До 2018 року Україна матиме у космосі своє повноцінне супутникове угруповання. Дуже сміливе завдання. Щоб реалізувати його, окрім щорічних 500-700 млн грн додаткового фінансування, необхідно швидко й ефективно реформувати галузь. Головна мета - відповідати сучасним вимогам і нинішній ситуації в країні, не розпорошуватися на багатьох напрямах, як це було раніше. Сьогодні на перший план виходить забезпечення української армії, в умовах бойових дій на сході країни, якісною картинкою з космосу.

Про пріоритети України у космічній сфері, а також перспективи співпраці з європейськими та світовими партнерами, в у мовах втрати коопераційних зв'язків з Росією, в інтерв'ю власному кореспондентові Укрінформу під час візиту до Польщі розповів голова Державного космічного агентства України (ДКАУ) Олег Уруський.

- Зараз на сході України фактично триває війна і криза відчутна в усіх галузях економіки. Чи в таких умовах є шанси на розвиток космічної галузі?

- Звичайно, ракетно-космічна галузь як частина економіки України переживає проблеми, як і всі інші. Більше того, останнім часом ми мало займалися диверсифікацією своїх ринків, були сильно зав'язані на північно-східного сусіда (Росію - ред.). Сьогодні цей ринок продовжує існувати в рамках міжнародних проектів, а на двосторонньому рівні співпраця практично припинилася. Ситуація - непроста. Зараз ми повинні переорієнтовувати себе на інших замовників, шукати інші шляхи наповнення бюджету наших підприємств і конструкторських бюро.

Але з іншого боку розуміємо, що свої можливості повинні використовувати в інтересах національної безпеки та оборони. Це дає шанс показати себе, зокрема у наданні оперативної й об'єктивної інформації про пересування (військ - ред.), картинки із зони АТО. В цьому плані працюємо і допомагаємо у міру можливостей нашим Збройним Силам (ЗС). На жаль, сьогодні змушені використовувати іноземні супутники, бо не маємо свого угрупування. У цьому контексті ми співпрацюємо з європейськими партнерами стосовно або модернізації, або закупівлі нових станцій для прийому інформації з їхніх супутників. З іншого боку, наші підприємства працюють в інтересах Міноборони у тому, що стосується реактивних систем залпового вогню і взагалі ракетних комплексів, які є на озброєнні наших ЗС. На ДКАУ покладено зобов'язання забезпечувати ситуативний центр космічною інформацією.

- Чи є в України плани щодо запуску власних космічних апаратів?

- У наступному році запустимо науково-технологічний супутник, але він нам мало що дає з точки зору забезпечення інтересів України. Перший апарат - супутник дистанційного зондування землі Січ-2-1, щоправда, з невисокою роздільною здатністю ми зможемо запустити в 2017 році. Натомість, супутник з можливістю робити знімки високої роздільної здатності Січ-2М ми плануємо запустити в 2018 році. Не виключений і ще один варіант. Зараз ведуться перемовини з однією із західних країн щодо можливості купівлі супутника дистанційного зондування землі з апаратурою високої роздільної здатності - менше одного метра. Якщо ми домовимося, то запуск цього супутника - Січ-3 іноземного виробництва за участю українських підрядників - можна було б здійснити наприкінці 2017 року. Таким чином, в 2017-2018 роках ми б сформували власне угрупування у складі не менше трьох супутників.

- Яким чином українська армія зможе користуватися даними з цих супутників?

- У структурі ДКАУ є Центр прийому інформації і контролю навігаційного поля, розташований у Хмельницькій області. У ньому є також українські військовослужбовці, які працюють зараз у нашій системі. Там є станції прийому, де ми приймаємо і здійснюємо первинну обробку інформації, а далі - відведеними каналами передаємо її у Міноборони.

- Пане голово, чи є в сьогоднішніх умовах якісь стратегічні плани щодо розвику нашої космічної галузі?

- Ми завершуємо роботу над проектом стратегії космічної діяльності України на період до 2022 року. Цей документ почали розробляти наприкінці лютого - початку березня. У ньому вирішили мінімізувати кількість завдань, які виконуються, щоб не розпорошуватися і доводити їх до логічного завершення. Визначили для себе два пріоритетні завдання: дистанційне зондування землі і наукові космічні дослідження з метою передачі їх для інших галузей економіки. Але вийти на рівень запуску космічних апаратів дозволить збільшення фінансування – приблизно до 500-700 млн грн на рік. Ставимо перед собою завдання, щоб Україна запускала хоча б один космічний апарат на рік. Наступне важливе завдання: безпосереднє реформування підприємств, які входять до складу ракетно-космічної галузі. Це дозволить здійснювати корпоратизацію наших підприємств і створювати вертикальні і горизонтальні структури. Думаю, найближчим часом ми отримаємо нове обличчя нашої ракетно-космічної галузі.

Зустріч голови Державного космічного агентства України Олега Уруського з президентом Польського космічного агентства Мареком Банашкевичем. Фото: nkau.gov.ua

- Україна втратила свої ринки в Росії. Де зараз ми можемо компенсувати ці втрати?

- Ми ведемо серйозну співпрацю зі США, беремо участь у проекті “Антарес”. В американців зараз дещо міняється концепція цього проекту, але сподіваємося, що наша участь не переглядатиметься, і ми продовжуватимемо виготовляти першу ступінь ракети-носія. Крім того, працюємо з Бразилією по проекту Циклон-4, але ситуація непроста з фінансової точки зору. Незабаром поїду до Бразилії. Бразильська сторона погодилася провести на наступному тижні засідання ради директорів і загальні збори нашої бінаціональної компанії “Алькантара-Циклон Спейс”. Ми піднімемо весь комплекс проблемних питань. У першу чергу хотіли б з'ясувати позицію партнерів стосовно готовності продовжувати проект і залучити до нього третю сторону в якості інвестора.

Ще один серйозний проект передбачається з Туреччиною. Під час нещодавнього візиту в Україну президента Туреччини Таїпа Ердогана було обговорено питання співробітництва сторін у ракетно-космічній галузі. Анкара підтвердила зацікавленість у створенні турецького ракетно-космічного комплексу. Це серйозний контракт на тривалий період. Турки поставили перед собою амбіційне завдання стати великою космічною державою з нашою допомогою. Як тільки буде підписано контракт, починаємо роботу.

- У Варшаві підписано меморандум про співпрацю між Державним космічним агентством України (ДКАУ) і Польським космічним агентством (ПКА). Як оцінюєте перспективи співпраці між Україною і Польщею у космічній сфері?

- Насправді, не можна сказати, що до цього не відбувалося жодної взаємодії з польською стороною. Протягом багатьох років різні наші підприємства й інституції співпрацювали з Польщею. Польське космічне агентство утворене лише наприкінці минулого року, після чого виникла необхідність підняти договірну базу на вищий щабель. Підписаний меморандум передбачає співпрацю за декількома напрямами. Зокрема, йдеться про дистанційне зондування землі - як його космічний сегмент, так і наземну інфраструктуру. Це для України один з основних пріоритетів. Польська сторона знає, що ми створювали супутник для Єгипту. Зараз ми не виключаємо співпраці у майбутньому щодо спільного з поляками виготовлення для Польщі супутника з дистанційного зондування Землі. Ми обговорили також напрями можливого співробітництва з Польщею щодо прийому інформації з супутників інших держав.

- Коли можна очікувати на перші практичні результати цієї співпраці?

- Наступного року плануємо запустити супутник у рамках програми “Іоносат-Мікросат”, куди запросили іноземних партнерів, зокрема й польських. Зараз перебуваємо на стадії кінцевого узгодження участі польських науковців зі своїм обладнанням на борту нашого космічного апарата. У рамках меморандуму розпочнеться обговорення конкретних питань співробітництва.

- Польща - член Європейського космічного агентства (ЄКА). Чи дасть угода з Варшавою додаткові можливості Києву щодо глибшої співпраці з цією інституцією?

- Так. Один з пунктів меморандуму передбачає, що наша співпраця розповсюджуватиметься і на предмет вступу України до Європейського космічного агентства (ЄКА). Польща цей шлях пройшла, стала членом ЄКА три року тому, і нам дуже цікавий досвід польської сторони. Варшава може суттєво допомогти просуванню спільних проектів в рамках ЄКА. Завдяки полякам ми зможемо брати участь у проектах під егідою європейців. Домовилися, що до наступного візиту у липні цього року в науково-технологічний центр ЄКА “ESTEC” у Нордвіку (Нідерданди), буде проведено консультації. І не виключено, що в рамках презентації там ракетно-космічної галузі України поляки спільно з нами візьмуть участь у деяких проектах.

- Яким ви бачите український шлях до ЄКА? Чи є він таким же складним, як, скажімо, до членства в ЄС?

- Ми його розпочали не сьогодні. Першим етапом була п'ятирічна угода між Україною і ЄКА, яка вже завершилася. Наступним етапом буде угода про асоційоване членство, яка також триватиме до п'яти років. Упродовж цього часу ми повинні звернутися до Прем'єр-міністра України щодо нашого бажання вступу до ЄКА і задекларувати готовність сплачувати відповідні членські внески. Ставимо за мету завершити процес вступу до ЄКА до 2020 року.

- Що дає Україні тісна співпраця з ЄКА?

- Доступ до ринків космічної галузі провідних європейських країн. Звичайно, ми також змушені будемо відкрити перед ними свої ринки. Тому, поляки нам кажуть: на першому етапі Україна щось може втратити, оскільки західні компанії зайдуть на український ринок. Утім, з іншого боку, українські невеликі та середні компанії за рахунок дещо нижчої вартості робочої сили зможуть конкурувати на європейському ринку і виходити на більші європейські компанії, які залучатимуть до своєї роботи українські фірми. Це створить додаткові робочі місця, підтримає рівень високих технологій і престиж країни.

Але крім ЄКА ми розвиватимемо й інші напрями. Враховуючи свої можливості з розробки ракет-носіїв, створення космічних апаратів як платформ, можемо співпрацювати і з рештою світу - азійськими, африканськими країнами тощо.

Юрій Банахевич, Варшава.