Піддавки з Кремлем, або Як Україну витісняють з Причорномор'я
Днями Україна втратила головування в Парламентській Асамблеї Чорноморського Економічного Співробітництва: замість нашого Кирила Третяка генсеком організації став представник Азербайджану - Асаф Гаджієв. Що означатиме це для України?
Парламентська Асамблея Чорноморського Економічного Співробітництва за своїм впливом на міжнародній арені, звісно, не суперниця тому ж таки Євросоюзу. Але в геополітичних битвах, надто, таких складних, як сьогодні навколо України, не буває другорядних дипломатичних інструментів. Тож маємо проаналізувати, що ми втрачаємо чи здобуваємо в цій ситуації, які висновки можемо зробити та як далі працювати в цій царині.
...Поки Росія не захопила Крим
Що таке ПАЧЕС і який вплив цієї організації на міжнародні процеси?
До ПАЧЕС входять 12 країн - Азербайджан, Албанія, Вірмения, Болгарія, Греція, Грузія, Республіка Молдова, Росія, Румунія, Сербія, Туреччина, Україна. При цьому країни представлені неоднаковими правами, а пропорційно до їх ваги на міжнародній арені - приміром, Албанія та Вірменія мають по 4 представники в Генасамблеї, а Росія - 12 ( загалом - 76 членів). Штаб-квартира Міжнародного секретаріату ПАЧЕС працює в Стамбулі.
Організація була створена у 1993 році і займається питаннями причорноморського співробітництва, регулювання міжнародних пасажирських та вантажних перевезень. В рамках ПАЧЕС її делегати обговорюють роль парламентів у правовому врегулюванні розвитку малого бізнесу, гендерної рівності та багатьох інших питаннях. При цьому рішення Асамблеї, звісно, не мають чинності законів на території країн-членів, але свій вплив на міжнародні «розклади» здобувають.
Український дипломат Кирило Третяк перебував на посаді Генерального секретаря Асамблеї з 2011 року.
І от на Генеральній Асамблеї ПАЧЕС, що відбулась 8-9 грудня в Афінах, його переобирають.
Представник України, народний депутат Іван Кириленко, виступаючи в Афінах, зазначив, що у цей період ПАЧЕС довела свою здатність до ефективної організації роботи задля інтеграції та покращення стосунків між державами. За його словами, «роль парламентаризму у політичному врегулюванні регіональних конфліктів є неоціненною, особливо коли вичерпано весь набір заходів, передбачених міжнародними відносинами».
Іван Кириленко - народний депутат України (фракція Член депутатської фракції політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" у Верховній Раді України, заступник голови делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Організації Чорноморського економічного Співробітництва
І.Кириленко назвав роботу ПАЧЕС ефективною, зокрема, у частині організації місії спостерігачів на виборах до парламенту України, яка зазначила, що вони були проведені у повній відповідності до міжнародних демократичних стандартів.
Ефективність роботи українського дипломата була підтверджена й тим фактом, що на початок 2014 року проти його кандидатури не заперечувала жодна з країн ПАЧЕС.
І ніщо не віщувало біди, поки Росія не захопила Крим.
Асамблея ПАЧЕС чи закрите зібрання без свідків?
Після окупації Росією Криму та розв'язання агресії на Сході України ситуація кардинально змінилася.
Генеральний секретар Асамблеї Кирило Третяк не піддався тиску Росії і проводив самостійну політику. 27 лютого він направив листа Голові Верховної Ради АР Крим п. Константинову з закликом утриматися від дій, які можуть призвести до непоправних наслідків у Чорноморському регіоні та світі в цілому. Генеральний секретар бойкотував засідання Комітету ПАЧЕС з правових та політичних питань, яке відбулося у Москві 26 березня 2014 року, на знак протесту проти дій Росії.
Це викликало роздратування російської сторони. Поінформовані джерела повідомили, що МЗС РФ прийняло директиву - будь-що усунути Кирила Третяка з його посади. Завдяки змові деяких країн, вибори у травні ц.р., коли була подана одна-єдина кандидатура від України поза конкуренцією, вдалося зірвати.
Свого часу у Фейсбуці (14 травня 2014 р.) про цей факт написав народний депутат України Олександр Бригинець. «У травні претендував на цей пост лише представник України. Однак вибори фактично зірвані і їх повинні перенести, оскільки присутні не всі делегації.
Бригинець Олександр - журналіст, поет, народний депутат України 7-го скликання
Ускладнює ситуацію також і те, що два українських делегати, від Компартії України, не поїхали на Генеральну асамблею за рішенням своєї політичної сили. Знаючи, що вибори, вони намагаються їх провалити, чого домагається і Росія», - зазначив політик.
Як були зірвані вибори у травні?
Згідно Регламенту ПАЧЕС, головування кожного парламенту в Асамблеї відбувається на основі ротації кожні шість місяців у порядку англійської абетки. Вперше за історію Асамблеї, тобто з 1993-го року, цю норму було порушено саме у травні 2014 року. Тоді головування Грецького Парламенту було подовжено ще на півроку (до кінця 2014). Формально це було зроблено через звернення голови Парламенту Республіки Молдови, який мав перейняти головування після Греції. Молдавський спікер за три дні (!!!) до Сорок третьої Генеральної Асамблеї в Афінах повідомив про неможливість проведення наступної Генеральної Асамблеї у Кишиневі восени-взимку 2014 року через проведення парламентських виборів у Молдові і попросив перенести головування Молдови на першу половину 2015 року.
Таким чином, регламент було грубо порушено, але результатів досягнуто - головування Молдови, яке передбачалося вже у жовтні ц.р., скасоване. Натомість, головування Греції подовжене з порушенням знову ж таки Регламенту. Терміни наступної Генеральної Асамблеї було зсунуто на грудень, і таким чином, з'явилася можливість подати кандидатуру Асафа Гаджієва.
Виникають питання - чому Молдова та Греція, країни, що сповідують європейський шлях розвитку, могли грати «партію» Кремля?
За таку «послугу» від Греції Росія підтримала її кандидата на посаду заступника Генерального секретаря ПАЧЕС з організаційних питань. Його вибори і відбулися 14 травня. (Аби забезпечити перемогу грека, російська делегація прибула в Афіни на Сорок третю Генеральну Асамблею у травні у повному складі, чого раніше не бувало, навіть при обранні на подібні посади представника Росії).
Знову ж таки - висунення і обрання кандидата від Греції відбулося з порушенням Регламенту ПАЧЕС та Положення про Міжнародний секретаріат ПАЧЕС, згідно якого, у Міжнародному секретаріаті кожна країна може бути представлена тільки на одній з посад міжнародних чиновників.
На момент висунення грецького кандидата на посаду заступника Генсека, у Міжнародному секретаріаті вже працювала представниця Греції - секретар Комітету з культури, освіти та соціальних питань пані Євгенія Страті. Її було призначено на цю посаду за поданням Греції у липні 2013 року, починаючи з 1 лютого 2014 року терміном на три роки. І от, попри це, греки висувають ще одну вагому кандидатуру. І ... отримують підтримку, що, як бачимо, порушує всі норми ПАЧЕС.
Для годиться, тодішня Керівник грецької делегації у ПАЧЕС п. Катерина Папакоста-Сідіропулу запевнила Генерального секретаря ПАЧЕС у тому, що в разі перемоги представника Греції, у Міжнародному секретаріаті залишиться тільки один представник Греції. Але обіцянка не була виконана. Новий Керівник делегації ( він же, зверніть увагу, керівник групи-дружби Грецького Парламенту з Росією) п. Сімеон Кедикоглу змінив позицію.
Тепер склалася ситуація, коли одна країна займає дві посади в Міжнародному секретаріаті ПАЧЕС. 3 листопада 2014 року у Стамбулі навіть зібралася Робоча група ПАЧЕС з Регламенту, аби врегулювати такий казус. «Врегулювали». Греція одержала право мати двох представників у Міжнародному секретаріаті протягом шести місяців. Особливо затято підтримали греків у цьому знову ж таки Росія та Азербайджан.
Але й це були не останні грубі порушення.
Далі більше - «подовжене» головування Грецького Парламенту у ПАЧЕС «подовжилось» скандалом навколо запрошень на ту саму сорок четверту Генеральну Асамблею в Афінах 8-9 грудня. Голова ПАЧЕС, Голова Грецького Парламенту пан Вангеліс Меймаракіс мав підписати запрошення членам ПАЧЕС, головам парламентів країн ЧЕС та спостерігачам при ПАЧЕС за три місяці до проведення Генеральної Асамблеї. Відповідні проекти листів були вчасно підготовлені Міжнародним секретаріатом.
Кирило Третяк та Вангеліс Меймаракіс. Фото: hellenicparliament.gr
При цьому Греція була попереджена європейськими колегами про заборону запрошень на територію ЄС голів обох палат Законодавчих Зборів Російської Федерації, які замішані в агресивній політиці Росії проти України. Так само неможливо було запросити цих самих осіб у якості голів парламентських асамблей, які мають статус спостерігачів при ПАЧЕС.
І як же діють греки?
Побоюючись зіпсувати стосунки з Росією, Грецький Парламент приймає рішення не запрошувати ... жодного спікера з країн ПАЧЕС, а також жодного зі спостерігачів. Таким чином було грубо порушено Регламент ПАЧЕС, який забезпечує право голів парламентів країн ЧЕС і спостерігачів при ПАЧЕС брати участь у засіданнях Генеральної Асамблеї та виступати з промовами.
В результаті Асамблея в Афінах збирається за унікальних умов - вперше за всю історію ПАЧЕС голови парламентів не запрошення на Генеральну Асамблею, вперше Голова парламенту, що переймає головування, не зможе виконати цю функцію.
Що можна було цьому протидіяти?
Генеральний секретар ПАЧЕС Кирило Третяк вказує на грубі порушення Регламенту у своєму листі на адресу Голови ПАЧЕС. Пан Меймаракіс не змінює своєї позиції.
У підсумку сорок четверта Генеральна Асамблея ПАЧЕС перетворюється на закрите зібрання без свідків. Кирила Третяка переобирають. За представника Азербайджану Асафа Гаджиєва на посаду Генерального секретаря ПАЧЕС було віддано 47 голосів, за представника України - 10. Таким чином, протягом наступних трьох років багаторічний глава делегації Азербайджану буде обіймати посаду Генерального секретаря ПАЧЕС.
Як торгували посадою генсека
Якими ж були мотиви парламентарів таких різних країн, аби вони зіграли в очевидні «піддавки» з Кремлем?
Якщо проаналізувати всі обставини, стає очевидною банальна домовленість більшості керівників делегацій підтримати Асафа Гаджієва на посаду генсека ПАЧЕС в обмін на одержання посад у Міжнародному секретаріаті Асамблеї для представників «своїх» країн. Про кого мова? Про Румунію, Грецію, Сербію, Молдову. А що інші? Інші керівники делегацій (Болгарії, Грузії) могли заручитись підтримкою своїх колег у наданні сприяння у веденні бізнесу у деяких країнах ЧЕС.
Таким чином, всі міжнародні зобов'язання країн ЧЕС та їх позиції щодо ситуації, пов'язаної з Україною, відійшли на другий план у порівнянні з власними інтересами керівників делегацій у ПАЧЕС.
Ось якими були «розклади» напередодні афінського голосування, як його реконструювали автору цих рядків члени української делегації :
Албанія - за словами Керівника делегації Албанії у ПАЧЕС пана Наміка Докле, його делегація голосуватиме за К.Третяка. Проблема полягає у тому, що албанська делегація (4 чоловіки) зрідка присутня на генеральних асамблеях у кількості більше однієї особи.
Вірменія - Керівник делегації пан Гагік Мінасян запевняв українську сторону у підтримці її кандидата, але скоріш за все вірменська делегація не братиме участі у голосуванні, аби не наражатися на конфлікт з Росією.
Азербайджан - зрозуміло, що делегація буде голосувати за свого кандидата.
Болгарія - Керівник болгарської делегації пан Петер Кинєв є одним з найбільших друзів азербайджанського кандидата та Керівника делегації Асафа Гаджієва. Їх пов'язують спільні бізнес - інтереси, про що не один раз говорив сам Кинєв.
Греція - Греція «відпрацьовує» обрання її представника пана Мільтіадіса Макрияніса на посаду заступника Генерального секретаря ПАЧЕС, яке відбулося завдяки делегації Росії. Попередниця пана Кедикоглу - пані Папакоста - так само була і залишається прихильницею Москви. 5 травня 2014 року вона переконувала Генерального секретаря ПАЧЕС у недоцільності проведенні президентських виборів в Україні 25 травня.
Молдова - керівник делегації Молдови пан Юрій Болбочану є близьким другом керівника російської делегації пана Михаїла Ємельянова та керівника азербайджанської делегації Асафа Гаджієва. Його інтереси лежать виключно у практичній площині: подав кандидатуру своєї доньки на посаду архіваріуса-дослідника у Міжнародному секретаріаті ПАЧЕС.
Румунія - розраховує на обіцянку Росії віддати їй посаду заступника Генерального секретаря ПАЧЕС з протоколу та міжнародних відносин ( поки що ця посада за Росією).
Росія - головний ініціатор усунення представника України з посади генерального секретаря ПАЧЕС.
Сербія - повністю перебуває у політичному фарватері Росії. Розраховує на працевлаштування своєї представниці на посаді секретаря одного з комітетів ПАЧЕС.
Туреччина - відкличе свого кандидата на посаду Генерального секретаря ПАЧЕС безпосередньо перед Генеральною Асамблеєю. Новий Керівник турецької делегації є малодосвідченим у справах ПАЧЕС. Піддається впливу з боку пана Гаджієва.
Зрештою, як бачимо, програш України і був запрограмований цими двома факторами - лобіюванням з боку Російської Федерації та серйозним порушенням міжнародного регламенту.
Тим часом, в статуті цієї поважної міжнародної організації зазначено, що головною метою ПАЧЕС є забезпечення правової бази економічної, торгівельної, культурної та політичної взаємодії країн - членів ЧЕС.
Крім того, в Афінах більшість делегацій висловилися за скасування головного питання засідання асамблеї - це проведення дискусії. «Саме шляхом дискусії обговорюється подальша програма дій Асамблеї, що підкреслює демократичний характер організації, - наголошує тепер вже екс-генеральний секретар ПАЧЕС Кирило Третяк. - Це унеможливило донести учасникам Асамблеї виступ української делегації щодо політичної ситуації в країні та шляхи виходу з міжнародної кризи».
«Таким чином, організація, що мала б вимагати від інших країн дотримання міжнародних прав і норм, сама ж їх порушує», - зазначив К.Третяк.
Ірина Кармелюк. Київ.
Коментар експерта: Андрій Клименко, керівник проекту «Майдан иностранных дел», головний редактор видання BSNews:
Фото: RFE/RL
- Щодо події з нашим дипломатом Кирилом Третяком, то це усього лише ще один пазл у геополітичній грі, яку росіяни затіяли у Чорноморському регіоні.
ПАЧЕС - це публічний майданчик для парламентів усіх країн, що входять до ОЧЕС. Регулярні конференції дозволяють висловлювати позиції країн з тих чи інших питань. Коли генеральним секретарем був Кирило Третяк, ми мали можливість заявляти свою позицію щодо анексії Криму, окупації Донбасу і усіх інших процесів, що там відбувались. Цей майданчик втрачати не можна.
Останні декілька місяців Російська Федерація почала велику гру у великому Причорноморському регіоні, включаючи Грецію, Сербію і Албанію, які є членами Організації ЧЕС.
Ця гра полягає у тому, щоб не лише прибрати представника України у Парламентській асамблеї Причорноморського регіону. А й у тому, щоб перевербувати Туреччину, і це відбувається на наших очах.
Це здійснюється через зацікавленість у газовій трубі, заміні «Південного потоку» на газогін через Туреччину. Це ставить хрест на турецько-азербайджанському газогоні TANAP, до якого збиралися приєднатися Туркменія з Казахстаном. Тобто, Росія намагається зробити дружні нам країни: Туреччину і Азербайджан нашими супротивниками. Це серйозно. Це одна з авантюр Путіна. Вона, звичайно, зустріне опір з боку Європейського Союзу, але це небезпечно.
Ця гра також має складовою продаж Росією зброї Вірменії і Азербайджану, які між собою воюють. А також пропозиції Туреччині, яка є союзником Азербайджану і противником Вірменії, знижку на газ, ще одну трубу, побудування хабу, через який вона буде торгувати з усією Європою газом. Тобто купують газом, якого ще немає. Тією трубою, що буде у 20-му році.
Але цими діями росіяни намагаються сьогодні переробити всю свою геополітичну гру у Чорноморському регіоні.
Вони хочуть, аби не лише Вірменія, а й Азербайджан, і Туреччина, Абхазія і Південна Осетія, які де-факто ними анексовані, склали нову конфігурацію у Причорноморському регіоні. І цей регіон представлятиме загрозу для усього світу.
Ці небезпечні процеси говорять лише про одне - нам потрібно потужно і миттєво включатися у створення Військово-морських сил України. Нам потрібно захистити лінію узбережжя і шельф.
А в ОЧЕС усе вирішується консенсусом, тому ми повинні заблокувати усі рішення щодо економічного співробітництва з Росією.
