їхніми  виступами.  Одержавши владу, вони впроваджують систему, яка дозволяє власне збагачення. Тому за кожним кроком президента, прем'єра, спікера, міністра, депутата треба стежити і реагувати, а хто діє нечесно, того проганяти. 

* Точка зору автора блог-виступу в рубриці «Громадська платформа» може не завжди збігатися з позицією редакції.
 

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-