Чорний рік для газет у Франції: втеча в цифру

Чорний рік для газет у Франції: втеча в цифру

Укрінформ
Новий рік має багато сталих традицій. Наприклад, будь-який прагматик зі знанням справи зауважить, що наприкінці року «краще підбити підсумки, ніж підсумки підіб'ють вас». Хто й кого підбив, намагалися з'ясувати французькі медіа, які публічно цього тижня підвели риску під річними досягненнями.

Новий рік має багато сталих традицій. Наприклад, будь-який прагматик зі знанням справи зауважить, що наприкінці року «краще підбити підсумки, ніж підсумки підіб'ють вас». Хто й кого підбив, намагалися з'ясувати французькі медіа, які публічно цього тижня підвели риску під річними досягненнями.

Експерти відверто назвали 2013-й «чорним» роком для паперових видань. За їхніми оцінками французький ринок характеризується повільною і невблаганною агонією, яку переживає друкована преса. Будь-то газети національного або регіонального масштабів, журнали тощо - всі вони вимушені були цього року знизити продаж на 5-20%.

Невтішні прогнози, в яких французькі експерти були одностайні ще у січні, виявилися пророчими: рік, що минає, дійсно став жорстким для світу інформації. І якщо французьке радіо гідно завершує цей рік, а телебачення скоріше за все отримає свої заплановані прибутки, то друкована преса потрапила у критичну турбулентність. З економічної точки зору газетярі остаточно втратили оптимізм, свідчать фахівці. На тлі економічної кризи, загалом у Європі і у Франції, зокрема, зростання доходів від реклами фактично дорівнює нулю.

Рекламодавці поступово залишають друкований сектор ЗМІ ще починаючи з 2012 року. Тоді, як відомо, були закриті друковані версії таких іменитих французьких видань, як France Soir та La Tribune. Нині ринок цінних паперів регіональної та щоденної преси у Франції знаходиться на межі краху.

Французькі експерти вважають, що перша звістка про ймовірність ефекту «доміно» прилетіла з-за океану, коли один із гігантів американської преси Newsweek відмовився від паперової версії. Його перехід на «цифру» по суті став початком перевороту на ринку друкованих видань. І хоча інтернет-версії преси сьогодні не фіксують зростання відвідуваності, саме вони залишаються чи не єдиною можливістю для порятунку сектору.

За підсумками року цей газетний інтернет-сектор у Франції вже завоював серця 16 млн унікальних відвідувачів і зафіксував 600 млн переглядів сторінок інформаційних сайтів. Водночас прибутки, які надійшли від цієї аудиторії, становили лише 10% від продажів традиційних паперових версій оригіналів.

Місцева преса змушена була з березня хапатися за інтернет як за рятувальний круг, озираючись на Західну Півкулю. Попередні показники в США виявилися обнадійливими для європейців. Принаймні Financial Times та медіа-група New York Times вже почали отримувати вагомий прибуток зі своїх цифрових версій. У Європі у зв'язку з цим сподіваються на ефект «сніжної кулі». «Успіх залежатиме від швидкості відновлення економіки і реструктуризації, проведеної в групах преси, які вже не мають іншого вибору: або змінити модель, або померти», - переконаний генеральний директор однієї з найбільших французьких медіа-груп Publicis Groupe Моріс Леві (Maurice Lеvy).

Значно краще на фоні друкованих видань та французького телебачення виглядали упродовж року новітні засоби масової інформації. Зокрема, помітними на місцевому ринку стали такі інформаційні ресурси, як Mеdiapart, Slate, Huffington Post, Atlantico або Rue89. Їх відрізняє завзята та наполеглива поведінка на ринку. Деякі з них, такі як Mеdiapart, знайшли економічну рівновагу та зміцнили репутацію завдяки резонансним журналістським розслідуванням.

Для порятунку сектору уряд Франції вирішив підтримати друковані видання. Зокрема, міністерство культури і масових комунікацій Франції оприлюднило дані щодо обсягів державної допомоги на виробничі потреби в 2012 році для 200 друкованих видань. Сума допомоги залежить від накладу видання та кількості проданих примірників. Допомога надається у вигляді трьох асигнувань. Для забезпечення максимальної прозорості механізм державних дотацій друкованим ЗМІ контролює міністр культури і масових комунікацій Орелі Філіппетті. Крім того, міністерство публікує найменування кожного з видань, яким надається така допомога. На думку урядовців, у такий спосіб держава гарантує свободу преси і посилює умови для плюралізму.

Очолюють список видань імениті бренди французької преси. Зокрема, першою у переліку отримувачів допомоги стоїть щоденна провладна газета Le Monde (обсяг допомоги на рік - 18,7 млн євро), другою - опозиційне видання Le Figaro (18,3 млн євро), третім є регіональне видання Ouest France - Dimanche Ouest France (11,9 млн євро), четвертою - релігійна католицька газета La Croix (10,7 млн євро), п'ятірку завершує газета лівого спрямування Liberation (10,1 млн євро).

Популярні у Франції журнали Paris Match та Le Point займають відповідно 12 та 16 місця і отримали 5,4 та 4,8 млн євро допомоги відповідно. Останній рядок у списку видань посідає релігійний тижневик Ельзасу та Мозеля L'Ami hebdo (158,9 тис. євро). При цьому найбільший наклад 258,9 млн примірників має регіональне видання Ouest France - Dimanche Ouest France, другим йде Le Figaro - 103,1 млн, трійку завершує Le Monde з 99,7 млн примірників. Загалом за даними AFP, державні дотації на підтримку ЗМІ лише цього року становлять 500 млн євро.

Водночас, державні дотації не в змозі допомогти усьому сектору. До списку найбільш вразливих потрапили й титуловані видання, зокрема, щоденна газета Liberation. Медіа-група Le Parisien лише цього року втратила до 17 млн євро.

Інвестори усе частіше відмовляються фінансувати друковані видання. Так, акціонери однієї з найпопулярніших у Франції газети Le Monde погрожують «удатися до неприємних заходів», якщо менеджери та редакція не знайдуть ефективних рішень проти зниження попиту. Керівники медіа-групи №1 у Франції Lagardere Active (володіє активами таких ЗМІ, як Paris Match, Elle, Le Journal du Dimanche тощо) готові продати 10% зі списку найменш прибуткових видань, якщо вони не підвищать продажі. Результатом цього можуть стати масові звільнення та скорочення робочих місць. Зниження накладів друкованих видань також може зачинити близько 800 кіосків, де реалізується преса.

Фахівці зазначають, що після дворічного зростання ринок реклами почав звужуватися ще у 2012 році, така тенденція збереглася і цього року. При цьому телебачення, як і раніше, залишається основним місцем інвестування рекламодавців. Згідно з офіційними даними Національного інституту статистичних та економічних досліджень (INSEE), торік видатки на рекламу у французьких ЗМІ становили 11,2 млрд євро. За підсумками цього року його обсяги зменшаться майже на 3%. На результати впливають і структурні зміни, зокрема, поширення інтернету, яке суттєво змінило інвестиційні рішення рекламодавців.

Зокрема, якщо у 2012 році французьке телебачення отримало 35% від загального ринку реклами, друкована преса - 28%, то інтернет отримав 16% загального ринку реклами. Річний приріст цього сегменту на 6% відбувся саме за рахунок друкованих видань. Його обсяг у 2012 році досяг 1,79 млрд євро.

Щоб урятувати традиційну пресу, менеджери змушені розробляти системи електронної передплати, створювати цифрові додатки для смартфонів і планшетів, започатковувати платні сайти своїх електронних версій, однак отримані доходи ще далекі від покриття збитків.

При цьому французькі медійники продовжують сподіватися на краще. Напевно, тому, що оптимізм - це невід'ємна складова французької вдачі.

Роман Сущенко, ПАРИЖ. 27 грудня 2013 року.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-