Заступник міністра закордонних справ України Віктор Майко наприкінці минулого тижня відвідав з візитом Китай. Головною метою його поїздки була підготовка візиту до КНР Президента України Віктора Януковича, а також обговорення перспектив співробітництва Києва і Пекіна в металургійній галузі. Про підсумки свого візиту Віктор Майко розповів в інтерв'ю кореспондентові УКРІНФОРМу в Китаї.

- Вікторе Анатолійовичу, планові політичні консультації між міністерствами закордонних справ двох країн відбулися в Пекіні у вересні минулого року, делегацію України на них очолювали саме Ви. А яка мета нинішнього візиту?

- Це робочий візит. Головною моєю метою було «звірити годинники». Так сформулював завдання і новий міністр закордонних справ КНР Ван І, з яким я мав зустріч. Нам потрібно було обговорити цілу низку питань, які стосуються, насамперед, контактів на вищому політичному рівні. Ми працюємо у напрямку підготовки візиту Президента України в Китай цього року, Другого засідання Міжурядової комісії, яке має відбутися в Пекіні також цього року.

- Пригадується, у вересні минулого року йшлося про те, що візит Президента України до Китаю може відбутися наприкінці минулого - початку цього року. Очевидно, 18-й з'їзд Комуністичної партії КНР у листопаді 2012-го і сесія парламенту в березні цього року, під час якої була завершена планова зміна керівництва країни, внесли свої корективи в графік візитів до Китаю... Про які терміни йдеться на даний момент?

- Ми погоджували, що це буде друга половина цього року. З урахуванням літніх канікул та інших моментів осінь виглядає більш реалістично.

- Терміни проведення Міжурядової комісії із співробітництва, напевно, простіше визначити?

- Засідання комісії хотілося б провести (і ми розраховуємо на розуміння китайської сторони) до візиту Президента - з тим, щоб усі актуальні моменти, проблемні питання обговорити у межах комісії, знявши їх з порядку денного президентського візиту.

- Яке головне завдання візиту Президента?

- У нас стратегічне завдання - підписати цього року повноцінний договір про стратегічне партнерство і повноцінну програму його розвитку на 2013-2017 роки.

- Закріпити домовленість, підписану 20 червня 2011 року під час візиту в Україну колишнього Голови КНР Ху Цзіньтао?

- Це був не договір, а спільна декларація про встановлення і розвиток взаємовідносин стратегічного партнерства між Україною і Китаєм. Вона закріпила готовність сторін встановлювати і розвивати відносини стратегічного партнерства. Наразі йдеться про договір, який є міждержавним документом із більш зрозумілим форматом.

- Ваша зустріч з главою китайського МЗС Ван І стала першою зустріччю з представником нового уряду КНР. Про що ще Ви говорили?

- Дуже цікаво було обговорити питання співробітництва у рамках міжнародних організацій. Китай традиційно підтримує Україну в ініціативах, які ми висуваємо. Ми намагаємося підтримувати Китай з оонівської тематики теж майже з усіх питань.

Нам цікава Шанхайська організація співробітництва, і ми вдячні Китаю за те, що він підтримує наше прагнення встановити партнерство з ШОС.

- Про який статус йдеться - спостерігача чи партнера по діалогу, який мають Білорусь, Туреччина і Шрі-Ланка?

- Партнера по діалогу. Наприкінці березня ми подали заявку. Процес триває. Питання вже було розглянуто на експертному рівні, на рівні національних координаторів. На початку травня буде наступний етап. Ми розраховуємо, що вже цього року буде прийняте якесь рішення. Якщо позиція національних координаторів буде позитивна, це питання буде винесено на розгляд глав держав.

Загалом, говорячи про співробітництво, хочу відзначити повне взаєморозуміння з китайською стороною. З якихось питань ми йдемо їм назустріч, з якихось питань вони йдуть назустріч нам. Ми підтримуємо наші політичні контакти в тій динаміці, яку почали з 2010 року. У нас існують активні контакти на двосторонньому рівні практично між усіма зацікавленими міністерствами і відомствами. Вже цього року був візит до України міністра оборони КНР, наприкінці минулого року в Китай приїжджав наш міністр аграрної політики і продовольства.

- Ми є свідками також помітної активізації зв'язків у сфері економіки. Ви самі в минулий свій приїзд в Пекін провели цілий ряд зустрічей з представниками ділових кіл. А як цього разу?

- І цього разу потрібно було обговорити проекти з економіки. Загальні цифри у нас непогані: ми утримуємо планку в 10 млрд дол. у 2011 році, в 2012 році перевищили показник, цього року вже виходимо практично на мільярд на місяць. Є завдання до 2015 року подвоїти цю цифру...

Окрім загальної торгівлі цікаво було б розвивати проекти, головним чином, на території України. Це і сільське господарство, проекти в якому вже започатковуються, це і «Повітряний експрес», який, мабуть, цього року вже «відірветься від землі». Гальмує їх просування іноді бюрократія, якої чимало з обох сторін. Крім того, потрібно врахувати, що більшість проектів, які ми сьогодні почали реалізовувати або маємо намір розпочати, є пілотними. До цього ми ні з ким нічого подібного не робили, тому немає жодної «накатаної доріжки», відпрацьованих процедур.

Стосовно більшості проектів йдеться про держгарантії, там багато роботи з боку міністерств фінансів і економіки, а також проектантів, науковців, усе це має «перетравитися»...

Звичайно, нам цікаво працювати не лише під держгарантії, і ми активно закликаємо до цього китайських партнерів. Адже є напрацьовані схеми, вже випробувані у світі, ми пропонуємо використати цей досвід, намагаємося привнести свої ноу-хау. Маю сказати, що китайська сторона дуже швидко, оперативно реагує на всі наші пропозиції, а щодо деяких моментів вже ми повинні не відставати від них. Ми задоволені, хоча хотілося б, щоб процес йшов швидше.

Я думаю, що цей рік вже дав певні посування щодо ряду проектів. Вважаю, що по всіх інших ми цього року теж рушимо вперед. При всій масштабності цих проектів, це лише невелика частина того, що ми можемо реалізовувати з Китаєм. І у Китаю є великий інтерес, і у нас.

- З якими конкретно компаніями Ви зустрічалися в Пекіні цього разу?

- У мене було кілька зустрічей. Зокрема, в національній корпорації China Minmetals Corporation. Як відомо, 37% нашого ВВП становить металургія в широкому значенні. Ми залежні від зовнішньоекономічної кон'юнктури, а ринок після кризи ще не може відновитися.

- У перші роки незалежності метал і вироби з нього в структурі українського експорту в Китай міцно посідали перше місце, досягаючи майже 90%. Ситуація почала кардинально змінюватися після 2002 року, коли КНР поставила на ноги власний металургійний комплекс. Про які форми співробітництва можна говорити нині?

- Сьогодні швидше йдеться не про продаж у Китай нашого металу або про купівлю нами китайського, а про спільну участь з китайськими партнерами в активній модернізації того, що сьогодні є в Україні. Адже сьогодні близько 70% металургійних потужностей в нашій країні потребують модернізації і переоснащення.

Я також зустрівся з генеральним секретарем Китайської асоціації рідкоземельних металів.

- Китай найбільший виробник і експортер рідкоземельних металів, що задовольняє більше 90% світового попиту в них. Ми хочемо купувати цю сировину в КНР?

- Самі метали ні, у нас своїх вистачає. Ми зацікавлені в спільних розробці, виробництві і постачанні на різні ринки спільно виробленої продукції. Ця тема дуже перспективна і цікава. Китай є одним з лідерів з технологій видобутку, обробки і виробництва таких металів. У нас цей сектор маловивчений і навіть недорозвинений, через що інтерес був звужений до певної невеликої групи металів. Сьогодні ситуація змінюється. Якщо подивитися навіть не в завтрашній, а в післязавтрашній день, то цей сектор активно розвиватиметься, і те, що Китай сьогодні робить, нам дуже цікаво.

Крім того, я зустрівся з керівництвом Beijing Construction Engineering Group, представники якої були в Україні. Йшлося про спільні проекти в промисловій і транспортній інфраструктурі.

Якщо сформулювати коротко основну мету цієї моєї поїздки до Китаю, то це політика і металургійний комплекс України.

Ольга Танасійчук, ПЕКІН. 29 квітня 2013 року.